У експертному середовищі існує думка, що часто план будь-якої роботи самому укладачу можна забути відразу після його написання. Але не тому, що він не потрібен, а тому що головна цінність планування полягає в аналітичній роботі, що його супроводжує. Сам план все одно доведеться коригувати після початку його реалізації. Приблизно так само відбувається і з бізнес-плануванням, але за однієї істотної відмінності – бізнес-план у вигляді документа обов’язково потрібно пред’явити потенційному інвестору чи кредитору. Саме за результатом аналізу бізнес-плану (якщо гроші видаються на ринкових умовах, а не за знайомством або «розпилом») приймається рішення про фінансування, пише The Page.
Що таке бізнес-план
Бізнес-план – це план здійснення ділових операцій та дій, що містить відомості про компанію, товар, його виробництво, ринки збуту, маркетинг, організацію операцій та їх ефективність. Він розробляється зазвичай на бізнес-проєкт.
До бізнес-плану пред’являються підвищені вимоги щодо обґрунтування фінансових показників з урахуванням існуючих ризиків.
Головне завдання бізнес-плану – переконати потенційних партнерів, що цей проєкт окупить вкладені гроші та сили.
Як скласти бізнес-план
Бізнес-план можна скласти самостійно, скористатися допомогою зовнішніх консультантів чи взагалі замовити його. В інтернеті можна легко знайти багато пропозицій послуг з розробки бізнес-планів, вони є навіть на сайті «Кабанчик». Пропонуються різні цифрові конструктори, в які потрібно лише ввести свої дані та на виході вийде гарний бізнес-план. Пропонуються і готові (типові) бізнес-плани.
Спокуса знайти готовий бізнес-план та пред’явити його інвестору велика. Але не варто це робити. Кваліфікований інвестор легко зрозуміє, що йому підсовують. Адже кожен новий бізнес – індивідуальний, він існує у певних умовах та за конкретних обставин. До того ж підприємцю важливо скласти план самому, тому що у процесі роботи над ним він додатково відточить свою бізнес-ідею.
Структура бізнес-плану
Універсальних вимог до структури та змісту бізнес-плану немає. На практиці часто користуються методикою UNIDO (Організація з промислового розвитку при ООН), яка розробила в 1978 «Посібник з підготовки промислових техніко-економічних досліджень». Існує метод розробки бізнес-планів, розроблений у рамках програми ТАСІС (програма «технічного сприяння»). Свої методики мають ЄБРР, консалтингові компанії E&Y, KPMG та інші організації.
Пропоновані ними моделі бізнес-планів мають лише непринципові відмінності. Якщо виходити із завдань, які має вирішувати бізнес-план, то його структура має бути приблизно такою:
- Резюме – коротка, але найважливіша частина документа. Складають її після того, як написані інші розділи, але ставлять на початку. Прочитавши резюме, інвестор чи кредитор має захотіти дізнатися про проєкт більше.
- Опис товару чи послуги – що збираєтеся робити? У чому унікальність цього товару чи послуги? Чому його купуватимуть? Який запит споживачів це вирішує? Чим ви кращі за конкурентів?
- Аналіз ринку – чому ринок потребує вашого продукту? Що являє собою ринок, хто головні гравці, скільки їх і т.п.
- Маркетинг – як ви продаватимете свій чудовий продукт. Де його рекламуватимете. Скільки плануєте витрачати коштів на це та скільки покупців отримаєте. Як збираєтесь формувати цінник.
- Організація – яка обирається форма власності та спосіб оподаткування. Скільки працівників потрібно хто саме; рівень оплати та система мотивації.
- План виробництва – яке обладнання використовуватимете, скільки людей збираєтеся найняти, де плануєте купувати сировину, ніж її доставляти, в яку суму це обійдеться та ін.
- Фінансовий план – бажано вказати джерела доходів, очікувані витрати та показники ефективності. Намагайтеся спрогнозувати прибуток і рентабельність, розрахувати точку беззбитковості (мінімальна кількість товару, продавши яку компенсуєте всі витрати).
- Ризики – напишіть, які ризики бачите і як плануєте мінімізувати втрати від них. Наприклад, чи зможете запропонувати додаткові бонуси клієнтам, якщо з’явиться близький за товаром або локацією конкурент з нижчою ціною.
Бізнес-план: приклади
Бізнес-план інтернет-магазину шоколадних виробів
Розділ «Опис товару або послуги» може виглядати так:
- товар/послуга – кольоровий шоколад із незвичайними добавками, унікальним дизайном та незвичайним оформленням, які покупець може вибирати сам. Прямих аналогів у місті немає;
- бізнес-модель – розробка та просування продукту самотужки, виробництво спочатку самостійно, потім аутсорсинг, продаж та доставка із залученням підрядників на фрілансі;
- актуальність – онлайн-торгівля зростає, інтерес до кондитерських виробів не знижується. Новий інтерактивний формат може залучити аудиторію;
- варіанти розвитку – розширювати асортимент, відкрити шоколатерію та у перспективі продавати франшизу.
Бізнес-план створення веб-сайту для компанії автосервісу
Розділ «Аналіз ринку» може виглядати так:
- сайт буде спрямований на такі сегменти ринку: власники нових автомобілів; власники вживаних автомобілів класу «Люкс»; власники спортивних та тюнінгованих автомобілів; закоренілі автолюбителі; люди, які лише планують придбати автомобіль;.
- ми вважаємо, що тип автомобіля, яким володіє людина, говорить про характер власника та вказує на його потреби. Наприклад, власники нових автомобілів практично не користуються послугами стороннього сервісу з ремонту автомобілів. У цьому сегменті наша мета полягає в тому, щоб залучити їх до наших мийок. А коли закінчиться гарантійний термін, цей сегмент вже знатиме про наш відмінний сервіс та конкурентні ціни;
- конкуренція – у регіоні нашої присутності є кілька великих дилерів, які мають СТО, що обслуговують великий модельний ряд популярних марок автомобілів. Є й невеликі автомайстерні, облаштовані в гаражних кооперативах, які у своїй маркетинговій стратегії покладаються виключно на «сарафанне радіо», а їхні основні клієнти – це автомобілісти, які потребують термінового ремонту машин.
і т.д.
Бізнес-план магазину одягу
Ризики можуть бути описані так:
- основним ризиком для магазинів такого типу є ризики, пов’язані з неправильною оцінкою прохідності місця дислокації. Неправильна оцінка призведе до неможливості швидко продати необхідну кількість одягу та закупити новий, і, як наслідок, є ризик появи касового розриву;
- є ризики щодо невиконання зобов’язань постачальниками. Необхідно мати кілька перевірених постачальників із різною ціновою політикою та різним асортиментом;
- Існує ризик, пов’язаний з неправильно підібраним асортиментом товару, коли закуплений одяг не підходить за ціною, дизайном або якістю потенційним споживачам.