Вторгнення росії майже повністю зупинило інтернет-торгівлю в Україні в лютому. Всі представники e-commerce мали швидко адаптуватися до нових умов, щоб зберегти свій бізнес. Чи вдалося їм це зробити та з якими проблемами вони зіткнулися, пише RAU.
Великі проблеми великого бізнесу
Навіть лідер в українському e-commerce маркетплейс Rozetka не витримав удар, який нанесла війна. За словами власника компанії Владислава Чечоткіна, щомісячний оборот Rozetka впав з 4 млрд до 23 млн грн за перші три тижні бойових дій. Лінія фронту проходила в 3 км від складів компанії поблизу Києва — маркетплейс не міг обробляти замовлення, а точки видачі та магазини розграбовувалися і знищувалися окупантами.
У ритейлера з’явились борги перед крупними постачальниками, про які ті писали в коментарях на фейсбук-сторінці Чечоткіна. Ситуація виявилась настільки складною, що Rozetka довелося скоротити більшість співробітників. Наприклад, майже всю команду розробки звільнили, оскільки у компанії не було коштів, щоб платити зарплатню програмістам.
Позитивні зміни для Rozetka з’явилися в квітні, коли українська армія відкинула загарбників від Києва та з півночі країни. Станом на кінець травня, маркетплейс відновив роботу 200 з 270 точок видачі по всій країні. А до роботи повернулася половина співробітників з восьмитисячної команди, яка була до війни. Головною позитивною тенденцією Чечоткін вважає масове повернення продавців на маркетплейс.
Труднощі з логістикою та постачанням товарів
Через бойові дії система внутрішніх перевезень значно ускладнилася. У відділеннях пошти утворилися величезні черги, а терміни доставки стали геть непередбачуваними. Посилки губилися або ж їх просто не забирали покупці, яким було не до своїх замовлень.
Ще складнішою була ситуація з постачанням товарів з-за кордону. Авіасполучення припинилося, а морські порти заблокували окупанти. Поставки товарів звелися до автоперевезень, що значно дорожче та довше. Значна кількість інтернет-магазинів перейшла на продаж товарів з існуючих запасів, яких вистачило б на 1?2 місяці. За цей час магазини мали знайти нових постачальників та налагодити логістику.
За статистикою від Нова пошта, в перший тиждень війни обсяги перевезень впали з 1 млн відправлень на день до 50 000. Таке падіння було напряму пов’язано із зупинкою роботи інтернет-магазинів та маркетплейсів. Адже, за нормальних умов, 70% перевезень Нова пошта — це інтернет-замовлення.
На другому тижні війни показники Нова пошта почали зростати, що стало індикатором відновлення інтернет-торгівлі в Україні. На кінець березня компанія перевозила вже 350 000 посилок на добу, 60% з яких були інтернет-замовленнями. Подякувати за це варто і малому бізнесу. Підприємці швидко повернулися до роботи, у порівнянні з великими компаніями, та почали власноруч рухати український e-commerce вперед.
Відновлення малого та середнього бізнесу
Малі бізнеси також втратив доступ до складів, мав справу з падінням доходів та труднощі з постачанням товарів. Але їм було легше вирішити ці проблеми через значно менший розмір, тому відновилися вони швидше. Наприклад, окремим продавцям навіть не довелося переносити склад, тому що товари малогабаритні й зберігаються вдома — це дозволило відновити роботу через тиждень після початку війни.
В багатьох випадках повернення до роботи інтернет-магазину залежало від місцезнаходження продавця. Підприємці, які розташовувалися в областях, не охоплених бойовими діями, зупиняли продажі лише на декілька днів. Важче було підприємцям, які знаходилися безпосередньо у зоні бойових дій. Вони мали перенести склади та евакуювати співробітників у безпечне місце. Як показує досвід, в середньому передислокація тривала близько місяця. Для пришвидшення відновлення, магазини перевели частину робітників на дистанційну роботу.
Швидке відновлення представників малого бізнесу надало їм перевагу в просуванні. Поки великі гравці вирішували свої проблеми та не використовували платну контекстну рекламу — у магазинів з невеликим бюджетом з’явилися нові можливості. Вони стали більш помітними та просувалися по запитам, де раніше була надто висока конкуренція та вартість реклами. Підприємці розповідають, що, наприклад, ціна кліку в Google Shopping в березні була в 4 рази нижчою, ніж зазвичай. Зараз все повертається до звичного стану та великий бізнес знов займає передові позиції в рекламі.
Як змінилася кількість замовлень в інтернеті через війну
Хорошоп обслуговує 3200 інтернет-магазинів, серед яких є представники бізнесу різних масштабів. Ми рахуємо загальну кількість замовлень, які вони генерують, щоб розуміти темпи відновлення e-commerce. Своїми даними ми ділимося з Opendatabot, де кожен охочий може відстежити динаміку роботи українських інтернет-магазинів під час війни.
До нападу росії, в лютому магазини обробляли близько 16 000?20 000 замовлень на день, а в перший тиждень війни — лише 7% від цієї кількості. Стагнація ринку зберігалась майже до середини березня, коли продавці почали активно відновлювати роботу. Наприкінці березня інтернет-магазини змогли вийти на рівень 8000 продажів на день. Поступове зростання тривало протягом всього квітня. Під кінець місяця магазини щодобово обробляли вже 12 000 замовлень.
Справжній прорив стався в травні, коли за три тижні продавці закріпилися на рівні 85% від показників довоєнного часу. Якщо динаміка збережеться, то вже в липні магазини досягнуть показників, які були в мирний період лютого. Це чудовий результат, враховуючи що війна досі триває, а починати довелося майже з нуля. Проте для повного відновлення інтернет-магазинам ще потрібен час. За нормальних мирних умов, обсяг замовлень навесні мав би бути набагато вищим, ніж у лютому, через сезонність товарів.
Розвиток інтернет-магазинів в умовах війни
Для частини підприємців розвиток бізнесу став умовою виживання під час війни. Падіння попиту та доходів змусило інтернет-магазини шукати нові аудиторії покупців. Багато хто звернув увагу на ринок Польщі через його розвинутість та територіальну близькість до України. Українські продавці й раніше виходили на польський ринок, але тепер ним зацікавились масово.
Магазини з обмеженими можливостями продають товари за кордон за допомогою міжнародної доставки, а ті, хто має більший бюджет — офіційно реєструють бізнес в Польщі та орендують склад. В першому випадку покупцями стають в основному українці, які виїхали за кордон, в другому — всі мешканці Польщі. Втім, кожен з цих варіантів приносить користь, як підприємцям, так і Україні в цілому, завдяки зростанню експорту.
Загалом український e-commerce проявив себе якнайкраще. Бізнес доволі швидко адаптувався до складних умов воєнного часу та почав поступово працювати на відновлення. Попереду у нас ще багато роботи, але можна впевнено сказати, що ми впораємося.