Сб. Апр 13th, 2024

Торгова марка – це пізнаване обличчя товару, послуги, компанії. На сьогоднішній день в Україні їх зареєстровано близько 400 тисяч. The Page для свого історичного огляду обрало марки, які з’явилися у перші роки Незалежності або навіть до неї та виявилися помітними на своїх ринках. Ми постаралися написати і про подальшу долю цих марок.

Комп’ютери та інформаційні технології

На початку 1990-х український комп’ютерний ринок лише зароджувався, тож зростав величезними темпами. Продавці та покупці комп’ютерів оперували такими поняттями, як «біле» складання (країни Заходу), «жовте» (Південно-Східна Азія), «червоне» (виробництво місцевих умільців). Термін «бренднейм» взагалі звучав магічно. З маси компаній, що з’явилися в ті роки, деякі існують і зараз, хоча і в сильно зміненому вигляді.

u0440u0438u0442u0435u0439u043b u0432 u0442u0435u043bu0435u0433u0440u0430u043c

У 1990 році заснована «Квазар-мікро», яка в роки розквіту була одним із провідних постачальників рішень, продуктів та послуг у галузі інформаційних технологій у країнах СНД та Східної Європи. Сфера діяльності компанії включала управлінський консалтинг, впровадження систем управління підприємством, системну інтеграцію, розробку програмного забезпечення, виробництво комп’ютерного обладнання, ІТ-дистрибуцію, сервісні послуги та навчання. Потім компанія пережила серію серйозних трансформацій, і в 2010 році засновник «Квазар-мікро» представив ринку KM Core — структуру, що управляє низкою компаній, багато з яких у своїх назвах мають літери «КМ».

Квазар-мікро

Квазар-мікро

У квітні 2023 року компанія ДКТ (Досягнення комп’ютерної техніки) відзначила 30-річчя роботи на українському ринку. З перших днів роботи ДКТ спеціалізувалася на постачання портативних комп’ютерів. 1993 року на українському ринку ноутбук можна було купити практично лише за попереднім замовленням. Тому поява у центрі Києва торгового залу, де можна було не лише помацати ноутбук, а й купити його, сподобалося багатьом. Компанії належало до 50% ринку портативних комп’ютерів у період із 1993 по 2001 роки. Наразі ДКТ продовжує працювати.

У сфері IT працювало й перше в Україні спільне підприємство за участю іноземного капіталу «Мінолта трейдинг Україна», створене у 1989 році. Після здобуття нашою країною незалежності воно було офіційно зареєстроване як підприємство зі 100% іноземним капіталом як дочірня австрійська компанія. Спочатку компанія розвивала кілька напрямків: реалізацію копіювальних апаратів, принтерів, фототехніки, сервісу, а також займалася продажем автомобілів. 1994 року її перейменували на «Мінолта Україна», а після злиття у 2004 році корпорацій Konica та Minolta підприємство отримало теперішню назву – «Коніка Мінолта Україна».

Які банки були першими в Україні

У СРСР всі бізнеси (хоча тоді такого терміна в країні не було) були державними, а практично будь-яке приватне підприємництво було кримінально караним. У ході перебудови, започаткованої Михайлом Горбачовим, насамперед розширилися можливості для господарської діяльності кооперативів, тому вони почали швидко з’являтися у різних економічних сферах.

1990 року в реєстрі держбанку СРСР знаходилися 533 банки, але лише 28 з них мали українську прописку. У березні 1991 року на базі Української республіканської контори Держбанку СРСР було створено Національний банк України.

Перший кооперативний банк на території нинішньої України – «Таврія» – був зареєстрований наприкінці 1988 року у Феодосії, а перший комерційний – «Український інноваційний банк» (Укрінбанк) – на початку 1989 року у Києві. До кінця цього року було вже 12 комерційних та 5 кооперативних банків.

Чинна нині в Україні банківська система створювалася на основі прийнятого в березні 1991 року закону «Про банки та банківську діяльність». 1991 року в Україні зареєстрували 18 банків: Фінексбанк, «Львів», «Полтава-банк», Укрсиббанк, Індустріалбанк, «Прикарпаття» та ін. Приватбанк був зареєстрований у березні 1992 року, банк «Аваль» (нині «Райффайзен банк») – у березні 1993 року.

