Сб. Кві 20th, 2024
u0432u0430u043au0430u043du0441u0456u0457

Україна вже декілька днів з’ясовують масштаби збитків, заподіяних російськими загарбниками внаслідок підриву Каховської ГЕС у Херсонській області 6 червня. Оскільки економіка області в значній мірі орієнтована на виробництво сільгосппродукції і продуктів харчування, редакція Delo.ua вирішила з’ясувати, без яких продовольчих товарів можуть залишитись українські споживачі найближчими сезонами.

Російські окупанти 6 червня підірвали раніше заміновану ними ж греблю Каховської ГЕС, знищивши 11 з 28 прольотів споруди. Каховська ГЕС повністю зруйнована і не підлягає відновленню після підриву російськими окупаційними військами, на будівництво нової гідроелектростанції на її місці Україні може знадобитись мінімум $1 млрд і 5 років.

u0420u0438u0442u0435u0439u043b u0432 u0422u0435u043bu0435u0433u0440u0430u043c

Унаслідок підтоплення в окупованому місті Олешки на Херсонщині вже відомо про трьох загиблих, а на постраждалих територіях можуть спалахнути інфекційні захворювання, серед яких – холера.

Ситуація навколо Запорізької АЕС наразі контрольована, хоча зниження рівня води в Каховському водосховищі може мати для неї негативні наслідки. Також підрив греблі Каховської ГЕС матиме суттєві наслідки для тимчасово окупованого Криму, адже півострів на роки залишиться без води.

Президент “Енергоатому” Петро Котін наголосив, що дії російських окупантів свідчать по відсутність в них здорового глузду і здатність здійснювати нові технологічні катастрофи, тому жителям прилеглого до станції Енергодара бажано залишити місто.

Мінагрополітики України 7 червня повідомило, що, за попередніми оцінками, вчинений росіянами теракт призвів до затоплення близько 10 тис. га на правобережній Херсонщині, тоді як на окупованій росіянами лівобережній частині масштаби підтоплень в декілька разів більші.

Крім того, ця техногенна катастрофа зупинить водопостачання 31 системи зрошення полів, залишивши без води 94% меліоративної інфраструктури в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях. Через це на півдні України поля можуть перетворитися на пустелі вже наступного року.

В той же день голова Мінприроди України Руслан Стрілець на онлайн-брифінгу озвучив катастрофічні наслідки підриву греблі гідроелектростанції:

Аграрне портфоліо регіону до війни

Виконавчий директор  Сергій Іващенко в коментарі для видання нагадує, що Херсонська область – це 1,3-1,4 млн га посівних площ під зерновими та олійними культурами. В рекордному за роки незалежності 2021 році область зібрала 4,6 млн тонн врожаю, з яких трохи більше 2 млн тонн пшениці, 1 млн тонн ячменю, і по 0,5 млн тонн кукурудзи і соняшника.

Згідно з даними Херсонської облдержадміністрації, область займає 5% всієї території України. До повномасштабного російського вторгнення в ній 1,97 млн га сільськогосподарських угідь, із них:

  •  ріллі – 1,78 млн. га;
  • пасовищ – 154,5 тис. га;
  • багаторічних насаджень – 26,0 тис. га;
  • сіножаті – 10,6 тис. га.

Також на Херсонщині найбільша в Україні площа під зрошуванням – 427 тис. га, або 21,6 % всіх сільськогосподарських угідь регіону. З них майже 240 тис. га відносяться до Каховської зрошувальної системи, понад 100 тис. га – Північнокримського каналу, близько 20 тис. га – Інгулецької зрошувальної системи. Наразі очікується, що через російський теракт 6 червня припиниться робота 31 системи зрошення, котрі забезпечували водою 584 тис. га в Дніпропетровській, Херсонській та Запорізькій областях.

Основою аграрного сектору регіону є рослинництво. Головними продовольчими культурами є озима пшениця, кукурудза, просо, ячмінь, серед технічних – соняшник, соя, ріпак. Область залишається лідером України з виробництва овочевих культур, яких щороку вирощується понад 1 млн тонн.

Чим замістити херсонські овочі?

Всі опитані при підготовці цього матеріалу експерти одностайні – зараз ще дуже рано оцінювати збитки, нанесені українській економіці та екосистемі внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС. Тому зараз можна оцінити лише короткострокові тренди, які можуть суттєво змінитись в майбутньому.

Чи затопило овочеві поля?

За словами президента Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тараса Баштанника, росіяни 6 червня спровокували катастрофу в регіоні, який до повномасштабної війни був найбільшим виробником овочів та фруктів в Україні. На жаль, через наслідки затоплень і неможливість відновити роботу систем зрошування, область мінімум на 5-10 років випадає з агросектору країни, причому це за умови якнайшвидшої перемоги України в війні.

