Сб. Кві 20th, 2024
u0432u0430u043au0430u043du0441u0456u0457

Сіра смуга української економіки найближчим часом не стане білою, а економічний колапс в Україні може розпочатися саме зі сфери ритейлу. Втрата ринків збуту, дорогі кредити, втрати інвестицій, дефіцит енергоресурсів, переорієнтація держвидатків на оборонну сферу, відтік споживачів за кордон та мобілізація працівників: локомотив української економіки – ритейл – страждає від викликів воєнного часу.

Згідно з даними, якими ділиться економічний експерт та юридичний радник при Верховній Раді України у своєму блозі на Ліга.net Данило Павличенко, навіть пандемія не змогла вдарити по торгівлі. І в підтвердження цьому він наводить такі дані: у 2020–2021  роках галузь входила у п’ятірку найбільш прибуткових з сумарним річним заробітком понад 430 млрд грн.

u0420u0438u0442u0435u0439u043b u0432 u0422u0435u043bu0435u0433u0440u0430u043c

Пандемії не вдалося, але повномасштабна війна, яка триває вже понад рік, докорінно змінила ситуацію: за даними Асоціації ритейлерів України та Української рада торгових центрів, загальна сума збитків від воєнних дій агресора вже сягнула 88,8 млрд грн зі скороченням товарообігу за перші місяці війни – 75% від довоєнного рівня.

За 2022 рік найбільше скоротили свої прибутки (втрати у співвідношенні до прибутків торгових мереж): мережа «Сільпо» втратила 5,6 млрд грн, «АТБ» – 5,5 млрд грн, NOVUS – на 3 млрд грн, METRO – 1,5 млрд грн. Збитки мережі супермаркетів Varus склали 40 млн грн проти прибутку в розмірі 200 млн грн у 2021-му, а виторг «Ашану» скоротився на 27% (або 3,8 млрд грн).

Ритейл всесторонньо зазнає збитків… І цей процес, на жаль, має глобальний негативний вплив для держави. Адже торгівля охоплює та об’єднує ряд суміжних бізнесів. Ризик закриття торговельних мереж та падіння галузі може призвести до колапсу у логістиці, ринку праці, нерухомості, виробництві, зберіганні, банківській та фінансових сферах. Простою мовою, маємо ризик зупинки усіх важливих процесів для держави.

Ланцюг негативного ефекту по принципу доміно зачепить усі сфери життя: бюджет втрачатиме надходження (50% державних видатків покривається саме шляхом податків та зборів від функціонування українського бізнесу), українці залишаться без роботи й відповідно доступу до фінансового ресурсу (за даними Державної служби зайнятості, у січні 2023 року найбільше безробітних громадян працевлаштовано саме у сфері торгівлі – 20%), скоротиться ВВП та приплив іноземних інвестицій.

Економічний експерт виділяє основні викликали для галузі торгівлі під час війни, з яких:

  • зменшення споживчого попиту та економний шопінг: покупці виїхала за кордон, а ті, хто залишилися, – почали економити з причини знецінення гривні та продуктової інфляції (за даними НБУ, у 2022 році вона становила 34%, відповідно реальне падіння продажів приблизно відповідає цьому показнику);
  • порушення ланцюгів постачання (до прикладу, через блокування морських портів зупинився імпорт товарів, а переорієнтація на сухопутні маршрути збільшила витрати на логістику);
  • підвищення вартості пального ДП з 29,4 грн у січні 2022 до 49,99 грн у липні 2023;
  • руйнування торгових центрів чи складів в зонах активних бойових дій, втрата торгових об’єктів та активів на окупованих територіях;
  • витрати на релокацію;
  • зростання собівартості продукції та закриття підприємств, що призводить до скорочення обсягів продажів;
  • скорочення режиму роботи магазинів через запровадження комендантської години;
  • відтік, або і зовсім втрата інвестицій;
  • закупівля генераторів на мільйони доларів для кожної мережі.

«І це далеко не весь список викликів, проте основний. Також роздрібним торговельним мережам важко залишатися прибутковими, оскільки витрати на продукцію, енергоносії (в тому числі придбання генераторів в жовтні 2022 року), транспорт і персонал зростають. Наприклад, в червні Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики й комунальних послуг, підвищила граничні ціни на електроенергію для бізнесу від 25% до 80%, залежно від часу доби», – пише в своєму блозі експерт, додаючи, що війна – це безумовно потрясіння, і сьогодні надважливо зберегти «точки опори» для максимальної адаптації до турбулентності.

Всупереч складнощам, український ритейл робить усе можливе, аби забезпечити продовольством громадян України: захисників, переселенців, волонтерів та мешканців населених пунктів, де є велика потреба, наприклад, у питній воді після катастрофи на Каховській ГЕС. А у воєнний час це все не так просто, враховуючи великі об’єми втрат.

Ритейлери взагалі не уявляють, скільки їхніх магазинів чи торговий центр проіснує, чи влучить ракета у складі, чи ні. Та все ж таки вони продовжують відчиняти свої магазини щоранку, сплачувати податки до бюджету, надавати робочі місця, підтримувати продовольчий та економічний фронт країни, і навіть долучатися до благодійних ініціатив.

Це і є стійкість по-українськи, яку наша нація демонструє світу вже другий рік війни. Тільки за 12 останніх місяців майже третина торгових точок (29%) відновила роботу галузі у надскладних умовах. Але повністю відновити довоєнні показники роботи ритейлу можна лише після деокупації усіх територій України.