Частина банків стала спадкоємцями радянських установ. Ощадбанк, республіканський уламок «Сбербанку СРСР», отримав реєстрацію в Україні 31 грудня 1991 року. Наприкінці 1990 року на базі Українського республіканського управління Житлоцбанку СРСР утворено Укрсоцбанк, у незалежній Україні його зареєстровано 27 вересня 1991 року. Укрексімбанк створено на основі відділень Внешшекономбанку, Промінвестбанк – з української частини Промстройбанку. Банк «Україна» (правонаступник Агропромбанку СРСР) у 2001 році був визнаний банкрутом.

Банк Ажіо

Банк Ажіо

До 2014 року в Україні було майже 200 банків, на сьогодні їх – 65.

Наприкінці 2015 року Національний банк визнав Укрінбанк неплатоспроможним, у березні 2016 року було ухвалено рішення щодо його ліквідації. Проте банк зумів відновити роботу як небанківська установа, змінивши назву на «Українську інноваційну компанію» (Укрінком) та юридичну адресу.

Зареєстрований у жовтні 1991 року у Львові комерційний банк «Прикарпаття» у 2007 році увійшов до складу польської фінансівої групи Getin Holding. У 2007 році його перейменували на «Плюс банк», а в 2011 – на «Ідея-банк» (під цією назвою він працює і зараз).

ТАСкомбанк отримав свою нинішню назву у 2011 році, а заснований він у 1989 році як Таврідабанк. У грудні 1999 року змінив назву на «Муніципальний», а в 2005 році, після приєднання до фінансової групи «ТАС», став ТАС-бізнесбанком. Пізніше назву змінили на «Бізнес стандарт».

Банк «Ажіо» у 1991 році став правонаступником Укрпостачбанку. 2005 року його продали шведському SEB Bank. Після нової зміни власника у 2012 році став називатися Фідобанком. Під цією назвою його ліквідували у 2016 році.

Торгові марки пива

На пивзаводах Української РСР переважно виробляли пиво під єдиними для всього СРСР марками: «Жигулівське», «Ячмінний колос» тощо. Після здобуття незалежності почали з’являтися свої марки.

«Оболонь» вважається першою торговою маркою пивного ринку України, що випускається з 1992 року. Майбутня корпорація «Оболонь» першою розпочала експортне постачання хмільного напою – у 1989 році до Великобританії, пиво «Жигулівське / Zhiguli Beer». Пізніше пиво під торговою маркою «Оболонь» у світі почали сприймати як традиційно українське. 1992 року компанія отримала приватизаційний сертифікат №1 Фонду держмайна України та стала приватним підприємством.

Пиво Оболонь

Пиво Оболонь

Історія марки «Чернігівське» починається 1988 року, коли Чернігів готувався до відзначення 1300-річчя. Виробником стала пивоварня «Десна».

Харчові продукти та фармацевтика

У 1991 році було засновано компанію «Мономах», яка спочатку імпортувала фасований чай різних виробників. Поступово відбулася переорієнтація на імпорт нерозфасованої сировини. Тепер її переробляють та фасують на фабриці компанії під Києвом. Зараз чай продається під основними марками «Мономах» та Lovare.

У травні 1962 року об’єднали три кондитерські фабрики: дві у Львові та одну на Тернопільщині – у виробничу фірму «Червона троянда». Через три місяці «у зв’язку з клопотанням громадських організацій кондитерських фабрик» її перейменували на «Світоч». Згодом слово «Світоч» стало знаком якості та символом шоколадних традицій Львова. У 1990-х «Світоч» перейшов у власність трудового колективу та став акціонерним товариством. У 1998 році підприємство та торгову марку купила швейцарська Nestle.

