Чт. Чер 13th, 2024
u0432u0430u043au0430u043du0441u0456u0457

У the page розбиралися, наскільки постраждав бізнес в Україні за час двох жорстких карантинів: весняного – у 2020 році, і двотижневого –у 2021-му. І проаналізували, скільки захворювань було під час жорстких карантинів і поза ними.

Коронавірус в Україні: як змінюються цифри заражувань

Під час весняного локдауну в Україні уряд вчасно вжив заходів щодо захисту громадян від малознайомого тоді коронавірусу. 13 березня зафіксували першу смерть від COVID-19. У той же день РНБО ухвалило рішення, за яким із 16 березня Україна закрила кордони на 14 днів. 17 березня закрили Київський і Харківський метрополітени. Весь цей час поширення коронавірусної інфекції дуже плавно, але все ж зростало. З кінця липня до початку жовтня щоденна кількість нових випадків COVID-19 обчислювалася тисячами.

u0420u0438u0442u0435u0439u043b u0432 u0422u0435u043bu0435u0433u0440u0430u043c

На початку жовтня заповнення коронавірусних ліжок першої хвилі перевищила 60%. Раніше Міністерство охорони здоров’я повідомляло, що запропонує ввести посилені карантинні обмеження по всій країні, якщо заповнюваність ліжок пацієнтами з коронавірусом у лікарнях перевищить цю цифру.

Коронавірус перевалив за 10 тис. заражень щодня у листопаді 2020 року. До кінця місяця фіксували 16 тис. заражень.

Через стрімко зростаючу тенденцію захворюваності багато людей говорили про введення локдауну ще восени 2020 року. Однак тоді в Україні проходили місцеві вибори, і карантин так і не підсилили.

Після двотижневого локдауну в січні 2021 року, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, ситуацію з захворюваністю вдалося стабілізувати, а медичну систему дещо розвантажити.

«Якщо на початок грудня в лікарнях було майже 29 000 хворих на COVID-19, то зараз ця цифра менше ніж 19 000 чоловік», – написав він у себе в Facebook 25 січня 2021 року.

Раніше Верховна Рада ухвалила законопроєкт президента Володимира Зеленського № 4429, в якому йдеться про одноразову фінансову допомогу для українців, які втратили частину доходів через карантин, і для бізнесу, який повинен скорочувати витрати на працівників. У своєму законопроєкті Зеленський запропонував видавати матеріальну допомогу у розмірі 8 тис. грн. Вона повинна «позитивно вплинути» на застрахованих осіб і суб’єктів господарювання.

Допомогу отримували наймані працівники підприємств, роботу яких призупинили. Також матеріальну допомогу могли отримати фізособи-підприємці, які через карантин втратили частину доходів.

За інформацією Європейської бізнесасоціації, тільки 36% опитаних підприємців звернулися до держави, щоб отримати 8 тис. грн. Також 33% отримали кошти через тиждень після успішної подачі заяви, ще 19% – через два тижні або більше, 13% – через 1-3 дні. Станом на 19 січня 2021 року 35% підприємців усе ще очікують надходження коштів. Тоді як 84% вважають такі кошти недостатніми для того, щоб компенсувати їхні збитки від впровадження локдауну.

Бізнес зазнає збитків

Навесні 2020 року під час жорсткого карантину через поширення коронавірусу COVID-19 частина бізнесу закрилась або втратила можливість заробітку. Разом з цим багатьом підприємствам довелося скоротити кількість співробітників або урізати зарплати. За даними Держстату, за 10 місяців 2020 року український бізнес збіднів на 250 млрд грн.

Згідно з дослідженнями Союзу українських підприємців (СУП) і Ukrainian Marketing Group, 29% українських компаній тимчасово зупинили діяльність на період весняного карантину, а 6% взагалі закрили свій бізнес. Третина власників мікробізнесу заявили про зменшення доходів на 90-100% з початку карантину. Їм довелося звільнити 50% штату.

За весь час дії карантинних обмежень (з березня) обіг ресторанів упав на 81%. За літо ресторанний бізнес відновився, але з жовтня доходи знову стали падати, йдеться в дослідженні Poster.

Немає хороших результатів для бізнесу і після двотижневого локдауну у січні 2021 року. Наприклад, у Харкові малий і середній бізнес втратив близько 25% прибутку через локдаун, повідомив президент Асоціації приватних роботодавців у Харківській області Олександр Чумак. Згідно з опитуванням Європейської бізнес асоціації (ЄБА), серед малих підприємців 62% не бачили сенсу в січневому локдауні. 22% респондентів змушені були відправити своїх співробітників у неоплачувану відпустку, ще 13% – скоротили зарплату, 10% – скоротили штат, а 9% вирішили закрити бізнес.

Питання викликав і так званий «шкарпетковий карантин»: підприємці не розуміли, як потрібно працювати за день до введення локдауну через заборону на продаж деяких товарів.

«Таким чином, за день до локдауну бізнес не розуміє, за якими правилами йому все ж доведеться працювати. Більш того, бізнес повинен за один день провести інвентаризацію продукції, щоб розуміти, що прибирати, а що залишати на полицях. Якщо ж на полиці виявиться товар, який не можна продавати, то штраф становитиме 17 тис. грн», – зазначили в ЄБА.

Вдарив по бізнесу і карантин «вихідного дня». Наприклад, у Києві закрився клуб Bingo. Причиною став карантин: клуб практично не працював. За словами виконавчого директора СУП Катерини Глазкової, ресторани, бари та кінотеатри через карантин «вихідного дня» втрачають майже половину виручки, яку вони не зможуть компенсувати в інші дні.

«Бізнес розуміє, що потрібно боротися з епідемією, але бачить, що статистика зростає, і карантин «вихідного дня» жодним чином не допомагає. Люди не відмовляться від послуг і товарів, які їм потрібні, просто все будуть закуповувати у торгових центрах з понеділка до п’ятниці, а не на вихідні. Вчора неможливо було замовити їжу з доставкою, тому що в п’ятницю ввечері всі намагаються наперед посидіти в ресторанах, кафе і барах. Проте про збитки потрібно говорити, так як карантин «вихідного дня» – міра, яка з’явилася сьогодні, а до цього у нас було три місяці повного локдауну, потім певні обмеження», — повідомила вона в ефірі «Україна 24».

За інформацією Opendatabot, тільки за 14-15 листопада 2020 року в умовах карантину «вихідного дня» українські заклади громадського харчування втратили 27% свого обігу.

А пандемія і не думає закінчуватися: Європа та світ підсилюють карантин через нові штами коронавірусу. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Economic Outlook теж погіршила свої прогнози на 2021 рік. Особливо сильно ВВП знизиться в країнах Європи. Сумні прогнози збережуться до тих пір, поки в світі не почнеться масова вакцинація проти коронавірусу.