Яку інфляцію чекати за підсумками 2022 року

Вся справа в яйцях

До харчових продуктів, які були лідерами за зростанням цін у вересні, потрапили яйця (+22,7%), фрукти (+9,8%), безалкогольні напої та цукор (+3,6%), а також риба та м’ясо (+3,4% та +3,1%). При цьому на 10,4% подешевшали овочі.

ТОП-10 харчових продуктів за темпами зростання цін у вересні (% до попереднього місяця)

Дані Держстату

Товарами нехарчової групи, що подорожчали у вересні найсильніше, стали взуття та одяг (+9,8%), предмети домашнього вжитку та побутова техніка (+2,8%), ліки та інша медична продукція (+1,6%). Натомість на 1,3% подешевшало паливо.

Сфера послуг також піднімає ціни. Освіта подорожчала у вересні на 7,1%, послуги зі збирання сміття – на 4,7%, утримання та ремонт житла стали дорожчими на 2,2%, а ціни в ресторанах та готелях зросли на 1,7%.

Якщо аналізувати інфляцію у річному обчисленні (вересень 2022 року до вересня 2021 року), то найбільш помітним було зростання цін на овочі (+85%), паливо (+66%), фрукти (+46%), рибу та рибопродукти (+41) %), на хлібобулочні вироби (+37%). У той же час рік до року на 7,4% знизилася в ціні електроенергія і на 1,4% подешевшав одяг.

Дефіцит, дорога логістика та відновлення попиту

Національний банк зі свого боку поділяє споживчу інфляцію на шість основних компонентів та вказує причини зростання споживчих цін.

Коротке резюме щодо інфляційної ситуації у вересні від НБУ таке:

1. Зростання цін на сирі харчові продукти склало 40,9% (тут і далі – зміна рік до року). Прискорилось подорожчання імпортних фруктів через збільшення їхньої вартості на світових ринках та ускладнену логістику. Росли ціни на м’ясо внаслідок дефіциту, а також на яйця – через зменшення поголів’я курей та підвищення виробничих витрат. Під впливом дорогих енергоносіїв прискорилося зростання цін на цукор. Натомість подорожчання овочів борщового набору (капусти, буряків, моркви та картоплі) навпаки сповільнилося завдяки розширенню пропозиції із центральних та північних областей України.
2. Зростання цін на оброблені продукти харчування склало 25,5%. Особливо помітно подорожчання сухофруктів, рибопродуктів, безалкогольних напоїв, олії та молочної продукції. Така динаміка пов’язана зі зростанням виробничих витрат бізнесу, зокрема, на сировину, енергію та вантажоперевезення, з високими цінами на світових ринках та з липневим коригуванням офіційного курсу.
3. Зростання цін на паливо склало 66,2%. Хоча НБУ каже в цілому про уповільнення паливної інфляції. Світові ціни на нафту падають (-5% за вересень), а внутрішній ринок майже наситився завдяки відновленню постачання.
4. Зростання цін на непродовольчі товари склало 18,8%. Даються взнаки такі фактори, як обмежені поставки нових партій товару, вичерпання старих запасів і високі витрати на доставку. Найбільшими темпами дорожчали товари для дому (посуд, меблі, домашній текстиль, побутова техніка, побутова хімія), електроніка, автомобілі, ліки, товари для особистого догляду та товари для ремонту.
5. Зростання вартості послуг склало 15,6%. Така тенденція безпосередньо пов’язана із збільшенням витрат бізнесу, дефіцитом робочої сили та з поверненням громадян у місця свого проживання, які вони залишили після 24 лютого. Найсильніше подорожчали медичні послуги, інтернет, послуги салонів краси, хімчисток та закладів громадського харчування.
6. Зростання адміністративно-регульованих цін склало 14,7%. Насамперед, дорожчають алкогольні напої та тютюнові вироби через зростання виробничих витрат бізнесу. Зростали ціни на імпортні ліки, вартість яких підлягає держмоніторингу. Тарифи на послуги ЖКГ майже не змінились. А транспортні послуги завдяки стабілізації цін на пальне трохи подешевшали.

