Сб. Апр 13th, 2024

Очікується, що 1 липня припиниться дія пільг в оподаткуванні, які запровадили з квітня минулого року на час дії воєнного стану в Україні. The Page пояснює, навіщо ці пільги запроваджувалися і чому їх скасовують достроково.

Які пільги буде скасовано з 1 липня 2023 року

Очікується, що буде скасовано:

u0440u0438u0442u0435u0439u043b u0432 u0442u0435u043bu0435u0433u0440u0430u043c

  • можливість для ФОП та юридичних осіб бути платниками єдиного податку 3-ї групи у 2% від суми доходу;
  • можливість для ФОП 1-ї та 2-ї груп не сплачувати єдиний податок;
  • відмова від документальних перевірок;
  • зупинення окремих строків, визначених податковим законодавством;
  • незастосування штрафних санкцій порушення податкового законодавства, порушення при сплаті ЄСВ і порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
На якій підставі скасовуються «воєнні» податкові пільги

Верховна Рада 29 травня ухвалила у першому читанні законопроєкт №8401 про повернення до довоєнного оподаткування бізнесу. Його було підтримано мінімально необхідною кількістю депутатів – 227 голосів. Але Ярослав Железняк, нардеп із фракції «Голос», упевнений, що документ ухвалять остаточно. «Ми ухвалимо законопроєкт №8401 про відміну пільгових 2%. Це вимога МВФ №1», – наголосив він.

Навіщо вводилися «воєнні» податкові пільги

«Ми стали чи не єдиною за всю нову економічну історію країною, яка під час війни якісь податки знизила, скасувала, зменшила податковий контроль та скасувала штрафи», – сказав у недавньому інтерв’ю Данило Гетманцев, голова податкового та фінансового комітету ВР.

Партнер аудиторської компанії «Кроу Україна» Юрій Циганок вважає, що держава в березні 2022 року не мала іншого вибору. «Ідея була така: ви тільки працюйте і хоча б щось платите до бюджету — ми все одно не зможемо проконтролювати», — зазначив він у коментарі.

«Ми запитали близько 6 тис. підприємців, як вплинула на їхній бізнес можливість переходу на спрощену систему зі зниженим податком у розмірі 2%. 26% опитаних зазначили, що це допомогло їхній справі», – йшлося у повідомленні сервісу «Опендатабот».

Чому податкові пільги скасовують саме зараз

Гетманцев пояснив, що рішення про пільги ухвалювали, розраховуючи на нетривалий час ведення війни, але вона йде вже понад рік і потребує додаткових витрат. «Якщо у 2022 році всі податки та неподаткові платежі, які ми збирали, йшли на оборону і щось ще залишалося, то на сьогоднішній день ми не забезпечуємо ними усі військові витрати», – сказав депутат.

Тому й треба сплачувати податки хоча б за довоєнними умовами. «Ми ж не говоримо про підвищення податків — хоча могли б. Мені здається, що це взагалі питання без дискусій. Усі адекватні люди, включаючи бізнес, підтримують це рішення. Вони розуміють, що податки сплачують за власну безпеку, за власне майбутнє. Безперечно, є незадоволені таким рішенням, проте мені важко пояснити їхню позицію з огляду на поточну ситуацію і ті цінності, які ми всі сповідуємо», – сказав Гетманцев. За його оцінкою, скасування пільг принесе додатково 10 млрд грн надходжень до бюджету до кінця 2023 року за рахунок ПДВ та податку на прибуток.

Також скасування пільг, вірніше формування стійкої системи надходження податків до держбюджету, чого вимагав від України МВФ, обговорюючи умови нової кредитної програми. Влада України в меморандумі взяла на себе відповідні зобов’язання.

Що очікує бізнес після скасування податку на 2%

За даними «Опендатабота», станом на 1 травня цього року на двовідсоткову ставку перейшли 161, 3 тис. ФОП та 38,6 тис. компаній. Серед тих, хто скористався цією можливістю, є такі великі компанії, як «Епіцентр», «Нова лінія», JYSK, «Антошка», «Інтерхім», «Галнафтохім», «Інтертоп». Справа в тому, що переходити могли суб’єкти господарювання з річним обігом до 10 млрд грн.

Після 1 липня, якщо закон буде ухвалено, всі «двовідсотники» повернуться на ту систему оподаткування, на якій вони були до переходу: загальну чи єдиний податок за ставкою 5%. Якщо вони одразу реєструвалися як пільговики, то перейдуть на загальну систему, а на єдиний податок зможуть перейти лише 2024 року, оскільки 2023 року вони вже використали цю пільгу.

Щоб їм залишитись на єдиному податку, бізнес-консультанти радять до 1 липня добровільно перейти з 2% на 5%. Але вони попереджають, що не всі податківці на місцях дозволяють це робити, оскільки відповідні норми законодавства допускають подвійне трактування.

Олександра Томашевська, податковий консультант Київського центру підтримки та розвитку бізнеса, попереджає ще одну небезпеку – суб’єкти господарювання не зможуть повернутися до сплати єдиного податку 5%, якщо за час дії пільги вони показали обіг, що перевищує ліміти для спрощеної системи. У 2023 році це такі цифри: для підприємців на 2-й групі єдиного податку максимальний обсяг доходу за рік не може перевищувати 5,6 млн грн, для 3-ї групи – 7,8 млн грн. Ці цифри набагато менші за 10 млрд грн.

Питання скасування податку 2% Гетманців вважає практично вирішеним, але щодо скасування добровільності сплати єдиного податку ФОП 1-ї та 2-ї груп у нього такої впевненості немає. «Я вважаю, що це питання потрібно обговорювати. Так, у першому читанні це є. Але при підготовці законопроєкту до другого читання ми почуємо аргументи Мінфіну, надамо свої», – пояснив він.

Водночас глава комітету ВР підкреслив, що в будь-якому разі ні перевірки, ні штрафи, ні відновлення обов’язкової сплати податків для 1-ї та 2-ї груп не стосуватимуться прифронтових територій. «Такі регіони, очевидно, до кінця воєнного стану залишаться на тому режимі оподаткування, на якому є зараз. Однак у західних регіонах інша ситуація», – зазначив він.

Як на відміну єдиного податку відреагував бізнес

Юрій Циганок сказав, що він сам як ФОП перейшов із 5% на 2%. «Але зрозуміло, що нескінченно це продовжуватися не може, і в міру стабілізації воєнної ситуації держава має відходити від цього. На шиї іноземних донорів також не можна сидіти», – додав експерт.

Експерт НБУ та Мінфіну Анатолій Гулей вважає вдалим експеримент із запровадженням 2%. Оцінюючи відмову від цієї системи, він каже, що правила бізнесу мають бути для всіх однаковими, ніхто не може мати неконкурентних переваг. «Ми бачимо, що бізнес в Україні відновлюється, перехідні періоди завершуються, тому підприємства мають стати на повноцінний податковий облік», – упевнений експерт.

Євген Дубогриз, аналітик у CASE Ukraine, зазначив, що відмова від 2% – це умова не лише меморандуму з МВФ, а й меморандуму з ЄС про макрофіндопомогу. Тобто йдеться не лише про надходження додаткових 10 млрд «податкових» гривень до бюджету, а й не менше ніж 9 млрд євро міжнародної допомоги у 2023 році.