Ср. Лип 24th, 2024
u0432u0430u043au0430u043du0441u0456u0457

Сьогодні українська легка промисловість робить ставку на виробництво для військових і продажі за кордон, однак через наплив товарів з Азії та повернення західних мас-маркет брендів, часто програє конкуренцію на внутрішньому fashion-ринку.

Про це йдеться у спільному дослідженні Офісу з розвитку підприємництва та експорту, агенції Fama, “Дія.Бізнес” і асоціації “Укрлегпром”. УРТЦ з посиланням на Forbes ділиться основними тезами звіту.

u0420u0438u0442u0435u0439u043b u0432 u0422u0435u043bu0435u0433u0440u0430u043c

Так, у 2023 році кількість виробників легпрому зросла на 22%.

Наразі в Україні понад 19 700 виробників одягу, взуття, текстильних і шкіряних виробів, 72% з яких – ФОПи і лише 1% – великі підприємства, – йдеться в дослідженні.

Їхній сукупний дохід за результатами минулого року знизився на 13%, до 47,1 млрд грн. Найбільша частка належить виробникам одягу, а саме 23 млрд грн.

Вплив війни на галузь

Попри повномасштабну війну кількість операторів легкої промисловості стрімко збільшується в усіх регіонах.

Найбільших втрат операторів (-11%) у 2022 році зазнала Херсонська область, а у 2023 році їхня кількість зросла на 25%.

Найбільша кількість з 19 700 зареєстрованих операторів працює у столиці – 14%. Друге місце посідає Харківська область – 13%, третє – Львівська – 8%.

Чимало підприємств з початком вторгнення переорієнтувалися на пошиття одягу для силових структур. Частині з них це допомогло втриматися на плаву.

60% компаній із десятки за виторгом становлять виробники спецодягу або взуття: військового, медичного, тактичного. При цьому більшість з них навіть не мають більше однієї торгової марки.

За останні 2,5 роки галузь легпрому зіткнулася зі значним відтоком кваліфікованих кадрів за кордон. Виїхало багато жінок-фахівчинь: швачки, розкрійниці, проєктувальниці.

На підприємствах переважають працівники старшого віку. Молодь не обирає ці професії через низьку престижність, зазначають автори дослідження.

db1082eb2339a9364ad42dad73df7997 | 1

Тотальна імпортозалежність

Забезпеченість виробників українськими матеріалами становить 10–15%, решта продуктів імпортується з-за кордону.

Замовляють українські підприємства штучну тканину (поліефір, поліамід, поліестер), тканину “нового покоління” (фліс, мембранну тканину), натуральну сировину, нитки для машинного вишивання, фурнітуру.

Така залежність від іноземних компонентів збільшує собівартість виготовлення, адже туди додаються перевезення та розмитнення сировини.

Лідер імпорту – Китай, з КНР ввозять 34% усього товару на суму 1 млрд. долпрів. Близько 17% імпорту припадає на Туреччину (543 млн дол.). Також серед імпортерів Польща, Німеччина, Італія та Велика Британія, а у 2023 році на цій мапі з’явилася і М?янма.

Взуття з натуральної шкіри та з текстильних матеріалів Україна зазвичай купує в азійських країнах. На Китай припадає 40% імпорту взуття зі шкіри та 57% – з текстилю.

Також в Азії закуповують чоловічий одяг: костюми, піджаки, штани, светри, джемпери, які завозять з Туреччини, Китаю, Бангладеш, Пакистану та В?єтнаму. Крім того, з КНР привозять 70% усього імпорту валіз, сумок, футлярів та інших аналогічних виробів.

Автори дослідження відзначають, що український продукт часто є дешевшим за продукцію західного масмаркету, однак споживачі досі віддають перевагу імпортним брендам, зокрема H&M.

Експерти пов’язують це з намаганням українців вбратися у відомі іноземні бренди з позитивним іміджем і недовірою до національного виробника.

Проблеми логістики

Поточні проблеми подовжують логістику в кілька разів, якщо раніше весь імпорт приходив через порти в Одесі, тепер виробники змушені транспортувати товари наземним транспортом через посередників у Польщі.

Ускладнюється також процес закупівель сировини, оскільки представники компаній не можуть виїжджати з країни для огляду товару.

Експорт українських товарів легпрому у шість разів програє імпорту, за два роки повномасштабної війни він впав більш ніж на 70% – до 484 млн доларів.

Основним споживачем залишається Європа, що на кінець 2023 року отримувала 84% від усього експорту галузі.

Шість із 10 основних товарів, що експортуються, є сировиною. Готових товарів лише чотири, з них найбільшим попитом користується одяг для жінок та мішки.

Костюми, сукні, жакети, спідниці та інший одяг для жінок або дівчат із часткою 9% від усього експорту українці продають на суму 33,3 млн. доларів. Ці товари купують Польща, Франція, Велика Британія, Румунія та Німеччина.

Перспективні товари для експорту

Серед таких у дослідженні відзначають military-продукцію та спецодяг для силових структур. Одна з передумов – наявність досвіду виготовлення цієї групи товарів.

Також згадують про перспективи експорту піжам, домашнього одягу, панчішних виробів, весільних і вечірніх суконь.