Замовлення із самовивозом, віртуальна примірочна, смартвозики та інтерактивні ТРЦ. В який бік розвивається український ритейл?

Еле­ктрон­на комер­ція наби­рає все біль­ше обер­тів, і разом з нею транс­фор­му­ю­ться фізи­чні мага­зи­ни, набу­ва­ю­чи нових форм та роз­ви­ва­ю­чи новий спектр послуг. Клі­єн­ти все мен­ше від­чу­ва­ють між ними межу, адже вели­кі мере­жі поєд­ну­ють оби­два фор­ма­ти, і тепер замо­ви­ти, напри­клад, про­ду­кти в мобіль­но­му засто­сун­ку чи піти в мага­зин – пита­н­ня віль­но­го часу або бажа­н­ня.

Фото: Depositphotos

Нада­н­ня тако­го клі­єнт­сько­го досві­ду – вже дав­но не кон­ку­рен­тна пере­ва­га, а очі­ку­ва­н­ня клі­єн­та. Ритей­ле­ри нев­пин­но пра­цю­ють над удо­ско­на­ле­н­ням сво­їх засто­сун­ків, швид­кі­стю робо­ти сай­тів, UX-дизай­ном тощо.

LIGA.net спро­бу­ва­ла про­ана­лі­зу­ва­ти деякі сві­то­ві трен­ди та баче­н­ня укра­їн­ських ритей­ле­рів, щоб уяви­ти, яким буде ритейл май­бу­тньо­го.

Каса самообслуговування – бути чи не бути

Попри дода­тко­ву опцію у вигля­ді кас само­об­слу­го­ву­ва­н­ня, дов­гі чер­ги – все ще зви­чне яви­ще в супер­мар­ке­тах. Вар­то тобі вка­за­ти не ту кіль­кість това­ру або забу­ти щось зва­жи­ти – і без викли­ку охо­рон­ця вже не обі­йти­ся. А ще POS-тер­мі­на­ли займа­ють цін­ну неру­хо­мість в мага­зи­ні.

Роз­роб­ка мобіль­них засто­сун­ків вже дося­гла тако­го рів­ня, що за допо­мо­гою них поку­пці можуть ска­ну­ва­ти та опла­чу­ва­ти това­ри вла­сно­руч без необ­хі­дно­сті вза­є­мо­дії з тер­мі­на­лом. Тре­ба зазна­чи­ти також тренд на пошук поку­пця­ми можли­во­сті спро­ще­но­го оформ­ле­н­ня купів­лі.

Так, вже 62% укра­їн­ців упро­довж 2023 року спла­чу­ва­ли купів­лю без­кон­та­ктно цифро­вою кар­ткою за допо­мо­гою смар­тфо­на чи іншо­го гадже­та з NFC, що на 11% біль­ше, ніж у 2022 році. Про це свід­чать резуль­та­ти щорі­чно­го дослі­дже­н­ня MasterIndex від ком­па­нії Mastercard.

Тож можли­вість само­стій­но­го оформ­ле­н­ня замов­ле­н­ня, без залу­че­н­ня тер­мі­на­лів, якщо і не виті­снить їх, то має шанс ста­ти не менш попу­ляр­ною опці­єю.

За кор­до­ном одним із яскра­вих при­кла­дів такої послу­ги є модель мага­зи­ну Amazon Go. Каме­ри, осна­ще­ні ком­п’ю­тер­ним зором і техно­ло­гі­єю машин­но­го навча­н­ня, а також авто­ма­ти­чни­ми датчи­ка­ми, від­сте­жу­ють пре­дме­ти, які клі­єн­ти заби­ра­ють з полиць.

Коли поку­пець гото­вий до оформ­ле­н­ня замов­ле­н­ня, він авто­ма­ти­чно опла­чує його за допо­мо­гою заре­є­стро­ва­ної кре­ди­тної або дебе­то­вої кар­тки в мобіль­но­му засто­сун­ку Amazon Go. В деяких мага­зи­нах клі­єн­ти також можуть роз­ра­ху­ва­ти­ся готів­кою.

Ця модель демон­струє, скіль­ки насправ­ді фізи­чної інфра­стру­кту­ри потрі­бно для під­трим­ки оформ­ле­н­ня замов­ле­н­ня без обла­дна­н­ня POS. Мере­же­ві каме­ри і датчи­ки від­сте­жу­ють запа­си у мага­зи­ні в режи­мі реаль­но­го часу, а також забез­пе­чу­ють без­пе­ку від кра­діж­ки. Крім того, мере­жі Wi-Fi у мага­зи­ні мають бути доста­тньо надій­ни­ми, щоб забез­пе­чи­ти під­клю­че­н­ня та послу­ги, вклю­чно з обро­бле­н­ням пла­те­жів для всіх марок, моде­лей і вер­сій спо­жив­чих мобіль­них при­стро­їв.

І хоча Amazon нещо­дав­но вирі­ши­ла від­мо­ви­ти­ся від поши­ре­н­ня цієї моде­лі мага­зи­нів, все одно бачить май­бу­тнє за само­об­слу­го­ву­ва­н­ням. Так, ком­па­нія нара­зі пере­клю­чає свою ува­гу на Dash Carts, які містять ска­не­ри та екра­ни без­по­се­ре­дньо у віз­ках для поку­пок, і постій­но пра­цює над їх удо­ско­на­ле­н­ням.

В Укра­ї­ні сер­віс Scan&Go вже також вико­ри­сто­ву­ють в деяких мере­жах: VARUS, Auchan, Фора тощо.

Послуги BOPIS та BORIS

Buy-online-pickup-in-store (BOPIS), тоб­то «купи онлайн — забе­ри в мага­зи­ні», та buy-online-return-in-store (BORIS) – «купи онлайн – повер­ни в мага­зи­ні» все біль­ше набу­ва­ють попу­ляр­но­сті на рин­ку еле­ктрон­ної комер­ції.

Можли­вість забра­ти онлайн-поку­пки і зро­би­ти онлайн-повер­не­н­ня у зви­чай­но­му мага­зи­ні з’яв­ля­є­ться у все біль­шої кіль­ко­сті ритей­ле­рів, хто вико­ри­сто­вує омні­ка­наль­ність (об’­єд­на­н­ня всіх кана­лів кому­ні­ка­ції з клі­єн­том у єди­ну базу даних).

У food-ритей­лі BOPIS осо­бли­во попу­ляр­ний.

«Ми бачи­мо, що у 2024 фінан­со­во­му році зна­чно зро­сла попу­ляр­ність сер­ві­су само­ви­во­зу – BOPIS. Порів­ню­ю­чи з попе­ре­днім роком, кіль­кість замов­лень збіль­ши­ла­ся на +78%. Ця тен­ден­ція свід­чить про те, що клі­єн­ти все біль­ше ціну­ють можли­вість еко­но­ми­ти час та бути гну­чки­ми в пла­ну­ван­ні сво­їх поку­пок, осо­бли­во у зв’яз­ку з пові­тря­ни­ми три­во­га­ми», – зазна­чає Мики­та Сто­ро­жен­ко, началь­ник від­ді­лу еле­ктрон­них про­да­жів та комер­ції METRO Укра­ї­на.

На VARUS.UA послу­га BOPIS нази­ва­є­ться «Само­ви­віз» і ста­но­вить близь­ко 20% від загаль­ної кіль­ко­сті замов­лень. Як роз­по­від­ає Олег Спі­рін, e-commerce дире­ктор VARUS, від­рі­зня­є­ться і стру­кту­ра замов­лень. У трій­ці най­по­пу­ляр­ні­ших  такі кате­го­рії: алко­голь, без­ал­ко­голь­ні напої, гастро­но­мія. У достав­лен­ні ж, нав­па­ки, ліди­ру­ють фре­шо­ві кате­го­рії. BORIS, за його спо­сте­ре­же­н­ня­ми, для food-ритей­лу не хара­ктер­ний. Цей сер­віс зру­чний для побу­то­вої техні­ки та одя­гу.

І хоча BOPIS і BORIS зда­ю­ться про­сти­ми для спо­жи­ва­ча, але техні­чна реа­лі­за­ція їх є дово­лі скла­дною для ритей­лу. Роль спів­ро­бі­тни­ка мага­зи­ну також стає скла­дні­шою. Адже окрім вико­на­н­ня сво­їх зви­чних обов?язків, він ще має оби­ра­ти й упа­ко­ву­ва­ти онлайн-замов­ле­н­ня, керу­ва­ти онлайн-запа­са­ми і вико­ну­ва­ти транс­а­кції еле­ктрон­ної комер­ції.