Шоколад Світоч, 1999 рік

Шоколад Світоч, 1999 рік

1976 року було створено Київське виробниче хіміко-фармацевтичне об’єднання «Дарниця» (Дарницький хіміко-фармацевтичний завод, Борщагівський завод хіміко-фармацевтичних препаратів та Київський вітамінний завод). У 1985 році до об’єднання був приєднаний Монастирищенський хімфармзавод. У липні 1991 року підприємство стало орендним, а 1993 року перетворено на колективне підприємство «Фармацевтична фірма Дарниця».

1991 року на Київському хіміко-фармацевтичному заводі ім. Ломоносова відбулася реорганізація, результатом якої стала поява ВАТ «Фармак». Наразі «Дарниця» та «Фармак» є лідерами фармринку України.

1993 року Львівська кавова фабрика стала ЗАТ «Галка», яке у 1994 році утворило спільне підприємство «Галка Лтд.» з E.D.&F.Man Coffee Limited – одним із найбільших виробників кави в Європі. «Галка» зберігає помітні позиції на кавовому ринку й досі.

У селищі Торчин неподалік Луцька 1994 року з’явилося підприємство «Волиньхолдинг». Першим продуктом була мінеральна вода. Спочатку підприємство як торговельну марку використало ім’я героя мультфільму «Дональд Дак». Але 1995-го року від нелегального використання чужого знака відмовилися, замінивши його на «Торчин продукт». 2005-го, коли підприємство вже належало Nestle, марку скоротили до «Торчин».

У грудні 1991 року засновано «Нібулон», нині найбільшу багатопрофільну аграрну компанію України. З’явилася вона як спільне підприємство миколаївського підприємця Олексія Вадатурського, угорської та британської компаній. Назву утворили за першими літерами назв у російській мові міст, звідки походили співзасновники: Ніколаєв – БУдапешт – ЛОНдон.

Виробництво горілки та тютюнових виробів

У 1992 році у Немирові Вінницької області відновилося виробництво горілки та було зареєстровано торгову марку Nemiroff. 1994-го почався експорт, в окремі періоди на частку компанії припадало 40% горілчаних напоїв, що експортуються з України. 1998 року Nemiroff випустив горілку «Українська медова з перцем», яка набула популярності в Україні та світі. Її стали використати як український сувенір.

Цигарки «Пріма» почали випускати у Радянському Союзі наприкінці 1940-х. Вони відрізнялися порівняно низькою ціною (вартість пачки 14 копійок), чим завоювали масову популярність. Їх виготовляли по всій країні. На території України виробництво розпочалося 1947 року на Київській тютюновій фабриці. Після 1991 виробники вели жорстку боротьбу за марку, намагалися закріпити за собою права на неї. Зрештою, патентне відомство вирішило, що товарний знак «Прима» не підлягає реєстрації через свою широку популярність. Після цього компанії почали реєструвати знаки «Пріма» англійською мовою або з додаванням якихось слів.

Цигарки Прима и Ватра

Цигарки Прима и Ватра

В Україні також були популярними сигарети «Ватра», які за своїми властивостями та ціною нагадували «Приму». Проводились вони з 1958 року лише в Українській РСР на всіх провідних тютюнових фабриках: Київській, Львівській, Дніпропетровській, Черкаській, Харківській, Одеській. Марка «Ватра» використовується і зараз.

Продовольчий роздріб

Перша системна роздрібна мережа у форматі Cash&Carry з’явилася в Україні у 1995 році – оптовий магазин компанії Rainford «Сонячний». Його відкрили у Дніпрі. До наших днів мережа не дожила.

Основна частина вітчизняних мереж — АТБ, «Сільпо», «Фуршет» — з’явилися у 1998 році. Але магазини АТБ на той час уже працювали (з 1993 року) у форматі супермаркету та дискаунтера, вони називалися «Тополь», «Калинка», «Берізка», «Клен», «Продукти». У 1998 році власники перейменували їх на «АТБ-маркети» (назва є абревіатурою назви компанії «Агротехбізнес», що належить одному із засновників компанії).

