Крадіжки в супермаркетах — головний біль для менеджменту підприємств роздрібної торгівлі і прикре явище сфери обслуговування громадян, не всі з яких є сумлінними покупцями. Видання Delo.ua уточнило у великих продовольчих ритейлерів, які методи ефективні в боротьбі з крадіями, а також склало рейтинг найбільш популярних товарів серед шопліфтерів.
Крадії найчастіше виносять з магазинів делікатеси і алкоголь, тому про злочини через зубожіння мова не йде. Ілюстрація: Delo.ua
Крадіжки з магазинів (шопліфтинг) стали широко розповсюдженим явищем в США в 40-х роках минулого століття, одразу після появи перших магазинів самообслуговування. Втім, проблема з’явилась задовго до виникнення супермаркетів — в більш далекому минулому товари крали на вуличних ринках і в будь-яких інших публічних торговельних точках.
У результаті крадіжок світова роздрібна торгівля втрачає близько 1,5% свого річного товарообігу, а щорічні втрати мереж суттєво перевищують $100 млрд.
В Україні про цю делікатну тему говорять досить мало — самі ритейлери не дуже охоче «підсвічують» тему крадіжок з магазинів, щоб не провокувати відвідувачів. Однак, офіційні дані свідчать про певний тренд на скорочення крадіжок з магазинів.
За даними Офісу Генерального прокурора України, крадіжки залишаються одним із найпоширеніших майнових злочинів. За січень-жовтень 2023 року Нацполіція зафіксувала 73,6 тис. крадіжок, в 56% випадків (41,5 тис.) проти фігурантів відкрито кримінальне впровадження, 51% справ (37,6 тис.) скеровані до суду. Вже отримали вирок в суді 30% (21,84 тис.) фігурантів справ.
По місцю здійснення крадіжок статистика принципово не змінюється. В 2023 році найбільше крадуть зі складів, баз, магазинів та інших торговельних точок — 14,5 тис. відкритих кримінальних проваджень за січень-жовтень, з квартир — 3 тис., з автомобілів — 1,8 тис. проваджень.
Якщо не враховувати аномальний 2022 рік, в Україні можна побачити наступну статистику кількості зареєстрованих крадіжок (дані — Офіс Генпрокурора):
Чи стали більше красти?
Варто зазначити, що в 2023 році отримати судимість за статтею 185 ККУ можна, вкравши в магазині товарів на суму 268,41 грн та більше. Шопліфтери, яких піймали на меншій сумі крадіжки, ризикують отримати штраф в 850-1700 грн або відправитись виконувати громадські роботи протягом 80-240 годин.
Оскільки більшість SKU в продовольчому ритейлі коштує дешевше 268 грн, певна частина крадіжок попадає в адміністративну, а не кримінальну статистику, яка не представлена в відкритому доступі. Тому варто орієнтуватись на представників галузі — за їхніми даними, кількість шопліфтерів в останні роки зменшується.
Щодо «ЕКО Маркету», то ми спостерігаємо тенденцію до зменшення обсягів шопліфтингу. Можливо, це пов’язано зі загальним збільшенням рівня свідомості людей, розумінням важливості діяти правильно не тільки в тому, що стосується війни, але й в усіх сферах життя», – Анатолій Самойленко (заступник гендиректора «ЕКО Маркет» з питань безпеки)
За його словами, скороченню випадків шопліфтингу сприяє впровадження нових підходів та технологій в галузі безпеки, які зараз дуже стрімко розвиваються. Ритейлер активно їх застосовує — модернізує відеоспостереження, антикрадіжні системи, частина товару оснащується спеціальними електронними чіпами. Впроваджуються і більш цікаві технічні рішення, про які крадіям не варто знати, додає спеціаліст з питань безпеки.
«Також запобігти крадіжкам допомагають нові підходи. Наприклад, камерами в магазині користуються не тільки представники служби безпеки торгівельної мережі, але й інші працівники магазину з відповідним доступом. Тож ми маємо більше пар очей, та краще все бачимо», — додає Анатолій Самойленко.
В мережі ритейлу «КОЛО» за останній рік заходи безпеки не змінилися, підкреслює її CEO Марина Сергієнко. Торговельні точки, як і раніше, оснащуються протикрадіжними рамками, певна категорія товарів проклеюється магнітними стрічками.
Інші ключові українські ритейлери відмовились коментувати питання шопліфтингу, пославшись на брак статистики про крадіжки в своїх магазинах та невідповідність їхній медійній стратегії темам, пов’язаним з криміналом.
Які товари в групі ризику?
Обидві компанії дають схожу статистику стосовно найбільш «ходових» товарів для крадіїв — найбільш популярні алкоголь, солодощі, ікра червона, сири, кава, консервація. Тобто, причини крадіжок важко пояснити бідністю населення в умовах війни, оскільки в зоні ризику знаходяться відносно дорогі SKU з тривалим строком зберігання, а не соціально значимі продукти щоденного вжитку.
Найбільш популярні у крадіїв продовольчі товари. Ілюстрація: Delo.ua
Співбесідники видання уточнюють, що повномасштабна війна не змінила звички шопліфтерів, їхні вподобання стабільні протягом кількох останніх років. Магазинні крадії зазвичай не належать до конкретної соціальної чи вікової групи — підлітків, безхатченків або залежних від алкоголю осіб.