Основні компоненти базового індексу споживчих цін (% рік до року)

Дані НБУ

Тримаємо гаманець ширше

Нацбанк запевняє, що динаміка цін залишається контрольованою, а фактичне прискорення інфляції все одно повільніше за прогноз Національного банку. Нагадаємо, що за підсумками 2022 року НБУ прогнозує інфляцію на рівні 31-31,5%.

“При цьому зберігаються досить високі ризики розгортання інфляційних процесів та подальшого розбалансування очікувань, що посилює фундаментальний інфляційний тиск, незважаючи на пригнічений споживчий попит”, – констатує у своєму коментарі регулятор.

Фінансові аналітики та експерти попереджають, що у четвертому кварталі зростання цін може прискоритися. Головним ризиком, як і раніше, залишаються військові дії та непередбачуваність їх розвитку, що може спровокувати панічні настрої. Як приклад – руйнування енергетичної та іншої інфраструктури. Якщо вони набудуть системного характеру, це може стати причиною дефіциту базових товарів (продуктів харчування, палива) з одного боку, та ажіотажного попиту на них – з іншого.

Але навіть якщо виключити такий апокаліптичний сценарій, є й інші тригери, які “розгойдуватимуть” інфляцію.

Серед основних факторів можна виділити подорожчання енергоресурсів (нафта), обмеженість потужностей енергетичної інфраструктури та зміну температурного режиму, дефіцит деяких видів товарів, покриття якого здійснюватиметься за рахунок обмеженого імпорту. Відпрацьовуватимуть сезонні тренди та валютні коливання, – Андрій Шевчишинкерівник (аналітичного відділу Міжнародної Академії Біржової Торгівлі)

Хоча експерт упевнений, що вплив валютних коливань на ціни поки що обмежений, оскільки більшість імпортерів вже заклали курс на рівні 45 грн/дол. у роздрібні ціни. Відповідно, поки гривня перебуває нижче цього значення, продавці імпортних товарів не підвищуватимуть ціни.

“Думаю, ми в будь-якому випадку перейдемо рівень інфляції 35% (рік до року) просто за рахунок зростання тарифів й цін на продовольчі товари та через підвищення вартості перевезень”, – прогнозує директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Андрій Шевчишин вважає, що інфляція може дістатися за підсумками 2022 року навіть до позначки 40%. За його словами, більшості громадян варто орієнтуватися на інфляцію, що відчувається, вона вимірюється подорожчанням продуктового кошика. Саме інфляція, що відчувається, досягне діапазону 37-40%.

Головне не перестаратися

Розраховувати на те, що Кабінет Міністрів та НБУ у тандемі зможуть стримати зростання цін, особливо не варто. По-перше, основні антиінфляційні інструменти вже діють. Це регулювання валютного курсу, висока облікова ставка та фіксація тарифів на ЖКГ. По-друге, інфляція за нинішніх умов має немонетарний характер, тому вплив на ціни з боку НБУ дуже обмежений.

“Нацбанк може регулювати курс і впливати таким чином на інфляцію імпорту, але він це й так уже робить. У свою чергу, простір для маневрів уряду в умовах війни також обмежений, а спроби фіксації цін лише призводять до дефіциту товарів”, – пояснює Андрій Шевчишин.

Все це відбувається на тлі безперервної емісії (НБУ з 24 лютого по 17 жовтня надрукував близько 310 млрд грн) та обмежених заходів щодо підтримки економіки. Безумовно, Кабмін в міру своїх можливостей та виходячи з наявності грошей у бюджеті намагається дати бізнесу доступ до пільгового фінансування. Але така модель підтримки також має свої побічні ефекти.

Якщо рецепти й надалі будуть монетарними, вся ліквідність піде в депсертифікати та ОВДП, і не потрапить у виробництво (чи потрапить за дуже високою вартістю). А це означає, що через півроку буде або дефіцит по цілій низці важливих товарів, або додаткові витрати промислових підприємств позначаться на цінах готової продукції, – Віктор Шулик (директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating)