Пн. Гру 23rd, 2024

За даними Держстату, на початок повномасштабного вторгнення у прифронтових областях проживали понад 15 млн людей, що дорівнює більш ніж третині населення України.

Чимало населення залишило цю зону, однак багато хто живе там і зараз, і ці люди потребують постійного підвозу продуктів, сказала заступниця генерального директора з логістики ЕКО Маркет Наталія Краснікова.

u0420u0438u0442u0435u0439u043b u0432 u0422u0435u043bu0435u0433u0440u0430u043c

До 24 лютого 2022 року ритейлер мав великий ринок у нині окупованих областях та регіонах ведення бойових дій. Магазини мережі в Донецькій, Сумській, Миколаївській, Херсонській і Чернігівській областях відвідували приблизно 1,2 млн покупців на місяць, що дорівнювало майже 2,5 тис. тонн продуктів за відповідний період.

Про те, як все змінилося після початку війни, як зараз працює продуктовий ритейл у прифронтових містах і чому це важливо, Наталія Краснікова розповіла у колонці для НВ. УРТЦ пропонує найцікавіше з її коментаря в своєму матеріалі.

Початок вторгнення

Ситуація одразу змінилась корінним чином, так, за перші місяці війни вартість перевезення товарів зросла подекуди на 200%.

Це були важкі часи, коли ринок тільки починав адаптуватись до умов, що змінювались щоденно: ворог займав населенні пункти, перерізав дороги, атакував майже з усіх боків. Тоді ми завозили тільки найнеобхідніші продукти. Ринку знадобилось два місяці, щоб стабілізувати ситуацію. Проте ціни на логістику стали на 50% вищими за довоєнні показники, – каже представниця ЕКО Маркет.

На це передусім вплинули ціни на пальне, які зросли вже на 40% з початку вторгнення, також деякі випадки перестали вважатися страховими.

Найважча ситуація в областях, де ведуться найактивніші бойові дії – це Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська та Харківська області. Чим ближче до лінії фронту, тим важче доставляти товари. За словами Краснікової, йдеться про умовну зону в 50 км, де ціни на доставку у 2?3 рази вищі за середні по країні.

Це ми спостерігаємо з досвіду роботи наших магазинів у Миколаєві, Херсоні, Краматорську, Костянтинівці, Покровську, Мирнограді. До війни у цих містах проживало приблизно один мільйон людей. Кожного дня ми підвозили туди в середньому 30 тонн продуктів. Зараз це десь 20 тонн, – зазначає Наталія Краснікова.

Все ж падіння не таке критичне, як очікувалось. Магазини у вищезазначених містах щомісяця відвідують понад 200 тисяч покупців.

Однією з причин є те, що частина людей повернулась у свої домівки. Також магазини у прифронтових регіонах часто відвідують військовослужбовці.

Організація стабільної логістики

Підсумовуючи досвід, заступниця генерального директора з логістики ЕКО Маркет виділила три основних кроки для організації стабільної логістики до прифронтових міст.

1) Залучення власного штату водіїв та авто

Через постійний ризик потрапити під обстріли великі мережеві логістичні гравці або покинули регіон, або підняли ціни, включивши в них потенційні ризики. Є ще невеликі локальні гравці, але через проблеми масштабування ми рідко користуємось їх послугами. Та й в таких умовах дуже важлива надійність, що й найкраще забезпечує власний штат, – пояснює вона.

Це також дозволяє допомагати місцевим мешканцям і бізнесу на зворотному шляху, наприклад доставляти особисті речі при евакуації чи проводити релокацію невеликих виробництв.

2) Зміна гендерного складу

Ритейлер почав залучати дедалі більше жінок до роботи в логістичних центрах, складах, водіями тощо.

Війна спричинила дефіцит робочої сили у багатьох сферах, тож гнучкість у цьому питанні дозволяє оперативно закривати ті потреби.

3) Децентралізація ухвалення рішень

Для стабільної логістики на територіях, близьких до лінії фронту, важливо організувати всі процеси так, щоб навіть позаштатні ситуації не могли критично вплинути на процес.

Людина може переїхати, піти захищати країну, обрати іншу роботу, не бути на зв’язку через обстріли тощо. В таких моментах важливо, щоб її функції могли оперативно перехопити. Тому ми намагаємось максимально зафіксувати та формалізувати всі процеси, щоб при зміні виконавця його роботу міг зробити інший працівник, – резюмувала Краснікова.