Зниження вітчизняного експорту вдалося призупинити здебільшого за рахунок постачань до далекого Китаю. Валютні доходи зросли з 4 тис. митних товарних позицій, пише The page.
Трирічний висхідний тренд із зростання експорту української продукції, схоже, обривається. Товарний потік із України вперше з 2017 року міліє. Період щедрого приросту валютної виручки країни в розмірі від 9% до 19% річних закінчився. Настав скупий ковідний час.
За попередніми підсумками минулого року, український експорт у грошах зменшився на 3,5%. За січень-листопад експортери вже недорахувалися $1,62 млрд (порівняно з аналогічним періодом 2019 року, за інформацією Держмитслужби).
Всупереч загальному негативному тренду, кмітливим підприємцям таки вдається нарощувати товарні поставки за кордон та збільшувати свої валютні статки. Визначальним у досягненні ними позитивної динаміки став китайський ринок.
Щасливчики
Обсяги експорту минулого року продовжували зростати з 38 товарних груп із номінальних 96. Найкрутіший підйом долали наприкінці року постачальники за кордон продукції трьох «медоносних» груп – рослинних олій, руд та добрив.
Митна вартість цієї продукції за 11 місяців перевершила показники 2019 року на $888 млн, $507 млн та $139 млн відповідно. Водночас найбільш динамічно зростали обсяги експорту саме добрив.
За січень-листопад їхні постачальники змогли заробити на 72% валюти більше, ніж роком раніше (вища динаміка зафіксована зараз лише в двох нішевих, малогрошових товарних групах – аерокосмічній та олов’яній).
Рекордсменами за динамікою зростання експорту 2020 року серед конкретних товарних позицій стали, наприклад, лісоматеріали з сосни та ялиці, куряча грудинка, нітрат амонію (добриво), гігієнічні прокладки, плитка керамічна водостійка, пристрої для заряджання акумуляторів, сигари тощо.
Декому з численних експортерів удалося стрімко збільшити відвантаження таких товарів за кордон в десятки і сотні разів – починаючи з близьконульових минулорічних обсягів і до нинішніх десятків мільйонів доларів.
Загалом позитивну динаміку маємо за 49% товарними позиціями з сукупної більш ніж 8-тисячної експортної номенклатури. Загальний річний приріст експорту за майже 4 тис. «щасливих» позицій за 11 місяців сягнув позначки в $4,69 млрд. От якби не цей горезвісний обвал у постачанні за кордон сої, кукурудзи, феросилікомарганцю та, на жаль, тисяч інших найменувань традиційного експорту.
Незважаючи на рекордну динаміку експорту добрив минулого року, фахівці нарікають на поки що малі його обсяги. Експорт української хімії все ще знаходиться на вкрай низькому рівні, він міг би бути в рази більшим, запевняє Олег Арестархов, директор з корпоративних комунікацій Group DF.
“Рапортуючи про зростання, важливо чітко розуміти, що нині українська хімічна галузь не відновилась навіть до рівня 2010 року, і за експортом теж. Головна причина – неефективна промислова політика і, відповідно, нездатність України якісно захищати свій внутрішній ринок”, – Олег Арестархов (директор з корпоративних комунікацій Group DF)
Під тиском лобістів країна відкрила свій ринок азотних добрив для імпорту, послабивши таким чином усю вітчизняну хімію, пояснив він.
Погіршились і можливості галузі щодо модернізації виробництв, зазначив експерт. Водночас Україна має колосальний експортний потенціал у декількох сферах, і хімія — серед них.
«За правильного підходу хімічна галузь може дати зростання експорту в 3-4 рази та частку в ВВП до 8-10%», – додав представник DF.
Звертаємо увагу шанувальників стабільності на певну сталість у зовнішньоекономічній діяльності протягом турбулентного 2020 року. Основними товарними групами в українському експорті залишилися зернові, метали, олії та руди.
Найпотужніші конкретні джерела валютної виручки теж незмінні – соняшникова олія, кукурудза, пшениця, залізорудний концентрат і залізорудні окатиші. Разом ця п’ятірка забезпечила у 2020 році близько 34% доходів експортерів, що навіть на 4 процентних пункти більше минулорічного показника.
Частка України в світовому експорті, наприклад, олії соняшникової, за інформацією асоціації «Укроліяпром», уже досягла 52%. А загальний обсяг експорту країни другий рік балансує на рівні 41-43% від розміру ВВП.
Вдалі напрямки
Географічно найбільше зростання попиту на українське наразі демонструють країни Азії. Особливо вражає «апетит» Китаю. Ця країна поглинула української продукції майже вдвічі більше минулорічного, й одноосібно забезпечила 70% сукупного приросту нашого експорту минулого року.