Віртуальна примірочна

При­мі­рю­ва­н­ня одя­гу та тесту­ва­н­ня косме­ти­ки займа­ють досить бага­то часу у клі­єн­тів. Адже щоб зна­йти щось таке, що пасує саме тобі, потрі­бно пере­бра­ти купу варі­ан­тів.

Про­те деда­лі біль­ше мага­зи­нів про­по­ну­ють інте­р­актив­ні план­ше­ти, екра­ни в роз­дя­галь­нях або на повер­сі мага­зи­ну, щоб поку­пці могли пере­гля­ну­ти в цифро­во­му фор­ма­ті, який вигляд мати­муть на них різні това­ри.

Ці техно­ло­гії вір­ту­аль­но­го само­об­слу­го­ву­ва­н­ня дають змо­гу поку­пцям швид­ко при­мі­ря­ти без­ліч опцій, а потім вибра­ти ті това­ри, які їм най­біль­ше подо­ба­ю­ться. Це про більш пер­со­на­лі­зо­ва­ний досвід шопін­гу, можли­вість ада­пту­ва­ти­ся під інди­ві­ду­аль­ні фор­ми облич­чя і колір­ні упо­до­ба­н­ня.

Вір­ту­аль­не озна­йом­ле­н­ня з това­ра­ми також під­ви­щує впев­не­ність клі­єн­тів у здій­снен­ні купів­лі й змен­шує кіль­кість повер­нень пізні­ше. Крім того, клі­єн­ти можуть з біль­шою ймо­вір­ні­стю при­дба­ти біль­ше, ніж один про­дукт, тому що мають змо­гу оці­ни­ти різні ком­бі­на­ції з запро­по­но­ва­них това­рів.

Ціка­вий досвід вже є в укра­їн­ської сту­дії Ffface.me, яка відо­ма сво­ї­ми про­є­кта­ми для Inditex, RalphLauren, Benetton, D&G, Mugler, Prada. Її напів­ци­фро­вий одяг та вір­ту­аль­на при­мір­ка від­зна­че­ні пре­сти­жни­ми наго­ро­да­ми.

Вда­лий при­клад вір­ту­аль­ної при­мі­ро­чної у бути­ку одя­гу Tommy Hilfiger, де поку­пці тепер можуть при­мі­ря­ти речі з ката­ло­гу на сво­є­му від­обра­жен­ні. Це ще одна точка доти­ку для залу­че­н­ня клі­єн­тів. Адже це викли­кає бажа­н­ня запо­сти­ти фото в соці­аль­ні мере­жі. Роз­мі­ще­не зов­ні, це інно­ва­цій­не AR-ріше­н­ня при­ва­блює пере­хо­жих, збіль­шує час вза­є­мо­дії з вітри­ною та під­ви­щує тра­фік у мага­зи­ні.

Можна при­пу­сти­ти, що нас чекає запуск вели­кої кіль­ко­сті 3D-вір­ту­аль­них мага­зи­нів, що ста­нуть аль­тер­на­ти­вою нудним веб­сай­там.

https://youtu.be/7esS1Diy4Pw

Список купівель

Вико­ри­сто­ву­ю­чи засто­су­нок у смар­тфо­ні, спо­жи­ва­чі можуть ство­ри­ти цифро­вий спи­сок купі­вель перед від­ві­ду­ва­н­ням мага­зи­ну. Це може бути зро­бле­но шля­хом ска­ну­ва­н­ня штри­хко­дів про­ду­ктів, вибо­ру това­рів із цифро­во­го спи­ску та/або пере­вір­ки това­рів, при­дба­них під час попе­ре­дніх візи­тів до мага­зи­ну.

Щой­но клі­єн­ти при­бу­ва­ють в обра­ний мага­зин, мобіль­ний спо­сіб пошу­ку шля­ху допо­ма­гає зве­сти до міні­му­му три­ва­лість візи­ту та кіль­кість часу, про­тя­гом яко­го охо­ло­дже­ні й замо­ро­же­ні про­ду­кти пере­бу­ва­ти­муть у коши­ку поку­пок. Крім того, ритей­ле­ри можуть від­прав­ля­ти клі­єн­там у режи­мі реаль­но­го часу пер­со­на­лі­зо­ва­ні про­по­зи­ції. Напри­клад, на осно­ві това­рів у їхньо­му спи­ску або про­ду­ктів у без­по­се­ре­дній близь­ко­сті від їхньо­го пото­чно­го місця пере­бу­ва­н­ня в мага­зи­ні.

Важли­ва тут і техні­чна скла­до­ва реа­лі­за­ції. Мере­жі Wi-Fi у мага­зи­ні мають бути зда­тні під­три­му­ва­ти вели­ку кіль­кість при­стро­їв клі­єн­тів. Крім того, спів­ро­бі­тни­ки мага­зи­ну повин­ні мати можли­вість вза­є­мо­ді­я­ти з інте­ле­кту­аль­ни­ми ети­ке­тка­ми, щоб у режи­мі реаль­но­го часу від­сте­жу­ва­ти рівень запа­сів на поли­ці та на скла­ді.

Якими бачать майбутні ТРЦ українські ритейлери?

Тор­го­во-роз­ва­жаль­ні ком­пле­кси (ТРЦ) – це вже не про­сто про шопінг, а й про дода­тко­вий інте­р­актив та інтер­тей­мент, місце зустрі­чей та захо­пли­во­го про­ве­де­н­ня часу. Це май­бу­тні ком’юніті-платформи.

«Зви­чай­но, гово­ря­чи про ТРЦ май­бу­тньо­го – це всі­ля­ке вико­ри­ста­н­ня нові­тніх візу­аль­них техно­ло­гій ззов­ні та все­ре­ди­ні. Ми вже спо­сте­рі­га­є­мо у реаль­но­му часі, як про­від­ні ТРЦ сві­ту, зде­біль­шо­го на рин­ку Азії, вико­ри­сто­ву­ють 3D-фор­ма­ти для ство­ре­н­ня дода­тко­во­го вау-ефе­кту, – зазна­чає Кате­ри­на Жура­ків­ська, дире­ктор­ка з мар­ке­тин­гу ТРЦ Gulliver. – Але і ми не від­ста­є­мо від між­на­ро­дних колег. Так, наша три­ви­мір­на інста­ля­ція з метро букваль­но зале­ті­ла у всі Telegram-паблі­ки, соці­аль­ні мере­жі та навіть між­на­ро­дні медіа. Щове­чо­ра люди зби­ра­ли­ся на розі Еспла­на­дної  та Рогні­дин­ської, щоб спі­йма­ти свій 3D-вагон. Це яскра­во демон­струє, що Укра­ї­на – про­від­на дер­жа­ва, яка навіть у скла­дних умо­вах пов­но­мас­шта­бної вій­ни ство­рює інно­ва­цій­ні меді­а­ро­бо­ти, достой­ні рів­ня між­на­ро­дних візу­а­лі­за­то­рів».

Оле­ксій Пашу­нов, керу­ю­чий дире­ктор ТРЦ DREAM, виді­лив насту­пні клю­чо­ві трен­ди, які його коман­да вже вико­ри­сто­вує чи пла­нує реа­лі­зу­ва­ти в насту­пні десять років:

• Без­пе­ка: гра­мо­тне роз­ді­ле­н­ня руху від­ві­ду­ва­чів та входів/виходів, лег­ке для сприйня­т­тя пла­ну­ва­н­ня ева­ку­а­цій­них вихо­дів. В ТРЦ DREAM ще з поча­тку пов­но­мас­шта­бно­го втор­гне­н­ня впро­ва­дже­но зру­чний фун­кціо­нал виходів/входів у ТРЦ.
• E-commerce: онлайн-фор­мат замов­ле­н­ня (послу­ги BOPIS та BORIS).
• Лайф­стайл-фор­мат ТРЦ – «живи – пра­цюй – від­по­чи­вай» й нада­лі роз­ви­ва­ти­ме­ться.
• Рекон­це­пція – змі­на кон­це­пції, ребрен­динг та реор­га­ні­за­ція гро­мад­сько­го про­сто­ру. Два роки тому ТРЦ DREAM змі­нив назву, було про­ве­де­но ребрен­динг, онов­ле­ні лого, екс­те­р’єр буді­вель. У пла­нах — оно­ви­ти та модер­ні­зу­ва­ти атрі­у­ми.
• Еко­ло­гія. Тренд «еко­френ­длі» не втра­тить попу­ляр­но­сті, а ста­ва­ти­ме більш поши­ре­ним. Озе­ле­не­н­ня все­ре­ди­ні ТРЦ, суча­сні техно­ло­гії для ути­лі­за­ції від­хо­дів, вико­ри­ста­н­ня аль­тер­на­тив­них дже­рел енер­гії наби­ра­ти­ме обер­тів.
• Інклю­зив­ні ріше­н­ня в ТРЦ – ще біль­ше захо­дів та послуг, спря­мо­ва­них на ство­ре­н­ня ком­фор­ту для від­ві­ду­ва­чів з обме­же­ни­ми можли­во­стя­ми.
• Диджи­та­лі­за­ція як про­цес, який почав­ся в COVID, ще актив­ні­ше наби­ра­ти­ме обер­тів з вико­ри­ста­н­ням шту­чно­го інте­ле­кту.