Однак, якщо говорити про ключові овочеві і бахчеві культури Херсонської області – картоплю, помідори, цибулю і кавун, то, за попередніми оцінками, посівні площі під ними в своїй більшості не знаходяться на території екологічної катастрофи. При цьому на тимчасово непідконтрольній лівобережній Херсонщині займатись рослинництвом ризиковано через непередбачувані дії російських окупантів, тому, найімовірніше, в 2023 році там не сіяли багато помідорів або кавунів.

“Перспективи цього урожаю овочів ми ще оцінимо через кілька днів, але, як на мене, його скорочення не буде суттєвим. Мені здається, що в цьому сезоні український споживач і ринок не відчує їхнього дефіциту, тому що ці території особливо і не засівалися в 2023 році через ряд викликаних війною причин”, – пояснює експерт.

Експерт Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute Павло Мартишев додає, що в Херсонській області овочівництво може “мігрувати” ближче до Дніпра, а вода для зрошення культур буде подаватись з ріки за допомогою насосних станцій. В такому випадку овочі можуть вирощуватись в локальних зонах на відстані 4-5 км від Дніпра, бо саме на цю відстань транспортування води має економічну доцільність.

Релокація овочівництва з Херсонщини загалом вже відбулась.

Президент УПОА нагадує, що з початком війни в Херсонській області уже дуже суттєво впали об’єми виробництва по вищеназваним позиціям, тоді як ціни на них виросли. Через це українські аграрії в 2023 році почали активно висаджувати овочеві культури на підконтрольних Україні територіях – від Закарпаття до Чернігова. Це змогло в значній мірі компенсувати для овочівництва наслідки підриву греблі Каховського водосховища.

“Тому з точки зору глобального ринку, в цьому році не буде дефіциту овочів та фруктів. На деякі позиції навіть буде значний “провал” цін, в тому числі на овочі з борщового набору. Це якщо говорити глобально, про баланс між попитом і пропозицією в Україні”, – пояснює Тарас Баштанник.

Також через зміну місць вирощування овочів строки їх визрівання можуть зміститись в сторону пізніх або середньопізніх. Наприклад, в Херсоні вирощуються ранні помідори, тоді як на Волині – пізні. Але все одно це помідор, і він буде наявний на ринку, уточнює експерт.

Чи варто чекати сезон кавунів?  

За словами Тараса Баштанника, з кавунами також очікується певний зсув строків сезону, як і ріст цін на них. Це викликано тим, що більш-менш конкурувати з херсонськими кавунами може лише продукція з Закарпаття. Втім, досягти там аналогічних Херсонщині обсягів виробництва не дозволяють обмежені площі, які підходять для вирощування кавунів.

З іншого боку, експерт нагадує про гарний потенціал Одеської області, де вже в цьому сезоні може “вистрілити” вирощування кавунів. Однак, в цьому регіоні є ряд своїх невирішених питань, таких як нестача сезонної робочої сили.

Президент УПОА підкреслює, що якщо українським виробникам не вдасться наситити попит на кавуни – це зробить імпорт, як це було в минулому році, коли Україна ввозила румунські кавуни.

Чи допоможе держпрограма грантів на розвиток садівництва та теплиць? 

Програма хороша, пояснює Тарас Баштанник. Аграрна спільнота вдячна міжнародним партнерам, уряду і Мінагрополітики за її впровадження, але ця програма розрахована більше на фермерів, бажаючих вирощувати фрукти, ягоди та горіхи.

Згідно з даними на сайті Мінагрополітики, відомство вже погодило надання 524 млн грн грантів, які будуть використані на розбивку 1,38 тис. га садів та будівництво 27 га теплиць. Основні культури, які будуть вирощуватись – фундук, волоський горіх, лохина, чорниця, яблука, суниця та малина.

На Херсонщині ягодами ніхто не займався, крім власних садів. Ні лохиною, ні малиною. Тому ця програма корисна, але якогось впливу не буде мати для фермерів з втрачених територій. Мені здається, що вже зараз потрібно запускати якусь програму схожого характеру для підтримки овочівництва на інших територіях України, щоб швидше “замістити” Херсон”, – Тарас Баштанник.

Що по зерновим та олійним культурам?

Павло Мартишев наводить такі орієнтовні дані – через здійснений росіянами теракт в цьому сезоні в регіоні буде знищено від 100 тис. тонн до 500 тис. тонн зернових культур. Ці підрахунки включають як втрати озимих зернових на пошкоджених стихією полях, так і сільгосппродукцію, що зберігалась в підтоплених зерносховищах. Експерт уточнює, що озима пшениця та ячмень, посіви яких не зачепила повінь, будуть обмолочені без проблем.

Але вже в наступному і подальших сезонах, аграрії будуть змушені впроваджувати  В регіоні буде культивуватись пшениця, ячмінь, соняшник і ріпак, тоді як більш  вимогливі до кількості вологи кукурудзу і сою доведеться виключити із сівозміни.

Крім того, підрив дамби змусить аграріїв регіону перейти на технологію обробки землі no-till – сучасну систему землеробства, коли грунт не розпушується традиційними методами, а пожнивні рештки залишаються на його поверхні. Це дозволяє значно краще зберігає вологу, а також запобігає водній та вітровій ерозії грунту.

