Авансові платежі з податку на прибуток для обмінних пунктів, скасування спецрежиму зі сплатою єдиного податку за ставкою 2% та оновлені правила реєстрації ПДВ-накладних – це лише частина податкових нововведень на 2023 рік, пише delo.ua.
З настанням нового року в Україні традиційно починають діяти поправки до податкового законодавства. 2023-й не став винятком. Щоправда, податкових новацій не так багато, як було у попередні роки, і вони здебільшого технічні. Тим не менш, податкове навантаження загалом на бізнес зросте. Як через підвищення ставок, так і через ліквідацію деяких пільг. Крім того, підприємцям слід підготуватися до поновлення повноцінних перевірок.
Зміни для підприємців
Для малого бізнесу головною подією січня стає підвищення мінімальної зарплати (МЗП), оскільки мінімалка впливає як на єдиний податок, так і на суму єдиного соцвнеску (ЄСВ), який необхідно сплачувати до держбюджету. 2023 року збільшення МЗП як таке не відбулося, оскільки це сталося ще 1 жовтня 2022 року. Але все ж таки не зайвим буде нагадати про те, як змінилася мінімальна зарплата.
На сьогоднішній день її розмір становить 6700 грн, це на 200 грн більше, ніж рік тому. Таким чином, підприємці на другій групі спрощеної системи оподаткування, у яких ставка єдиного податку (ЄП) складає 20% МЗП, у 2023 році платитимуть щомісяця 1340 грн. Мінімальна сума ЄСВ як для підприємців, які сплачують його за себе, так і для роботодавців, які мають найманих співробітників, еквівалентна 1474 грн на місяць при ставці на рівні 22% мінімалки. Рік тому щомісячний платіж ЄСВ складав 1430 грн.
У суб’єктів підприємницької діяльності (СПД) першої групи спрощенки єдиний податок прив’язаний не до МЗП, а до прожиткового мінімуму. Ставка – 10%. Прожитковий мінімум в Україні зріс 1 грудня 2022 року з 2508 до 2589 року. То ж протягом 2023 року перша група платитиме ЄП у розмірі 258,9 грн на місяць.
З 1 січня змінилася форма податкової декларації про майновий стан та доходи (наказ Мінфіну № 143 від 17 травня 2022 року). У звітності з’явилося два нових додатки.
- Форма 4 (Ф4), де проводиться розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та податку на дохід від продажу об’єктів нерухомого та/або рухомого майна.
- Форма із розрахунком мінімального податкового зобов’язання. Її заповнюватимуть підприємці (крім спрощенців), які володіють сільськогосподарськими угіддями або орендують земельні ділянки сільгосппризначення.
Також з 1 січня 2023 року діє обов’язок щодо сплати фіксованої суми авансового внеску з податку на прибуток за кожний обмінний пункт. Власник обмінника повинен заплатити суму, що дорівнює трьом мінімальним зарплатам (20,1 тис грн) за кожну точку обміну в населеному пункті, чисельність жителів якого перевищує 50 тис, і суму, еквівалентну одній МЗП у населеному пункті, де проживає менше 50 тис осіб, – Ігор Ясько (керуючий партнер юридичної компанії Winner)
При цьому у першому півріччі 2023 року обмінні пункти сплачують авансові внески із застосуванням коригуючого коефіцієнта 0,33, а у другому півріччі 2023 року – із застосуванням коефіцієнта 0,66.
Зміни для середнього та великого бізнесу
З 1 січня 2023 року для великих компаній введено обов’язкове подання на запит Державної податкової служби (ДПС) стандартного аудиторського файлу, який містить інформацію про наявність та стан активів, про власний капітал та зобов’язання, дані про зміни у фінансово-господарському стані підприємства за певний період.
З 2023 року ряди платників податку на прибуток в Україні поповнили контрольовані іноземні компанії (КІК). Це юридичні особи, зареєстровані в іноземній державі, але які знаходяться під контролем резидента/резидентів України.
“На КІК поширюються особливі правила визначення податку на прибуток. Зокрема, коригування прибутку на певні податкові різниці та умови звільнення від оподаткування за наявності міжнародних угод щодо усунення подвійного оподаткування”, – коментує головний бухгалтер юридичної компанії GLS Наталія Бута.
З 11 січня 2023 року набирає чинності постанова Кабінету Міністрів № 1428 з поправками до процедури блокування ПДВ-накладних/розрахунків коригування. Норми цього документа відновлюють реєстрацію накладних, заблокованих з 14 жовтня 2022 року, якщо платник податків коректно вказав перелік операцій з кодами товарів згідно з класифікатором УКТЗЕД або з кодами послуг згідно з класифікатором ДКПП.
“Розширено ознаки безумовної реєстрації ПН/РК, зокрема, виключено з моніторингу: податкові накладні, в яких сума постачання не перевищує 5 тис грн; розрахунки коригування, у яких абсолютне значення суми коригування на зменшення/збільшення суми компенсації (повернення ПДВ – ред.) не перевищує 5 тис грн”, – пояснює Ігор Ясько.
Нагадаємо, що 14 жовтня 2022 року набув чинності оновлений порядок реєстрації ПДВ-накладних, затверджений постановою Кабміну № 1154. Після цього практично всі платники ПДВ зіткнулися з блокуванням, оскільки ДПС отримала право скасовувати реєстрацію навіть тих накладних, які вже пройшли реєстрацію. Крім того, масово стали підпадати під блокування операції на незначні суми.
Пільги залишаються у минулому
Після 24 лютого 2022 року Верховна Рада надала бізнесу чимало податкових пільг. Починаючи зі зниження паливних податків та звільнення імпорту від мита та ПДВ, і закінчуючи впровадженням спецрежиму для спрощенців третьої групи, які під час воєнного стану можуть сплачувати ЄП за ставкою 2% з обороту (стандартна ставка – 5%).
Проте більшість пільг парламентарі протягом 2022 року вже забрали. І цього року цей процес продовжиться.
Наприклад, 1 січня закінчився термін дії режиму звільнення від оподаткування ПДВ при ввезенні в Україну окремих товарів, що використовуються в галузі кінематографії, та повернено сплату ПДВ під час постачання програмної продукції.
Також Кабмін у рамках оновленого меморандуму з Міжнародним валютним фондом (МВФ) зобов’язався до 1 липня 2023 року скасувати пільговий режим для спрощенців (як для фізосіб-підприємців, так і для юросіб), які сплачують ЄП за ставкою 2%. За даними профільного комітету парламенту з податків, на цей спецрежим перейшли понад 300 тис платників податків. Проте держбюджет через пільгу недоотримує великі суми.
“Замість ПДВ, який становить 20%, та податку на прибуток за ставкою 18%, підприємства почали платити 2% валового доходу, внаслідок чого бюджет замість 200 тис грн на день отримує 23 тис грн, а це значні втрати”, – каже Наталія Бута.