Оле­ксандр Ямполь­ський, керів­ник галу­зе­вої гру­пи з ритей­лу та гур­то­вої дистри­бу­ції «Делойт» в Укра­ї­ні, також впев­не­ний, що ТРЦ не можуть дозво­ли­ти собі при­пи­ни­ти впро­ва­дже­н­ня інно­ва­цій у сво­є­му бізне­сі за допо­мо­гою техно­ло­гій Web3, наво­дя­чи при­клад зі стат­ті Newsweek (1995 рік): «Інтер­нет – це про­сто галас. Жодна онлайн-база даних не замі­нить щоден­ну газе­ту, жоден CD-ROM не змо­же замі­ни­ти ком­пе­тен­тно­го вчи­те­ля».

«Уявіть, як метав­се­світ може змі­ни­ти робо­ту ТРЦ: спо­жи­вач Тарас готу­є­ться до літньої від­пус­тки та не знає, що взя­ти із собою. Що, якби замість від­ві­ду­ва­н­ня ТРЦ, при­мі­ря­ти вбра­н­ня вдо­ма? Тоді Тарас може «увійти в метав­се­світ», щоб від­ві­да­ти свій улю­бле­ний мага­зин та зро­би­ти купів­лю після вір­ту­аль­ної при­мір­ки ново­го обра­зу. Все це ста­не новою нор­мою для ритей­лу», – додає він.

Що буде з магазинами?

Фізи­чний мага­зин також ада­пту­є­ться до суча­сно­го сві­ту. Сьо­го­дні нові техно­ло­гії дають змо­гу ритей­ле­рам диву­ва­ти сво­їх клі­єн­тів та полег­шу­ва­ти їх шопінг.

Сер­гій Федо­ро­ві­чев, регіо­наль­ний дире­ктор з про­да­жів Auchan Укра­ї­на, бачить їх май­бу­тні мага­зи­ни омні­ка­наль­ни­ми, що зре­штою від­по­від­ає їх сло­га­ну – «З тобою у кожно­му момен­ті». Їх роз­та­шу­ва­н­ня буде в так зва­них зонах жит­тя:

• мага­зин у вашо­му будин­ку (Pick up point) – для основ­них при­дбань з можли­ві­стю забра­ти інтер­нет-замов­ле­н­ня;
• супер­мар­кет (Мій Auchan) – біль­ша поку­пка, щось ціка­ве, сезон­на комер­ція;
• гіпер­мар­кет (45 000 това­рів під одним дахом офлайн). Цей фор­мат – біль­ше ніж про­сто місце для заку­пів. Клі­єн­ти йти­муть в гіпер­мар­ке­ти, бо там можна буде не лише кори­сно, а й весе­ло про­ве­сти час усім разом: це інте­р­акти­ви, роз­ва­ги для дітей, май­стер-кла­си, фести­ва­лі тощо.

«Мага­зи­ни май­бу­тньо­го – це, без­умов­но, мага­зи­ни само­об­слу­го­ву­ва­н­ня, – впев­не­ний Оле­ксій Пана­сен­ко, засту­пник гене­раль­но­го дире­кто­ра з опе­ра­цій­ної діяль­но­сті NOVUS. — Це може зву­ча­ти див­но, бо ми вва­жа­є­мо, що вже сьо­го­дні ходи­мо до таких мага­зи­нів, але насправ­ді вони не є таки­ми. У про­це­сі купів­лі ви постій­но сти­ка­є­те­ся з тор­го­вим пер­со­на­лом і потре­бу­є­те його допо­мо­ги. Обслу­го­ву­ва­н­ня за при­лав­ком, на касах – це без­по­се­ре­дньо забез­пе­чу­ють люди, які пра­цю­ють у мага­зи­нах. Сьо­го­дні все біль­ше про­це­сів у мага­зи­ні буду­є­ться так, щоб забез­пе­чи­ти само­стій­ний про­цес при­дба­н­ня клі­єн­том».

