Споживачі у європейських, азійських країнах і США повертаються до режиму жорсткої економії, який був поширений у 1970 – 1980-х роках в умовах високої інфляції, пише The page.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного компанією IRI. У його рамках були опитані 3 тис. осіб, воно охоплює 14 ключових ринків у Європі, Азії та США й оцінює вплив змін споживчого попиту у 230 категоріях товарів повсякденного попиту. Дослідження проводилося впродовж 12 місяців до липня 2022 року включно.
Дані показують, що більш як половина споживачів переживають кризу: 61% стурбовані тим, як ця ситуація позначиться на них особисто, 71% уже внесли зміни в те, як і що вони купують.
Споживачі знову почали брати із собою їжу на роботу, купувати продукти за зниженими цінами зі строком придатності, що закінчується, стали менше споживати алкогольні напої та частіше шукати акційні пропозиції в магазинах.
Так, 58% покупців тепер порівнюють ціни на схожі товари різних виробників, 47% стали рідше відвідувати кафе, ресторани тощо, 22% обмежили подорожі.
Розмірковуючи над купівлею нового товару, покупці тепер насамперед орієнтуються на його вартість (62%) і доступність (49%). Набагато менш важливими для них стали вища якість (15%) або інноваційність (8%). Люди готові ретельніше митися у фітнес-клубі, щоб не збільшувати рахунки на воду вдома, намагаються готувати каву вдома, а не купувати десь чи замовляти доставку, запрошують перукарів чи косметологів додому, а не ходять до салонів, беруть із собою на роботу або в поїздку їжу, приготовлену самостійно.
Головні зміни в поведінці споживачів
1. Споживачі в кризі – їм властива так звана втома від інфляції.
Відчуваючи вплив інфляції й не бачачи її кінця, споживачі втрачають упевненість. Вони пристосовуються й покладаються на особисті заощадження, щоб вижити:
- 58% говорять, що скоротили витрати на найнеобхідніше, включно з їжею та опаленням;
- 35% покладаються на особисті заощадження та кредити на оплату рахунків.
У Європі 30% споживачів змінюють місце покупки щодня, вибираючи, де дешевше. 26% йдуть до іншого магазину, якщо їхній звичайний бренд недоступний, 34% йдуть до іншого магазину, якщо немає звичайного бренду за акцією, а 41% йдуть до іншого магазину, якщо немає акцій.
Покупці наперед продумують варіанти, щоб отримати найкраще співвідношення ціни та якості. 21% планують, скільки вони витратять.
Вони найчастіше шукають товари зі знижкою, навіть якщо їхній строк придатності закінчується (40%), уважно читають етикетки на пакуванні (41%) та вивчають огляди товарів повсякденного попиту (27%).
2. Перспективи категорії товарів повсякденного попиту на 2023 рік похмурі.
У покупців мало простору для маневру через зростання цін. Вони роблять важкий вибір, коли справа доходить до покупок. Надають пріоритет товарам першої потреби, як-от молоко, олія та макаронні вироби, і скорочують витрати на дискреційні предмети.
Наприклад, продаж алкоголю у вартісному вираженні знизився на 5,0% у річному вимірі, що еквівалентно втраті 3,4 млрд євро.
3. Зростання популярності приватних торгових марок.
Продаж товарів під приватним торговими марками повертається до допандемічного рівня зі зростанням обсягу продажів на 5,4% від початку 2022 року. Такі товари зараз становлять 36,4% вартості продажу товарів повсякденного попиту. Зростання з початку року відзначається на всіх основних європейських ринках.
Минулого року ритейлери масово відмовилися від маркетингової стратегії EDLP (постійні низькі ціни). А зараз відбувається повернення EDLP і зниження обсягів рекламних акцій.
Приватні торгові марки зазвичай пропонують нижчі ціни для покупців. Але рівень інфляції для таких товарів виявився вищим, ніж у національних брендів, які нарощували вартість продажів завдяки пропозиції різноманітніших товарів із покращеними властивостями.
Протягом пандемії національні бренди перевершили приватні торгові марки за увагою споживачів. Люди надавали перевагу брендам, які вони знають, яким довіряють і можуть легко знайти.
Нині частки прихильників Private Label і національних брендів зрівнялося. Більшість покупців (60%) вважають, що приватні торгові марки не поступаються національним брендам за якістю, інноваціями, стійкістю та задоволенням вимог. Чверть споживачів вважають, що вони кращі за національні бренди.