«Я б не сказав, що шопліфтери — це якась певна соціальна група в класичному розумінні цього слова. В основному це особи, які займаються крадіжками професійно. Зазвичай абсолютна більшість покупців розуміють, що мати проблеми з законом через умовну шоколадку — явно погана ідея», — коментує Анатолій Самойленко.
Де менше крадіїв
Формат магазинів «поряд з домом» (convenience store), в якому працює «КОЛО», суттєво впливає в кращу сторону на ситуацію з крадіжками товарів, підкреслює Марина Сергієнко. Ритейлер вибудовує взаємодію з відвідувачами на максимальній довірі, адже працівники торговельних залів мережі часто знають в обличчя своїх клієнтів.
Аудиторія магазинів – постійна, регулярна, це мешканці наближеного житлового комплексу чи району. Тому кожен магазин має своє сформоване ком’юніті, високий рівень довіри до клієнтів, і, відповідно, низький чи майже відсутній рівень втрат від виносу неоплаченого товару», – Марина Сергієнко (СЕО мережі «КОЛО»)
Каси самообслуговування суттєво не впливають на рівень крадіжок, додає вона. «КОЛО» вже встановлювало їх в своїх магазинах, але в форматі convenience store каси самообслуговування не демонструють достатньої ефективності. Втім, їх пілотне впровадження не спричинило значного росту рівня втрат від виносу неоплаченого товару.
Чоловік викрадає продукти. Джерело фото: ua.depositphotos.com
Заступник гендиректора «ЕКО Маркет» з питань безпеки також не вбачає додаткових ризиків від крадіжок продуктів через каси самообслуговування: скоріше, покупець може просто помилитись при скануванні товару. «Самокасами» впевненіше користуються відвідувачі магазинів в столиці та великих містах, тоді як в регіонах не всі до них звикли. Однак, персонал магазинів допомагає покупцям, тому інциденти з оплатою товарів поза традиційними касами якщо і стаються, то вирішуються шляхом переговорів.
Не є проблемою і розпаковка товару в залі, уточнює Марина Сергієнко. Такі випадки зараз трапляються дуже рідко і зазвичай вирішуються безконфліктно — клієнти просто оплачують товар на прохання менеджера торгової зали.
Чи є проблема з охороною
Не дивлячись на складнощі з наймом охоронців для супермаркетів, співрозмовники видання не вбачають критичної проблеми з працевлаштуванням фахівців з безпеки. Повномасштабна війна суттєво вплинула на «ЕКО Маркет», понад 160 його працівників зараз служать в ЗСУ, але попри це ритейлер не відчуває значного кадрового голоду. Частково цього вдалось досягти завдяки зміні гендерного складу в структурі служби безпеки мережі.
Нові технології та підходи дозволяють оптимізувати робочі процеси. Персонал пройшов спеціальні курси, а більшість спеціалістів є взаємозамінними. Для прикладу, касир також спостерігає за товаром, що підвищує загальну ефективність безпекових заходів», – Анатолій Самойленко (заступник гендиректора «ЕКО Маркет» з питань безпеки)
З іншого боку, формат магазинів «біля дому» взагалі не передбачає фізичну охорону, зазначає СЕО мережі «Коло». Ритейлер замовляє послуги з охорони окремих об’єктів та оперативного реагування та надзвичайні ситуації у спеціалізованих фірм.
«Всі закладають у свій бізнес певний відсоток втрат від крадіжок, шопліфтинг є і Європі, і в США. Однак, в Україні з кожним роком спостерігається тенденція до покращення ситуації завдяки розвитку технологій у сфері безпеки та впровадженню нових організаційних практик. Тому я б не сказав, що зараз це серйозна проблема – скоріше це прикра частина діяльності для кожної продуктової мережі», — констатує Анатолій Самойленко.
Скільки крадуть в інших країнах?
Україна не є лідером серед країн по крадіжкам з магазинів. За даними Onlinedasher, в США ситуація набагато гірша — майже 10% американців виносять товари з магазинів без оплати. Так, за перші п’ять місяців 2023 року кількість крадіжок в роздрібній торгівлі збільшилась майже на 120%. Крім того:
- За останні п’ять років у США кількість крадіжок у роздрібній торгівлі зросла на 94% і досягла 3% загального виторгу ритейлу;
- Шопліфтери в США щорічно виносять з магазинів товарів приблизно на $100 млрд. Примітно, що з початку повномасштабної війни США надали Україні більш ніж $60 млрд допомоги — тобто якби американські крадії припинили «працювати», вивільнених коштів вистачило б майже на два роки підтримки українців в відбитті агресії РФ;
- Лише приблизно 1 з 48 правопорушень закінчуються арештом;
- За останні п’ять років кількість крадіжок у магазинах Нью-Йорку зросла на 77%, до $330 млн;
- Близько чверті магазинних злодіїв є неповнолітніми;
- Дві третини всіх зареєстрованих магазинних злодіїв в США молодші 30 років, 6,2% молодші 12 років, 26,7% злодіїв в віці 12-17 років, а 33% в віці 18-29 років.