З 1 вересня в Україні набуває чинності низка змін, повідомляє the page. Вони стосуватимуться рівня мінімальної зарплати, заборони на приховування банками справжніх кредитних ставок і початку перевірок роботодавців.
Реклама кредитів з 1 вересня
З початку осені почнуть діяти нові вимоги до розкриття інформації про послуги банків у рекламі. З 1 вересня банки будуть змушені розкривати правдиву, актуальну та достатню за обсягом інформацію щодо депозитів і кредитів, їхньої вартості, умов і ризиків.
Це відбудеться в рамках захисту прав споживачів. Вимоги до розкриття інформації Нацбанк ухвалив ще минулого року, однак через коронакризу відтермінував їх введення до вересня 2020 року.
Отже, відтепер банки будуть змушені надавати повну інформацію про кредити та депозити для громадян на вебсайті в єдиному форматі.
Насамперед банки зобов’язані вказувати:
- реальну річну ставку за кредитом;
- наявність додаткових послуг та їхню вартість для клієнта;
- строк послуги;
- орієнтовну загальну вартість кредиту;
- періодичність виплати кредиту;
- умови дострокового зняття грошей з депозиту;
- попереджати про можливі наслідки в разі прострочення виплат за кредитом.
Також на сайтах банків мають запрацювати калькулятори для розрахунку витрат за користування споживчим кредитом або доходів від розміщення коштів на депозит.
Крім того, в рекламі обов’язково мають бути вказані основні характеристики послуги:
- для кредиту – реальна річна відсоткова ставка, максимальна сума кредиту та його строк;
- для депозиту – річна відсоткова ставка, строк вкладу, валюта та мінімальна сума.
Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Нацбанку з 1 вересня 2020 року здійснюватиме щоденний моніторинг вебсайтів і реклами банків та контролюватиме дотримання вимог до розкриття інформації.
Як зміниться мінімальна зарплата з 1 вересня
Верховна Рада 25 серпня підтримала законопроєкт, який дозволяє підвищити мінімальну зарплату до 5 тис. грн. Водночас збільшиться й рівень ЄСВ — з 1 вересня він зросте до 1,1 тис. грн. Максимальна заробітна плата, на яку нараховуватиметься ЄСВ, також збільшиться до 75 тис. грн.
Що пропонує ухвалений законопроєкт:
- до кінця карантинних обмежень фізичні особи-підприємці мають сплачувати податки з огляду на розмір мінімальної зарплати, який встановлено на 1 січня 2020 року, тобто трохи вище за 4,7 тис. грн;
- тарифна сітка для бюджетників повинна бути кратною мінімальній зарплаті з такими перехідними періодами: з 1 вересня 2020 року вона має становити 75% мінімальної зарплати, а з 1 січня 2021 року — 100% мінімальної зарплати для посадового окладу першого тарифного розряду;
- з 1 січня 2021 року для всіх тарифних розрядів єдиної тарифної сітки посадовий оклад має бути щонайменше на 10% вище за посадовий оклад для попереднього тарифного розряду;
- щодо компенсації можливих витрат, які пов’язані зі збільшенням розміру мінімальної зарплати, то її потрібно здійснювати шляхом зняття граничних обмежень для бази нарахування ЄСВ завдяки економії витрат держбюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду, а також списання зовнішнього держборгу України.
Перевірки роботодавців з 1 вересня
Державна служба з питань праці з 1 вересня посилить контроль за оформленням трудових відносин із робітниками.
Варто зазначити, що чинне законодавство передбачає кримінальну, адміністративну й фінансову відповідальність за порушення законодавства під час оформлення трудових відносин із робітниками.
Відтак інспектор з праці може прийти без попередження у будь-який час. Перевірка відбуватиметься на місці або дистанційно та триватиме щонайбільше до 10 днів.
Інспектор матиме вільний доступ до будь-якого виробництва, службових і адміністративних приміщень. Крім того, він може перевіряти всі документи, що пов’язані зі співробітниками. Ба більше, спілкуватися з керівником і робітниками в присутності свідків або наодинці.
Крім того, інспектору дозволяється робити фото, відео- та аудіозаписи, а також залучати правоохоронні органи.
Порушення закону може призвести:
- до штрафу в розмірі 34-85 тис. грн, позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю строком до п’яти років, а також виправних робіт строком до двох тижнів або арешту до шести місяців у разі кримінальної відповідальності;
- до адміністративної відповідальності, що передбачає штраф від 8,5 тис. грн до 34 тис. грн;
- до фінансової відповідальності — штраф від 47,2 тис. грн до 141,6 тис. грн.
Рішення інспектора можна оскаржити у 10-денний строк. Якщо рішення Держпраці також виявиться незадовільним, можна оскаржити і його. Рішення про накладення штрафу теж можна оскаржити в суді.
Як зміниться робота шкіл з 1 вересня
Майже всі школи в Україні відкриються 1 вересня. На дистанційне навчання перейдуть лише ті школи, які потрапляють до «червоної» зони.
Водночас у рекомендаціях МОЗ зазначається, що до приміщень шкіл можна заходити лише за наявності маски або респіратора.
Використання масок під час уроків не є обов’язковим, проте переміщення коридорами шкіл без них заборонено.
Крім того, за сприятливих погодних умов бажано проводити уроки просто неба.