Чт. Лис 28th, 2024

Стати банкрутом в Україні фізособі чи ФОПу доволі складно. Та й взагалі таку можливість громадяни отримали менше року тому, і поки немає жодного завершеного випадку.

The page продовжує публікацію серії практичних матеріалів, присвячених банкрутству. Цього разу ми спільно з членом правління Асоціації правників України та одним з розробників Кодексу з процедур банкрутства Юліаном Хорунжим підготували детальну інструкцію з процедури банкрутства фізосіб і ФОПів в Україні.

u0420u0438u0442u0435u0439u043b u0432 u0422u0435u043bu0435u0433u0440u0430u043c

Що таке банкрутство фізособи та ФОПа?

  • Процедури неплатоспроможності ФОПа та фізособи ідентичні. Насамперед тому, що ФОП відповідає за свої борги усім майном, що належить фізичній особі.
  • Утім, стати банкрутом ФОПу чи фізособі не так просто. На відміну від юридичних осіб, визнання фізособи банкрутом є крайнім заходом. Навіть судова справа має назву не «про банкрутство», а «про неплатоспроможність». Суд визнає фізичну особу банкрутом лише в тому разі, якщо за жодних умов неможливо здійснити реструктуризацію її боргів.
  • Для фізособи є дві процедури: реструктуризація (основна) і безпосередньо банкрутство. Останнє настає, коли спроби реструктурувати борги зазнали фіаско.

Банкрутство ФОП та фізособи регулюються книгою IV Кодексу України з процедур банкрутства.

Які плюси та мінуси банкрутства фізичної особи?

Для фізичної особи та ФОП основний плюс процедури відновлення платоспроможності полягає саме в можливості списати значну частину боргів. Після цього людина може розпочати «нове» спокійне життя.

Мінуси ж можна поділити на дві категорії:

  • обмеження під час справи — заборона укладати певні угоди (наприклад, купувати дорогі активи); арешт майна чи обмеження користування ним; заборона виїзду за кордон тощо. Але суд застосовує такі заходи, якщо є об’єктивні ризики втрати майна боржника або ухилення ним від сплати боргів;
  • обмеження після закриття справи – неможливість «збанкрутувати» протягом п’яти років; зобов’язання повідомляти про своє банкрутство перед укладанням договорів поруки чи застави.

Водночас наслідки визнання фізособи банкрутом в Україні є найбільш лояльними та м’якими. Наприклад, у багатьох країнах збанкрутіла фізособа не може здійснювати підприємницьку діяльність, ставати депутатом чи обіймати посади на держслужбі, отримувати кредити чи входити до керівних органів компаній.

Що може піти не так під час банкрутства фізособи чи ФОПа?

За умови належної підготовки ризиків майже немає. Але потрібно звернути увагу на такі випадки:

  • подання достовірної та повної інформації про майновий стан боржника. Якщо виявиться протилежне – суд закриє справу;
  • якщо боржник вирішив сховати певне майно від кредиторів (подарував чи продав за нижчою ціною), арбітражний керуючий зобов’язаний, а кредитори мають право оскаржити угоди. У цьому разі суд також закриє справу або майно можуть продати для погашення боргів;
  • якщо боржник має намір саме реструктурувати свої борги, а не бути банкрутом, бажано хоча б концептуально узгодити це до початку справи. В іншому разі кредитори можуть не погодити план реструктуризації. Як наслідок – боржник стане банкрутом. Ба більше, кредитори можуть передумати та відмовитися від свого попереднього рішення щодо реструктуризації;
  • уже під час процедури боржник може втратити джерело доходу, що знову ж таки матиме наслідком визнання його банкрутом;
  • не слід вважати неймовірним і такий варіант, що арбітражний керуючий вступить у змову з кредиторами, які хочуть заволодіти майном боржника за заниженими цінами.

У цих випадках використання правничої допомоги є невідворотним. А це створює ризик виникнення додаткових витрат — на роботу юристів і не тільки.