Ми очікуємо падіння врожайності. Але варто зрозуміти, що в останні роки зрошувалось не так багато земель, кількість гектарів під поливом постійно зменшувалась. Крім того, частина області замінована, інша частина окупована. Тому в порівнянні з 2022 роком падіння врожайності там буде, але незначне”, – Павло Мартишев.

Загалом, регіон чекатиме переорієнтація на більш стійкі до відсутності вологи зернові та олійні культури, котрі не планується особливо зрошувати. Також за рахунок зернових та олійних культур відбудеться певне збільшення площ під овочами на прилеглих до Дніпра ділянках.

Які наслідки для тваринництва?

Птахівництво і виробництво яєць.

Виконавчий директор асоціації “Союз птахівників України” Сергій Карпенко  розповів виданню, що станом на сьогодні Херсонська область не є визначальною в забезпечені населення м’ясом птиці і курячими яйцями. До повномасштабного російського вторгнення цей регіон входив в трійку найбільших виробників яєць разом з Київською та Хмельницькою областями, тут працювала найбільша птахофабрика по виробництву яєць в країні – філія “Чорнобаївська” ПрАТ “Агрохолдинг “Авангард”.

За даними самого “Авангарду”, в 2022 році від спраги та голоду загинуло близько 4,4 млн курей.  Загальні фінансові втрати агрохолдингу внаслідок російської агресії оцінено в $330 млн. Знищення одного з ключових виробництв галузі призвело до нестачі курячих яєць в Україні – пропозиція на ринку суттєво зменшилась, а ціни виросли.

Тобто, через вже спричинені російською агресією збитки в галузі, знищення Каховської ГЕС не матиме прямого негативного впливу на обсяги виробництва продукції птахівництва в Україні, констатував Сергій Карпенко. Але в будь якому випадку потрібно буде переоцінити наслідки від затоплення для аграрного сектору регіону, коли стануть відомі остаточні масштаби збитків.

Рибна галузь.

Внаслідок підриву росіянами греблі ГЕС і обміління Каховського водосховища на Дніпропетровщині вже загинуло 850 кг риби, збитки склали 7,6 млн грн.

Єдиний в Україні державний осетровий завод “Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка С. Т. Артющика” у с. Дніпровське Білозерського району Херсонської області був затоплений 8 червня. Підприємство щорічно забезпечувало вселення понад 1,5 млн мальків осетрових у водойми країни, і його знищення несе пряму загрозу подальшому відтворенню популяцій осетрових видів риб.

Також на тимчасово окупованій території затоплений Херсонський виробничо-експериментальний завод з розведення молоді риб. Щорічно підприємство вселяло в рибогосподарські водні об’єкти України 13 млн екземплярів риб.

Імовірні збитки для рибної галузі від загибелі лише дорослих особин у профільному відомстві оцінюють у 95 тис. тонн, або близько 4 млрд грн. Всього ж, за попередніми розрахунками, збитки від загибелі усіх біоресурсів складуть до 10,5 млрд грн.

Однак, в довгостроковій перспективі наслідки для АПК невтішні

Головний аналітик профільного проекта EastFruit Євген Кузін підкреслює в коментарі, що в довгостроковій перспективі підриву греблі є катастрофою. Її реальні масштаби будуть зрозумілі лише через декілька тижнів, коли буде зрозумілою ситуація зі зрошувальною системою та доступом до води у фермерів правого берега Херсонської області, Миколаївської (ближче до Херсону) та Дніпропетровської областей (район Кривого Рогу та нижче). Станом на зараз, місцеві фермери дійсно очікують серйозних проблем через дефіцит води в певних регіонах та можливого підтоплення полів в інших регіонах.

Згідно з публікацією на сайті EastFruit, підрив дамби є екологічною та гуманітарною катастрофою, а також злочином проти продовольчої безпеки світу, оскільки Каховське водосховище було серцем однієї з найбільших у Європі зрошувальних систем. Завдяки ньому південні регіони України забезпечували країни Близького Сходу, Азії, Африки та Європи пшеницею, кукурудзою, соняшником і соняшниковою олією, соєю та соєвим шротом.

Також вода з цієї системи зрошення давала змогу вирощувати до 80% усіх овочів України, та значний відсоток фруктів і винограду. Практично всі теплолюбні фрукти України вирощувалися саме на базі зрошення з Каховського водосховища.

За даними аналітиків EastFruit, на сьогодні в цьому регіоні без зрошення неможливо вирощувати практично будь-яку сільськогосподарську продукцію, особливо фрукти та овочі. Річ у тому, що щорічно тут випадає в середньому близько 400 мм опадів, причому основна частина – в зимовий період, тобто поза періодом вегетації. Настільки мізерна кількість опадів характерна для пустель, і підрив дамби Каховської ГЕС фактично перетворює південь країни на пустелю.

Крім того, цей терористичний акт гарантує тривале з моменту окупації перетворення АР Крим на непридатну не тільки для сільського господарства пустелю, а й непридатне місце для життя людей у принципі.