Саме завдяки Китаю частка п’ятірки найбільших імпортерів українських товарів зросла до 35% за неповний 2020 рік (проти минулорічних 25%). Склад топ-5 «шанувальників» імпорту з України залишився незмінним – Китай, Польща, РФ, Туреччина та Німеччина. А от обсяги українського експорту до всіх цих топ-країн, за винятком Китаю, зменшились. Піднебесна самотужки підвищила за рік показник географічної концентрації українського експорту на 10 процентних пунктів.
Група «Метінвест», наприклад, скористалася підвищеним попитом на свою продукцію з боку Китаю. У підсумку консолідована виручка групи в країнах Південно-Східної Азії зросла за 9 місяців 2020 року на 72%. А продажі продукції гірничодобувного сегменту групи в цьому регіоні зросли за січень-вересень у 2,2 рази – до $741 млн.
Юрій Риженков, генеральний директор групи «Метінвест», розповів, що з початком пандемії їм удалося швидко перерозподілити обсяги продажу між ринками та скористатися активним відновленням економіки Китаю – збільшити відвантаження руди та відновити продаж металопродукції на цьому ринку.
Інші експортери відзначають зростання китайського попиту на більш широкий асортимент продукції. Зокрема, Китай минулого року проковтнув українського пива та ячменю втричі більше, ніж роком раніше, у 7 разів більше яловичини та в 11 разів – масла вершкового (за 11 місяців, у грошовому вимірі). Тільки на ячмені заробітки українських постачальників у Китаї зросли за неповний рік на $313 млн.
Потужність азійського напрямку експорту зростає також за рахунок поставок до Пакистану, В’єтнаму, Ірану, Кореї, Катару та низки інших країн. Зокрема, пакистанський імпорт товарів із України збільшився минулого року в 5 разів, в’єтнамський – подвоївся. Показовим є те, що досягати позитивних змін на азійських ринках Україні поки що вдається переважно за рахунок експорту продукції з невисокою доданою вартістю.
Відкривають експортери і нові ринки збуту, змінюються також вподобання імпортерів. Так, Пакистан цього року почав купувати нашу пшеницю – і відразу ж придбав її на $245 млн.
Пішли перші невеликі партії соняшникової олії з України до Угорщини та Гонконгу, а залізорудних котунів – до Франції, Бельгії та Філіппін. Китай за неповний рік суттєво збільшив імпорт українського залізорудного концентрату та кукурудзи – на $792 млн та $449 млн відповідно.
Кульгаві позиції
Якби не сталося катастрофічного падіння експорту, наприклад, хоча би чорних металів та ріпаку з соєю, то сукупний український експорт продовжив би зростати і минулого року. На жаль, експортери чорних металів зазнали рекордних «втрат» на митниці – $1,25 млрд за 11 місяців.
Постачальникам насіння олійних теж не поталанило – експорт їхньої продукції зменшився на $0,74 млрд (порівняно з минулорічним аналогічним періодом). «Винуватцями» падіння стали несприятлива кон’юнктура на світових ринках та чехарда у вітчизняному оподаткуванні.
Взагалі митниця в 2020 році зафіксувала зменшення українського експорту з більшості товарних груп. А темпи зменшення в деяких із них взагалі катастрофічні. Зокрема, у шовковій групі за січень-листопад у грошах маємо мінус 83%, у цинковій – 85%. На 40-45% впала за рік також митна вартість української вовни, нікелю та виробів з них.
Стосовно конкретних найменувань товарів слід зазначити, що далеко не кожна навіть із зазначених вище «медоносних» товарних груп змогла виправдати сподівання експортерів у кризовий рік. Незважаючи на те, що експорт рослинних олій зараз на підйомі, суттєво падають обсяги відвантаження певних видів ріпакових олій. Подібна негативна ситуація склалася також у сегменті титанових руд.
Найбільше експортери недорахувалися валюти в Єгипті, Італії та РФ – приблизно по $0,54-0,57 млрд за січень-листопад (проти 11 місяців 2019 року). Втратили також половину доходів 2019 року в Таїланді та Сербії, і третину ще більш важливих для України ринків Словаччини та Алжиру. Недопостачання в ці країни сталося в основному металів і зернових.
Не вдалося Україні збільшити експорт товарів і до Євросоюзу. Принаймні, за перші 10 місяців минулого року маємо зменшення заробітків в ЄС на 15%, підрахували в НБУ. В Азії українці заробляють зараз більше, ніж в Європі. На традиційних донедавна ринках СНД і Африки втрати ще більші, валюти кожен із цих двох регіонів приносить в нашу країну в 3-4 рази менше, ніж рятівна Азія.