У квітні 2024 року повернення на український ринок почала іспанська група Inditex, протягом місяця компанія відкрила близько 50 магазинів своїх брендів: Zara, Zara Home, Bershka, Pull&Bear, Stradivarius, Massimo Dutti, Oysho.
Повернення фешн-гіганта спричинило неабиякий ажіотаж, втім, думки з цього приводу розділилися, адже інтереси учасників одного ринку часто кардинально відрізняються. Питання дослідило видання LIGA.net, Українська Рада Торгових Центрів пропонує найцікавіше з матеріалу.
Держава
Для держави повернення такого потужного гравця, безумовно, великий плюс, адже це сигнал іншим міжнародним компаніям, що в Україну можна інвестувати.
Саме тому питанням повернення закордонних брендів на вітчизняний ринок займається Міністерство закордонних справ на доручення президента.
Перед Inditex, у листопаді 2023 року, до України повернувся шведський бренд одягу H&M, ще раніше – McDonald’s. Тоді міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав, що “повернення великої американської компанії — це насамперед сигнал для міжнародного бізнесу про можливість працювати в Україні, навіть попри умови війни”.
Наразі суперечки точаться навколо питання повернення на ринок шведського ритейлера побутових меблів IKEA, однак жодних приблизних термінів компанія не вказує.
ТРЦ
Торговельно-розважальні центри чи не найбільше зацікавленні у поверненні міжнародних брендів, зокрема і Inditex, адже присутність таких магазинів у ТРЦ генерує трафік клієнтів.
Міжнародні бренди, як-от Inditex і H&M, виступають якірними орендарями у торгових центрах. Їхня присутність не лише забезпечує додаткові податкові надходження і створює нові робочі місця, але й слугує драйвером для зростання відвідуваності торгових центрів, підвищуючи їхню конкурентоспроможність і привабливість, – розповів голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук.
За словами голови Української ради торгових центрів (УРТЦ) Максима Гаврюшина, у столичних ТРЦ протягом тижня з моменту відновлення роботи в Україні Zara та інших магазинів групи Inditex трафік зріс на 20%.
Цей трафік потім частково розподіляється у магазинах менш відомих брендів, однак не завжди вони можуть конкурувати з такими гігантами.
Вітчизняні мережі відчувають змішані емоції щодо присутності міжнародних брендів. З одного боку, збільшення конкуренції вимагає від місцевих компаній адаптуватися та впроваджувати інновації, підвищувати якість своїх товарів і послуг, що в кінцевому підсумку сприяє зростанню загальних стандартів галузі. З іншого боку, наявність великих міжнародних ритейлерів може створювати додатковий тиск на місцеві компанії, особливо на менші. Хоча українські компанії мають перевагу – немає міжнародної логістики, усе є всередині країни, а це дає великі переваги перед іноземними брендами — до прикладу, під час блокування польсько-українського кордону, – додає очільник Асоціації ритейлерів України.
Українські виробники
Втім, не всі сприйняли повернення Zara позитивно, деякі відомі блогери почали зверхньо висловлювались про українських виробників на користь іноземних, що спричинило хвилю обурення вітчизняних брендів.
Дехто, наприклад відомий український дизайнер Андре Тан закликав бойкотувати Zara й інші відомі бренди, надаючи перевагу вітчизняному виробнику.
Співвласник та співзасновник українського бренду Stimma Сергій Параска у коментарі також розповів, що реакція українських споживачів неприємно здивувала.
Особливо висловлювання деяких блогерів про те, що українські бренди тепер відчують конкуренцію і позакриваються.
Inditex відкрив магазини з новим асортиментом, але з демпінговими цінами. Якщо раніше в Україні ціна була вищою, ніж, приміром, в Польщі й в сусідніх державах, то зараз вона нижча. Маючи 2000 магазинів у світі, можна спокійно в 30 магазинах в Україні працювати навіть в мінус хоч рік, хоч два, щоб вибити українського виробника. А потім підвищити ціни до нормальних. Я думаю, це робиться для того, щоб забрати свою частку ринку, яка була досить високою до війни, – каже Сергій Параска.
За словами співвласника бренду, українські виробники не проти іноземних компаній, однак також потребують допомоги та підтримки від держави.
Актуальним було б рішення держави зробити менші податки на ввіз сировини в Україну. А на продукцію секонд-хендів, стоків і нових речей, навпаки, – підвищити вартість ввозу. Це врегулює ситуацію. У Польщі, наприклад, дуже невелика кількість турецьких брендів LC Waikiki, DeFacto!, COLIN’S. В Іспанії є обмеження на відкриття магазинів H&M, щоб підтримати групу компаній Inditex. Туреччині взагалі нереально відкрити магазин. Винятки існують лише для великих відомих брендів. Водночас, якщо турецький магазин відкривається за кордоном, держава протягом трьох років допомагає сплачувати оренду, – пояснює підприємець.