Щодо достав­ле­н­ня май­бу­тньо­го, то, напри­клад, коман­да VARUS вба­чає її в макси­маль­ній про­сто­ті, пер­со­на­лі­зо­ва­но­му під­хо­ді та еко­ло­гі­чно­сті. Зві­сно, достав­ле­н­ня має бути швид­ким зав­дя­ки вико­ри­стан­ню пере­до­вих техно­ло­гій, інно­ва­цій­них під­хо­дів до логі­сти­ки та обслу­го­ву­ва­н­ня клі­єн­тів.

«Клю­чо­вим KPI ста­не час­тка достав­ле­н­ня у загаль­них про­да­жах, і вона скла­да­ти­ме не менш як 70%», – при­пу­сти­ли у VARUS.

Техно­ло­гі­чний про­грес та ево­лю­ція очі­ку­вань спо­жи­ва­чів змі­ню­ють ланд­шафт ритей­лу з шале­ною швид­кі­стю. А ком­па­нії, які зда­тні ада­пту­ва­ти­ся та опти­мі­зу­ва­ти свою при­су­тність на нових кана­лах і рин­ках, – це ті, хто зали­ши­ться в дов­го­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві.

Щоб покра­щи­ти робо­ту з клі­єнт­ським досві­дом, мере­жам зна­до­би­ться і від­по­від­на техні­чна база для робо­ти з вели­кою кіль­кі­стю при­стро­їв, ана­лі­зу даних, обро­бле­н­ня їх у режи­мі реаль­но­го часу. На дум­ку Оле­ксан­дра Ямполь­сько­го, це має допо­мог­ти при­сто­су­ва­ти­ся до вимог клі­єн­тів.

«Якщо коро­тко, то мере­жам може зна­до­би­ти­ся мас­шта­бо­ва­не під­клю­че­н­ня, а саме 5G. Ця техно­ло­гія може під­три­му­ва­ти без­пе­рерв­ну пер­со­на­лі­за­цію поку­пки, зокре­ма без­ка­со­ве оформ­ле­н­ня замов­ле­н­ня, пер­со­наль­ні про­мо­а­кції та реко­мен­да­ції щодо про­ду­ктів у режи­мі реаль­но­го часу. Суча­сна техні­чна пла­тфор­ма також може усу­ну­ти пере­шко­ди і незру­чно­сті, пов’язані з купів­лею в мага­зи­ні, напри­клад з пошу­ком про­ду­ктів, пере­вір­кою цін і дов­ги­ми чер­га­ми до каси. Це дозво­лить роз­дрі­бним мере­жам зосе­ре­ди­ти­ся на пере­ва­гах купів­лі in-store, що містить можли­вість дотор­кну­ти­ся до това­ру, забра­ти його додо­му негай­но, а також поєд­на­ти про­цес купів­лі з можли­ві­стю поспіл­ку­ва­ти­ся», – каже Ямполь­ський.

Якщо зазир­ну­ти впе­ред, то май­бу­тнє ритей­лу – це не про­сто про­даж това­рів, а ство­ре­н­ня вра­жень, ство­ре­н­ня спіль­нот і впро­ва­дже­н­ня інно­ва­цій, які роблять шопінг більш осо­би­стим, зру­чним і при­єм­ним.

Тор­го­ві про­сто­ри пере­тво­рю­ю­ться на місця, що про­по­ну­ють уні­каль­ний досвід з ефе­ктом зану­ре­н­ня. Уявіть, що ви захо­ди­те до мага­зи­ну чи ТРЦ, де про­во­дя­ться різні май­стер-кла­си, є зати­шні кафе або при­мі­ро­чні з допов­не­ною реаль­ні­стю. Це пере­тво­рює шопінг на справ­жню подію.

В'ячеслав Верстюк

Жур­на­ліст. Пишу нови­ни про від­кри­т­тя мага­зи­нів, ситу­а­цію на рин­ку ритей­лу по всій Укра­ї­ні. Цікав­люсь техно­ло­гі­я­ми.