Як ШІ перебудовує моду: економіка процесів і межа довіри
Модна індустрія звикла говорити про «революції», але заробляє вона на дисципліні процесів і контролі маржі. Сьогодні штучний інтелект найвідчутніше змінює не вітрину, а внутрішню кухню брендів: підготовку колекцій, планування запасів, управління асортиментом — тобто ті ділянки, де кожна помилка напряму б’є по прибутку. У розмові, що вийшла на YouTube-каналі «FlixStock», практичний досвід великих компаній зводиться до стриманої, але жорсткої тези: спочатку — ефективність, потім — експерименти з фасадом.
Саме там, де ШІ прибирає рутину й зменшує похибку в розрахунках, він уже перетворюється на фінансовий інструмент, а не на модний тренд.
Спочатку — внутрішні процеси, бо там найшвидша окупність
Один із найпоказовіших напрямів — автоматизація створення товарних даних. Описи, назви, атрибути для різних торговельних майданчиків раніше вимагали днів і навіть тижнів ручної роботи. У практиці, про яку йдеться, ці завдання почали виконуватися за години з рівнем точності до 95%. Результат виявився не лише швидшим, а й більш послідовним за людське редагування.
Для оптових продажів це критично. Період підготовки до сезону вузький: з’являється нова колекція — і команди працюють у режимі перевантаження, готуючи зображення, тексти, атрибути та бренд-матеріали. Коли цей етап стискається у кілька разів, бренд виграє не лише час. Він зменшує витрати, знижує кількість операційних збоїв і входить у сезон більш зібраним.
Adidas: рекомендації як стратегічний інструмент
Окремий приклад — досвід цифрової трансформації в Adidas. Одним із напрямів стали рекомендаційні механізми для оптових партнерів і кінцевих покупців. Для закупівельника, який має обрати з приблизно 12 000 позицій асортименту, завдання майже неможливе без інструментів фільтрації.
Система звужувала перелік до релевантних варіантів під конкретного партнера, після чого рішення ухвалювала людина. Не заміна експертизи, а її підсилення. У підсумку скорочувався час вибору й підвищувалася якість закупівель. Та сама логіка працювала і в споживчих рекомендаціях, де точність підбору безпосередньо впливає на конверсію.
Найболючіше місце — запаси: ціна помилки у базових товарах
Ще одна зона, де ШІ вже працює, — прогнозування базових товарів постійної наявності. Для брендів це одна з найбільших операційних загроз. Якщо помилитися з обсягами, наслідки подвійні: або нестача і втрачений продаж, або надлишок і заморожений капітал.
У цьому сегменті відповідальність за ризик лежить на бренді, тому точність прогнозу критична. Сучасні моделі ШІ допомагають визначати необхідні кількості більш обґрунтовано, зменшуючи крайнощі «не докупили» або «перекупили». Це безпосередньо впливає на прибутковість.
Тривимірні моделі та віртуальна реальність: тверезість замість гучних обіцянок
Інший пласт — тривимірні моделі, віртуальна та доповнена реальність. Кілька років тому очікування були максималістськими: повний перехід на цифровий дизайн, віртуальні шоуруми, продаж із тривимірних активів.
Технології залишилися, але масштабування виявилося складнішим. Проблема — не створити одне якісне зображення, а обробити тисячі товарів кожні 3–6 місяців. Високодеталізовані файли потрібно переводити у легкі формати без втрати суттєвих характеристик виробу.
Якщо з 5 000 товарів навіть 10 зображень вийдуть із відхиленням від реальності, це ризик для довіри і потенційно для юридичної безпеки бренду. Саме тут ШІ може виконувати роль технічного оптимізатора — зменшувати складність файлів так, щоб споживач не помічав втрати якості.
ШІ перед очима покупця: цифрові двійники та довіра
Коли технологія стає видимою для клієнта, виникає інше питання — прийняття. Кілька років тому дослідження показували настороженість споживачів до зображень, створених алгоритмами. Сьогодні рівень прийняття зростає, але великі бренди залишаються обережними.
Приклад H&M із цифровими двійниками моделей демонструє спробу етичної інтеграції: цифрові копії створюються у співпраці з моделями, із погодженням використання контенту та збереженням прав. Підхід дорожчий за повністю синтетичні зображення, однак у довгостроковій перспективі може окупитися через економію на фотозйомках і швидкість виробництва візуального контенту.
Ключовий критерій для споживача — чи дає цифрове зображення краще розуміння виробу: як він сідає, як драпірується, як виглядає в різних ракурсах. Якщо цінність зростає, бар’єр поступово зникає.
Люди важливіші за технологію: як змінюється внутрішня культура
Найбільший виклик — не технічний, а управлінський. На стратегічних зустрічах більшість підтримує цифровізацію. Але за робочим столом повертаються сумніви: бракує навичок, досвіду, впевненості. І це нормально.
Підхід, який пропонується, полягає в поступовості. Дати співробітникам можливість протестувати інструменти, пройти невеликі сценарії, побачити практичну користь власними очима. Коли страх зменшується, з’являється цікавість. А за нею — готовність змінюватися.
Окремий акцент — ширша участь команд у професійних подіях і форумах. Якщо інновації залишаються лише на рівні презентацій для керівництва, вони сприймаються як тиск. Якщо ж стають особистим досвідом, змінюється тон розмови всередині компанії.
Висновок
ШІ не змінить модну індустрію за один сезон, але вже змінює її економіку. Там, де технологія скорочує цикл підготовки колекції, підвищує точність прогнозування та спрощує роботу з великим асортиментом, вона перетворюється на конкурентну перевагу.
Вихід у споживчу площину — питання довіри, етики й якості реалізації. Але фундамент майбутньої трансформації закладається не на подіумі, а в операційних процесах, де ШІ стає частиною щоденної роботи, а не маркетинговим гаслом.

Журналіст. Пишу новини про відкриття магазинів, ситуацію на ринку ритейлу по всій Україні. Цікавлюсь технологіями.