Із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну наш горизонт планування скоротився з тижнів у ковідні часи до лічених днів. Споживання товарів та послуг звузилося до переліку першої необхідності. Яким же чином українці планують та втілюють плани у життя, пише ММR.
Gradus Research спитав на початку літа — які події чи значні покупки планують респонденти зробити протягом найближчого місяця, а в липні повторив запитання, перевіривши — що ж саме з планів було втілено.
За результатами опитувань є три групи планів та їх реалізації.
Перша група подій — ті, що люди роблять навіть частіше аніж планують. Це стосується, перш за все, планів зустрітися з рідними чи друзями. Тут відмічаємо, що респонденти фокусуються на речах, які стосуються близьких і сім’ї, та не пов’язані зі значними витратами. Більше половини опитаних (55,4%) за час війни зустрічалися з родичами, особливо багато таких було у Західному регіоні (67,2%). Ще 47% респондентів бачилися з друзями, жителі Києва робили це частіше за інших (62,1%).
До цієї категорії також потрапили візити до перукаря (28,3% мали це в планах проти 40,2%, що скористалися цією послугою) та відвідування кафе/ресторанів: планували 16,7% респондентів, тоді як близько чверті населення (24,1%) побували там за попередній місяць.
Також тут опинилися і такі активності, як придбання побутової техніки та електроніки. 20,7% респондентів в ситуації нестабільності гривні вирішили зробити такого роду доступні інвестиції.
Друга група подій — ті, в яких плани співпадають із реалізацією. Це стосується, перш за все, особистих справ, таких як планові візити до лікаря, оновлення гардеробу чи манікюр.
Стаття витрат, яку планують та стабільно реалізують українці під час війни — турбота про своє здоров’я. 18,1% опитаних робили профілактичні огляди у лікарів, 5,4% респондентів купили або продовжили страхування для себе чи членів родини.
Послуги у сфері краси, такі як манікюр, педікюр чи візит до косметолога — переважно жіночі наміри, і вони виконуються жінками, щоб не сталося.
Шопінг стає більш спланованим. За попередній місяць кожен п’ятий українець/українка (19,3%) оновили свій гардероб. Це пояснюється також і тим, що люди, яким довелося покинути місця свого постійного проживання, не мали з собою речей, що підходять по сезону. Частіше за інших новий одяг купляли представники вікової категорії 18-24 роки (24,9%).
Третя група подій — ті, які планували частіше, ніж реалізували. Їх усіх об’єднує підвищений ризик (виїзд на природу, відпустка) або суттєві витрати (придбання житла, авто, проведення ремонту, тощо). Такі плани є в більшій мірі проявом бажання, аніж реального наміру. Більшість українців взагалі відмовляються від поїздок під час літніх відпусток. Поїхали відпочивати в межах України лише 3,5% респондентів, варіант відпочинку за кордоном обрали для себе ще менше громадян — 2,3%. Автомобілі, нерухомість чи меблі майже не купують, відмовляються також від планів робити ремонт житла.
Ми бачимо, як сильно війна змусила людей змінити свої звички та пріоритети у споживанні. Покупки стають більш продуманими та продиктованими потребами. Але попри все можна помітити, що українці намагаються повернути собі хоча б невелику частку “нормального життя” у вигляді витрат на маленькі приємності: відвідати кафе з друзями, сходити на манікюр або підтримувати здоров’я в нормі. Це дозволяє людям зберігати адекватний психологічний стан, живучи в умовах війни вже більше п’яти місяців, – Євгенія Близнюк (соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research)
Підсумовуючи, можна сказати, що українці цінують близьке оточення та проводять з друзями та близькими більше часу, ніж планують. Українці все ще не готові до значних витрат або зайвого ризику, що пов’язаний з поїздками чи переміщеннями, однак, попри війну не забувають про догляд за собою та своїм здоров’ям.