Нд. Кві 28th, 2024
u0432u0430u043au0430u043du0441u0456u0457

З 3 жовтня 2023 року НБУ відмовився від фіксованого курсу. The Page з’ясовує першу реакцію валютного ринку, робить прогнози, чого очікувати від курсу гривні у 2023-2024 роках та з’ясовує наслідки для бізнесу та громадян.

Як Нацбанк приглядає за гнучким курсом і не дає гривні потонути

Керована гнучкість, як встигли назвати нову курсову політику НБУ, — не зовсім той режим, який діяв на валютному ринку до 24 лютого 2022 року. Бо, образно кажучи, щоб гривня впевненіше трималася на поверхні, Нацбанк відпустив її у плавання з рятувальним кругом.

u0420u0438u0442u0435u0439u043b u0432 u0422u0435u043bu0435u0433u0440u0430u043c

«Національний банк регулярно та плановано буде компенсувати структурний дефіцит іноземної валюти на торгах за допомогою інтервенцій. НБУ залишив за собою право не публікувати результати розрахунку структурного дефіциту, але очевидно, що йдеться про певний середній показник інтервенцій регулятора на ринку в попередні періоди з поправкою на сезонну плинність», — пояснює дію механізму Анна Золотько, директор департаменту казначейських операцій Юнекс Банку.

У вересні 2023 року чистий продаж валюти Нацбанком становив $2,69 млрд. Тобто в середньому кожного робочого дня регулятор продавав з резервів близько $135 млн. Анна Золотько уточнює, що цей обсяг розподілений нерівномірно — в одні дні запланованого обсягу не вистачатиме і курс рухатиметься вгору, в інші зайва пропозиція валюти спонукатиме гривню до зміцнення.

«За фіксованого курсу НБУ кожен день продавав валюту зі своїх резервів. Рівно стільки, скільки було необхідно, щоб задовольнити дефіцит валюти на міжбанківському ринку. Тепер НБУ так само продаватиме валюту з резервів, але трошки менше чи трошки більше, ніж дефіцит валюти на ринку, і дозволить офіційному курсу рухатися вниз і вгору на дельту, яку в перші тижні, скоріше за все, взагалі важко буде помітити неозброєним оком», — коментує Олена Білан, директорка аналітичного департаменту та головна економістка Dragon Capital.
Що відбувається на валютному ринку після відмови НБУ від фіксованого курсу

Нагадаємо, НБУ зафіксував курс на рівні 29,25 UAH/USD 24 лютого 2022 року, а потім змістив його до 36,56 UAH/USD влітку 2022 року. Про відмову від фіксованого курсу регулятор повідомив 2 жовтня і наступного дня зміни набрали чинності.

«НБУ вибрав вдалий час для переходу до більш плаваючого курсу національної валюти, — вважає Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital. — По-перше, регулятор заздалегідь готував фінансовий ринок до цього кроку, поступово знімаючи частину адміністративних обмежень. По-друге, НБУ провів додаткову роботу з нагляду за сферою готівкового обігу валюти для зменшення ризиків спекулятивних операцій від помітних гравців цього ринку».

Попри виважену підготовку регулятора до цього кроку після 18 місяців дії фіксованого курсу перша реакція ринку була дещо нервовою. «Буду відверта: після тривалої фіксації курсу це рішення – стрес для ринку, що красномовно демонструють цифри перших торгів і вдвічі більший попит населення на купівлю валюти у застосунку. Але зважаючи на обережність, з якою Нацбанк рухався стратегією валютної лібералізації до цього часу, напевне, час для керованої гнучкості настав», — коментує ситуацію Анна Золотько.

За словами співрозмовниці, торги вівторка проходили надзвичайно жваво — обсяг угод у терміналі Bloomberg перевищив $550 млн, більшу частину з яких своїми інтервенціями в межах 36,55-36,62 UAH/USD забезпечив регулятор, оскільки не допустити паніки на ринку було вкрай важливо.

«В перший день дії нового режиму курсоутворення НБУ провів кілька інтенсивних операцій з продажу валюти, що фактично призвело до зниження курсу, за яким банки могли купувати долар до 36,65 UAH/USD, у порівнянні з рівнем в 36,93 UAH/USD, який спостерігався в період фіксованого офіційного курсу 36,57 UAH/USD», — продовжує Дмитро Чурін.

Надалі пристрасті дещо вгамувалися, і наступного дня обсяг торгів на міжбанку знизився до $282,79 млн, а 5 жовтня до $195,34 млн, що вже не виглядає аномальним на тлі показників останніх місяців.

«Вийшли на показники вересня, — коментує Михайло Демків, фінансовий аналітик інвестиційної групи ICU. — Вчора [5 жовтня] навіть були покупки валюти Нацбанком, що інколи бувало й за фіксованого курсу. В будь-якому разі поки рано говорити, що все вдалося, як робити висновки, що девальвація на пару копійок обійшлася дуже дорого. Це плавання через небезпечні води ще триватиме».

На тлі цих процесів коливання офіційного курсу НБУ дійсно відбувалося в межах кількох копійок. На 6 жовтня регулятор встановив курс 36,62 UAH/USD (+0,05 в порівнянні з 2 жовтня), на 9 жовтня — 36,58 UAH/USD.

Готівковий ринок тим часом відреагував легким хвилюванням. Як зазначає Анна Золотько, в першій половині дня 3 жовтня вартість готівкового долара зростала до 38,5 UAH/USD, але надвечір котирування опустилися до 38,3 — 38,35 UAH/USD. В понеділок 9 жовтня середній курс в банках вже становив 37,70 — 38,23 UAH/USD (купівля — продаж), що лише на кілька копійок вище рівня 2 жовтня.