Яка ціна банкрутства фізособи чи ФОПа?

Загалом вартість процедури нижча, ніж для юросіб. Передусім, через набагато простіший процес банкрутства.

Основні витрати

  • вартість відкриття справи становить орієнтовно 30 тис. грн (зарплата арбітражного керуючого).

Додаткові витрати

  • вартість нотаріальних послуг та реєстраційних дій — наприклад, якщо потрібно внести зміни до іпотечного договору. Залежно від регіону реєстрації ціна може коливатися від 2 до 4 тис. грн за угоду;
  • звісно, від послуг юриста боржнику відмовитися навряд чи вдасться, однак правнича допомога необхідна переважно лише на стадії підготовки звернення до суду. Та й вартість цих і супутніх послуг нижча. Якщо ми говоримо про боржника – представника середнього класу, то це орієнтовно від 1 тис. до 10 тис. грн залежно від регіону, кількості активів і боргових зобов’язань.
  • ПДФО (податок на доході фізосіб) на суму боргів, які будуть прощені кредиторами виключно в процедурі реструктуризації. Однак обов’язок сплати податку виникне тоді, коли заборгованість остаточно спишуть. За загальним правилом – після завершення процедури реструктуризації.

На чому можна «заощадити» в разі банкрутства?

  • судовий збір за відкриття справи не сплачується. А це економія орієнтовно 21 тис. грн;
  • крім зарплати арбітражного керуючого (яку фізособа сплачує перед відкриттям справи), боржник більше нічого не платить. Якщо кредитори зацікавлені в участі арбітражного керуючого, вони повинні самостійно оплатити його послуги.

Скільки триває процедура банкрутства?

  • 8 місяців — якщо фізособа увійде в процедуру погашення боргів;
  • до 5 років — якщо йдеться про реструктуризацію;
  • до 15 років — якщо йдеться про іпотечні кредити.

Які існують умови для оголошення себе банкрутом?

Боржник (фізична особа або ФОП) має самостійно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття справи, якщо він:

  • має борги — в сумі не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (2020 року це майже 142 тис. грн);
  • припинив погашати кредити більш ніж наполовину впродовж двох місяців;
  • є ухвалена постанова про відсутність майна, аби розрахуватися;
  • є обставини, що підтверджують загрозу неплатоспроможності.

Які документи потрібні для оголошення фізособи банкрутом?

Основні:

  • заява про відкриття справи. У ній потрібно навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити;
  • план реструктуризації – проєкт, за яким відбуватиметься погашення боргів.

Повний перелік:

  • документи, що підтверджують особу боржника;
  • документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи-підприємця;
  • список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми боргів, а також підстав виникнення боргів та строку їх погашення щодо кожного кредитора;
  • опис активів — майно боржника із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна. Також копії документів, що підтверджують право власності;
  • перелік майна у заставі (іпотеці), його місцезнаходження, вартість. Також інформація про кожного кредитора цього майна;
  • копії документів про угоди боржника (протягом року до дня подання заяви) щодо нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угод на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (2020 року це майже 142 тыс. грн);
  • відомості про всі наявні рахунки боржника в банках та інших фінустановах як в Україні, так і за кордоном, їх реквізити та суми грошових коштів;
  • копія трудової книжки;
  • відомості про роботодавця боржника;
  • декларація про майновий стан боржника;
  • докази оплати (чек) винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень (орієнтовно 30 тис. грн);
  • інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини. Суд не відкриє справу, якщо боржник притягався до кримінальної або адміністративної відповідальності за неправомірні дії, пов’язані з неплатоспроможністю.