Магазин «Продукти-10» у Дніпропетровську

Магазин «Продукти-10» у Дніпропетровську

Офіційний імпорт автомобілів

Першими західними автомобілями, які офіційно почали постачати в Україну, були Mazda. До 1994 їх імпортували через компанію «Мінолта трейдинг Україна», а потім автобізнес виділили в самостійну компанію «Мазда моторс Україна». З 2000 року ця компанія називається «Авто інтернешнл».

Перший «Запорожець», 1959 рік

Перший «Запорожець», 1959 рік

1992 року було утворено «Українську автомобільну корпорацію» («Корпорація УкрАВТО»), вона існує і зараз. Ця корпорація веде свою історію зі створення у 1969 році в УРСР Головного управління технічного обслуговування та ремонту автомобілів, яке пізніше було реорганізовано в Українське орендне виробниче об’єднання «Автосервіс». 1994 року «УкрАВТО» стала ексклюзивним імпортером автомобілів Mercedes-Benz та представником Daimler AG в Україні. Список імпортованих марок авто у її портфелі часом досягав двох десятків найменувань. Наприкінці 1990-х «УкрАВТО» отримала контроль над Запорізьким автомобілебудівним заводом («АвтоЗАЗ»).

Різнопрофільні бізнес-групи

У 1993 році було засновано концерн MERX. За короткий строк він став великим імпортером побутової електроніки, супутникових антен, комп’ютерної техніки та меблів. 1997-го почалося власне виробництво меблів. Після успішного дебюту було вирішено наголосити на цьому напрямі. Зараз концерн представлений на ранках кількох країн, він виробляє найрізноманітніші меблі та імпортує її та торгове обладнання.

Група Rainford була створена у 1992 році в Дніпропетровську. Частки у бізнесі партнери розділили порівну – по 25%. Про їхню діяльність на початку 1990-х відомостей мало. Відомо, що Rainford імпортувала сигарети та шоколад. До середини 1990-х група стала одним із найбільших українських дистриб’юторів. У 1997-1999 роках вона почала обростати заводами та фабриками. У Дніпропетровську було збудовано завод з виробництва безалкогольних напоїв, молочну фабрику та завод з випуску телевізорів. Також група обзавелася лікерогорілчаним заводом та взуттєвою фабрикою.

Телевізор Reinford

Телевізор Reinford

Rainford допомагала розгортати мережу супермаркетів «Партнер» у Запоріжжі, Сімферополі та Києві. Магазини належали місцевим бізнесменам, а група постачала їх товарами та допомагала з експертизою. 1998-го під Києвом у Вишневому відкрився оптовий супермаркет «Партнер». Незабаром його перейменували на Fozzy. Зараз Fozzy Group об’єднує мережі «Сільпо», «Фора» та ін.

Видавничий бізнес

1990 року у Львові вийшов перший номер журналу «Галицькі контракти». 2000 року редакція переїхала до Києва, журнал почав виходити не лише українською, а й російською мовою. 2002 року змінюється назва видання на «Контракти». 2014 року видання паперових версій припинилося, «Контракти» повністю пішли в онлайн.

На початку грудня 1992 з’явився перший номер газети «Бліц-Інформ. Товари+Ціни», яка була набором оголошень юридичних осіб про купівлю-продаж. Основними виданнями такого роду тоді були Avizo, «Експрес-об’ява» та «Посередник».

У травні 1993 року газета «Бліц-Інформ» змінила назву на «Бізнес». 1994 року «Бізнес» перетворився на повноцінну ділову газету – з економічними новинами, аналітичними матеріалами тощо, яка мала регіональні версії. 1997-го «Бізнес» випередив за основними показниками основного конкурента – «Галицькі контракти».

Газета БИЗНЕС

Газета БИЗНЕС

У різні роки видавництво «Бліц-Інформ» окрім «Бізнесу» випускало журнали «Наталі» та «Капітал», газети «Новини», «Бухгалтерія» та ін. Воно мало свою друкарню, заводи з виробництва картонної та гнучкої упаковки, агентство підписки та доставки з мережею філій у всіх обласних центрах. Не переживши конфлікту співзасновників, «Бліц-інформ» припинив існування. Після кількох трансформацій «Бізнес» зараз є одним із багатьох інтернет-видань в Україні.