Ключовою метою Нацбанку залишається повернення до ринкових умов регулювання, зменшення адміністративного впливу, повернення валютної лібералізації, заявив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу 16 березня.
«Ми наполегливо переконуватимемо банки, що вони повинні відповідально ставитися до того обсягу ліквідності, який отримано внаслідок неринкових обставин. Що їм потрібно зробити адекватні нинішнім умовам депозитні пропозиції», – зазначив голова НБУ.
Водночас регулятор зберіг облікову ставку на рівні 25% річних.
The Page пояснює, як це вплине на українську економіку.
Брифінг НБУ з монетарної політики 16 березня 2023 року (відео)
Що таке облікова ставка НБУ та на що вона впливає
Облікова ставка – це фактично вартість кредитів, які НБУ видає комерційним банкам, що впливає на ціну кредитів на ринку та ставки за гривневими депозитами.
Змінюючи величину облікової ставки, тобто фактично вартість грошей для економіки, НБУ прагне регулювати рівень інфляції в країні. Залежність така: якщо ставка вище, то вигідніше тримати гроші в банках, а не вкладати в економіку. Водночас чим більше грошей є в банках, тим менше стимулів для зростання інфляції.
Пошук оптимальної величини облікової ставки в конкретній ситуації в країні – завдання складне, універсального алгоритму його розв’язання немає.
Ставку зберегли на рівні 25% тому, що її зменшення зараз сприятиме прискоренню інфляції. Аби підвищити ефективність чинників, що працюють на її зниження, НБУ вирішив стимулювати конкуренцію банків за строкові депозити населення.
Як НБУ оцінює інфляцію в Україні в березні 2023 року
Інфляція сповільнюється другий місяць поспіль: у лютому – до 24,9% у річному вимірі. Зниження інфляції почалося раніше й відбувається швидше, ніж прогнозував НБУ. Цьому сприяли збільшення пропозиції продовольства та пального, швидке відновлення енергетичної системи після ракетних атак, слабший споживчий попит. Зростання споживчих цін значною мірою стримує фіксація офіційного курсу гривні та тарифів на житлово-комунальні послуги.
Крім того, вжиті Національним банком заходи — утримання облікової ставки на рівні 25%, підвищення нормативів обов’язкового резервування, введення квазівалютних депозитних продуктів, калібрування валютних обмежень — сприяли зміцненню гривні в готівковому сегменті ринку та позначилися на покращенні інфляційних і курсових очікувань. Позитивний вплив зробило й припинення емісійного фінансування бюджету з початку 2023 року.
Попри це інфляція все ще залишається високою, а тиск на неї у вигляді видатків бізнесу залишається значним. Водночас НБУ вважає, що інфляція знижуватиметься. Цьому сприятиме зниження світової інфляції, зокрема через здешевлення енергоносіїв, а також через стриманий споживчий попит, який обмежуватиме зростання цін.
Водночас вагомими ризиками для інфляційної динаміки залишаються тривалість та інтенсивність бойових дій і подальше руйнування об’єктів критичної інфраструктури. Актуальними також є такі ризики:
- додаткові бюджетні потреби та значні потреби коштів у сфері енергетики;
- ускладнення чи припинення роботи «зернового коридору».
Як НБУ впливатиме на депозитну політику банків
Ставки за строковими гривневими депозитами зараз зростають. Банки, які найактивніше підвищували ставки протягом останніх місяців, змогли покращити строкову структуру депозитної бази, тобто структуру депозитних портфелів щодо строків вкладів. Однак у найбільших банках, які мають неконкурентні переваги для отримання ліквідності, гривневі ставки залишаються недостатньо привабливими для вкладників з огляду на високий рівень поточної та очікуваної інфляції. Через війну значний обсяг коштів населення зберігається на поточних рахунках, з яких їх можна зняти будь-якої миті.
«Це генерує додаткові ризики для макрофінансової стабільності, особливо за умови подальшого пом’якшення адміністративних обмежень», — зазначають у НБУ.
Фінансовий аналітик «Сенс банку» Олексій Блінов так прокоментував це твердження регулятора: «Схоже, посилюється розуміння, що проблема монетарної трансмісії не стільки монетарна, як структурна. Але одного лише розуміння для розв’язання проблеми аж ніяк не достатньо».
Щоб мінімізувати ризики, правління Нацбанку вирішило із 7 квітня запровадити тримісячні депозитні сертифікати для банків із фіксованою ставкою на рівні облікової ставки. Можливості банків розміщувати кошти в таких сертифікатах залежатимуть від обсягів сформованих ними портфелів гривневих депозитів населення з початковим строком розміщення від трьох місяців, а також успішності нарощування таких портфелів. Тобто банкам, які дослухаються до рекомендацій НБУ, дадуть можливість заробити, щоб компенсувати їхні виплати вкладникам за депозитами.
Щоб банки менше сподівалися на неринковий дохід, ставку за депозитним сертифікатом НБУ овернайт знижено з 23% до 20%. Фінансовий аналітик ICU Михайло Демків назвав зниження цієї ставки «майже тим самим, що зниження облікової ставки». Він регулярно проводить опитування щодо монетарної політики регулятора та констатує, що за зниження облікової ставки виступає все більше респондентів.
З 11 травня пільгові нормативи формування банками обов’язкових резервів за строковими коштами на рахунках фізичних осіб у національній (0%) та іноземній валютах (10%) поширюватимуться лише на депозити з початковим строком від трьох місяців.
«Ці заходи посилять ринкові стимули для залучення банками строкових депозитів населення в гривні, що знизить ризики для валютного ринку та міжнародних резервів на етапі пом’якшення валютних обмежень», — вважають у НБУ.