Як оформити банкрутство фізичної особи? Покроковий алгоритм процедури

  • Фізособа самостійно подає заяву про банкрутство до господарського суду за місцем проживання разом із необхідним пакетом документів.
  • Суд призначає арбітражного керуючого випадковим автоматичним відбором. У боржника є 120 днів, впродовж яких діє мораторій на виплату боргів. Мораторій не поширюється на зобов’язання виплачувати аліменти. Cуд може обмежити фізичну особу щодо розпорядження своїм майном. Наприклад, передати речі на зберігання, заборонити вчиняти окремі правочини або накласти арешт на майно.
  • Кредитори за 30 днів мають подати всі свої вимоги до боржника. Якщо не встигли – вони втрачають вирішальний голос на зборах кредиторів і отримують право лише дорадчого голосу. Суд розглядає вимоги кредиторів протягом 60 днів з моменту відкриття справи.
  • Упродовж відведених боржнику 120 днів (коли діє мораторій на виплату боргів) він разом із арбітражним керуючим зобов’язаний розробити план реструктуризації, узгодити його з кредиторами та подати до суду. Цей план за своєю суттю є «сімейним бюджетом» боржника: які кошти залишаються в нього, а скільки йде на погашення боргів. План також містить умови прощення, списання та розстрочки боргів. Наприклад, податковий борг, старший за три роки, списується. А заборгованість з виплати аліментів, ЄСВ та відшкодування шкоди життю та здоров’ю третіх осіб реструктуризації не підлягає. План розстрочки затверджується на 5 років. Але якщо реструктурується кредит на житло, — на 10 років. На певних умовах строк може бути продовжено. З цього моменту участь арбітражного керуючого у справі припиняється, а кредитори самостійно контролюють виконання плану.
  • Якщо план реструктуризації не виконується або кредитори не погодили його, або він не затверджений судом – фізособа стає банкрутом. Суд починає процедуру погашення — продажу майна та виплату боргів. Після цього суд звільняє фізособу від боргів. Але деяке майно не може бути продане — квартира до 60 кв. м (або житлова площа з розрахунку 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї) або будинок не більше 120 кв. м, що не є під іпотекою.

Які борги не списуються в разі банкрутства?

За всі списані борги доведеться сплатити податок на доходи фізосіб. Не підлягають списанню:

  • відшкодування шкоди здоров’ю або смерті фізичної особи;
  • сплата аліментів;
  • виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

Кейс з банкрутства фізособи

Одним з найболючіших питань щодо боржників-фізосіб є погашення проблемних валютних іпотечних кредитів. Тільки за приблизними підрахунками в українських банках їх нараховується близько 20 тис. на суму 50 млрд грн. І це без урахування збанкрутілих банків.

Щодо валютних іпотечних кредитів діє особлива процедура реструктуризації. Вона розраховується за формулою, що включає тіло кредиту, відсотки, штрафні санкції, рішення суду або виконавчі документи. А сума боргу визначається виходячи з вартості квартири або будинку в іпотеці станом на даний момент.

Борг перед банком зменшується на суму погашеного кредиту. Інше — реструктурується на 10 або 15 років під відсоток. Це індекс ставок за дванадцятимісячними депозитами фізосіб у гривні + 1 відсотковий пункт (для квартири площею до 60 кв. м і будинку до 120 кв. м) або + 2 відсоткові пункти (для квартири площею більше 60 кв. м і будинку більше 120 кв. м).

Розглянемо саме цей приклад:

  • До світової фінансової кризи 2008 року боржник отримав кредит у сумі $100 тис. для придбання будинку площею 100 кв. м. Але внаслідок кризи його платоспроможність погіршилася, а вартість будинку знизилася до $50 тис. Водночас борг перед банком через припинення обслуговування кредиту зріс до $120 тис. Однак фізособа вже встигла сплатити $20 тис. за кредитом.
  • У випадку реструктуризації позичальник буде винен банку $50 тис. – тобто вартість будинку. Оскільки боржник погасив $20 тис. кредиту (20% від суми), то остаточна сума боргу буде знижена на ці 20% і становитиме $40 тис. (замість $120 тис.).
  • Боржник зобов’язаний розрахуватися протягом 15 років. На заборгованість встановлюється процентна ставка в розмірі 12% річних (станом на квітень 2020 року).
  • Уся інша частина боргу буде прощена, тобто списана.