Такими були курси валют в липні 2022 року, поки Нацбанк не заборонив демонструвати їх на табло. Фото: Depositphotos

Такими були курси валют в липні 2022 року, поки Нацбанк не заборонив демонструвати їх на табло. Фото: Depositphotos

Чи буде в Україні долар по 40-45 грн і за яких обставин

Відразу після оприлюднення рішення НБУ про відмову від фіксованого курсу в інформаційному просторі почали розповсюджуватися лякалки про те, що курс тепер має просісти до 40-45 UAH/USD. Проте перший тиждень керованого плавання гривні довів, що НБУ докладатиме всіх зусиль, щоб заспокоїти хвилювання.

«З огляду на перші торги за новими правилами очевидно, що Нацбанк аніскільки не перебільшував свою відданість курсовій стійкості. Відтак найближчі тижні чи навіть місяці регулятор, скоріш за все, буде максимально обережним у застосуванні нових правил та не допускатиме сильних курсових коливань», — прогнозує Анна Золотько.

Проте співрозмовниця The Page впевнена, що амплітуда коливань збільшуватиметься, бо зростатиме вплив на ринок сезонних, календарних та психологічних чинників, на які відповідним чином реагуватимуть експортери та імпортери. Тобто перші будуть притримувати продаж виручки у періоди девальвації та прискорюватись під час хвиль зміцнення гривні, а другі діятимуть навпаки. Тим часом Нацбанк виходитиме на ринок для компенсації надмірних курсових коливань.

«На стратегічному горизонті більш вірогідною виглядає помірна девальвація, ніж зміцнення гривні. Але навряд чи це питання найближчих тижнів, чи навіть місяців, — продовжує Анна Золотько. — Валютний ринок України системно дефіцитний, відтак у чистому ринковому середовищі гривня була би приречена до девальвації. Але тут варто враховувати надходження фінансової допомоги від західних партнерів України і чітку стратегію НБУ на курсову стійкість та фінансову стабільність».

В інвестиційній групі ICU очікують, що у наступні кілька місяців курс гривні не буде помітно відхилятися від поточного рівня. Проте керовану повільну девальвацію в ICU вважають неуникною у більш тривалому періоді — у 2024 та 2025 роках — і зберігають прогноз обмінного курсу наприкінці 2024 року на рівні 42 UAH/USD.

«У найближчі місяці є висока ймовірність, що курс дійде до позначки 39,5 UAH/USD, а на горизонті одного року курсовий орієнтир знаходиться на рівні 41 UAH/USD, про що були певні натяки від Міністерства фінансів, бо бюджет на 2024 рік побудований на прогнозі середнього курсу 41,4 UAH/USD», — ділиться з оцінками інвесткомпанії Eavex Captal Дмитро Чурин. Враховуючи поступову девальвацію гривні приблизно на 10%, імпортні товари в гривневому вимірі стануть дорожчими, але зростання їх вартості буде поступовим».

Більш загрозливий сценарій, на думку Чурина, може реалізуватися у разі несприятливих обставин щодо залучення запланованого зовнішнього фінансування. Насамперед мова йде про збереження можливості отримувати кошти від міжнародних партнерів для покриття дефіциту державного бюджету у цьому та наступному році. В такому разі реальністю можуть стати навіть лякалки про долар за 45 грн. Проте такий сценарій виглядає малоймовірним.

Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU, підтверджує, що НБУ має достатньо ресурсів, щоб утримувати ситуацію на валютному ринку під повним контролем. Резерви Нацбанку наближаються до $40 млрд, що значно перевищує довоєнний рівень.

«Можливі проблеми із надходженням фінансової допомоги від США унеможливлять подальше нарощування резервів НБУ. Але якщо допомога від інших партнерів надходитиме в поточних обсягах, то і суттєвого зниження резервів НБУ очікувати не варто», — підсумовує Ваврищук.

«Той факт, що зазвичай консервативний Нацбанк наважився на зміну режиму, свідчить про його впевненість у завтрашньому і навіть післязавтрашньому дні, — зазначає Олена Білан. — Серед основних причин такої впевненості — високий рівень резервів, співпраця з МВФ, новий пакет допомоги на суму 50 млрд євро на чотири роки від ЄС. Також не забуваймо, що продовжують діяти суворі обмеження на виведення капіталу, які НБУ планує послаблювати залежно від ситуації на ринку, але може і посилити у випадку непередбачуваних шоків».

Які зміни у зв’язку з новою курсовою політикою можуть відчути громадяни

Перше, на що радить звернути увагу громадянам Анна Золотько, – плинність курсу при купівлі безготівкової валюти на депозит чи онлайн. Адже банки більше не зможуть гарантувати чіткий курс для таких угод у комунікаціях з клієнтами та будуть змушені орієнтуватися на поточні показники ринку.

«Друга важлива зміна – обмінний курс при розрахункових операціях гривневими картками за кордоном. Гнучкий курс, навіть керований, означає відсутність чіткого нерухомого показника. Відтак українцям треба буде знову звикати орієнтуватися на поточний курс, встановлений банком», — продовжує Золотько.

Забирати кошти з гривневих депозитів через побоювання їх знецінення громадянам точно не варто. Віталій Ваврищук переконує, що за умови помірної девальвації до 42 UAH/USD до кінця 2024 року дохідність за гривневими депозитами дасть змогу нівелювати валютні ризики.

«Темпи девальвації гривні, ймовірно, будуть близькими до дохідності гривневих депозитів, — уточнює Ваврищук. — Так НБУ міг би забезпечити умови, за яких дохідність гривневих та доларових інструментів заощаджень буде співставна. Це допомогло б уникнути бажання населення масово конвертувати гривневі заощадження в іноземну валюту. Для цього НБУ утримуватиме облікову ставку на високому рівні у реальному вимірі наступні кілька років».