Пережити кризу по-китайські

За остан­ні два роки вла­сник най­біль­шо­го у сві­ті виро­бни­ка ігра­шок Early Light витра­тив $100 млн вла­сних коштів на будів­ни­цтво суча­сно­го заво­ду з виро­бни­цтва біо­пла­сти­чної смо­ли. Наві­що він це робить, і як це допо­мо­же заоща­ди­ти на виро­бни­цтві.

Гон­конзь­кий мільяр­дер Френ­сіс Чой Чи-Мін ствер­джує, що за обся­га­ми виро­бни­цтва його при­ва­тна ком­па­нія Early Light International є най­біль­шим у сві­ті виро­бни­ком ігра­шок. Саме ігра­шки спо­ча­тку зро­би­ли Чоя бага­тим – Forbes оці­нює його ста­тки у $6,6 млрд. Але нара­зі осно­ву його капі­та­лу скла­да­ють також дочір­ні ком­па­нії Early Light, що займа­ю­ться неру­хо­мі­стю, тор­гів­лею юве­лір­ни­ми виро­ба­ми й годин­ни­ка­ми та іншим. Його нові­тнє захо­пле­н­ня – орга­ні­чний пла­стик. Пор­тал Investory. News роз­мі­стив мате­рі­ал про ста­нов­ле­н­ня ново­го бізне­са під­при­єм­ця. RAU публі­кує ско­ро­че­ну вер­сію мате­рі­а­лу.

За остан­ні два роки 73-річний мільяр­дер витра­тив $100 млн вла­сних коштів на будів­ни­цтво п’ятиповерхового суча­сно­го заво­ду з виро­бни­цтва біо­пла­сти­чної смо­ли в китай­сько­му Шао­гу­а­ні. У будів­лі роз­мі­сти­ться під­при­єм­ство під назвою NuPlastiQ, яке він ство­рив спіль­но з аме­ри­кан­ським виро­бни­ком еко­ло­гі­чно чисто­го пла­сти­ку. Запу­сти­ти виро­бни­цтво пла­ну­є­ться в кін­ці цьо­го року.

Пережити кризу

Чой пере­жив бага­то криз від­то­ді, як у 25 років засну­вав Early Light. Він зга­дує без­сон­ні ночі під час епі­де­мії ати­по­вої пнев­мо­нії у 2003 році, коли побо­ю­вав­ся, що вірус може вра­зи­ти його робі­тни­ків, чого в під­сум­ку не ста­ло­ся. Біль­ше Чой вирі­шив не ризи­ку­ва­ти – за його сло­ва­ми, він зазда­ле­гідь вжив захо­дів з кон­тро­лю за здоров’ям сво­їх китай­ських пра­ців­ни­ків.

Не маю­чи при­чин тур­бу­ва­ти­ся про віру­си, Чой може зану­ри­ти­ся у свій про­єкт з виро­бни­цтва біо­роз­кла­дно­го пла­сти­ку. Пере­бу­ва­ю­чи у сво­є­му офі­сі в Гон­кон­зі, де він вста­но­вив 10-метро­вий аква­рі­ум і ста­тую анти­ло­пи, Чой три­має в руках щось схо­же на зви­чай­ний пла­сти­ко­вий пакет для про­ду­ктів. “Це ста­не для нас вели­ким бізне­сом”, – роз­по­від­ає він в інтерв’ю, яке було запи­са­не ще до пан­де­мії.

Мате­рі­ал NuPlastiQ, вико­ри­ста­ний для виго­тов­ле­н­ня цьо­го паке­ту, можна спла­ви­ти зі зви­чай­ним пла­сти­ком для ство­ре­н­ня більш еко­ло­гі­чно чистих ігра­шок або інших речей. NuPlastiQ від­по­від­ає від­ра­зу декіль­ком вимо­гам еко­ло­гі­чно­сті: він зро­бле­ний з рослин­но­го кро­хма­лю, а не з нафто­хі­мі­чних речо­вин і може роз­кла­да­ти­ся при­ро­дним шля­хом, якщо його ути­лі­зу­ва­ти на зва­ли­щі або помі­сти­ти в воду.

Щоб домог­ти­ся синер­гії, завод роз­та­шу­ва­ли всьо­го за два кро­ки від фабри­ки ігра­шок, що нале­жить Чою, пло­щею май­же у 2 млн кв. м в Шао­гу­а­ні. Його пар­тне­ром у спіль­но­му під­при­єм­стві ста­ла ком­па­нія з Айда­хо BioLogiQ, в якій Чой також є спів­вла­сни­ком. Завод у Шао­гу­а­ні обслу­го­ву­ва­ти­ме не тіль­ки сусі­дню фабри­ку ігра­шок, але й інших виро­бни­ків біо­пла­сти­ку, кухон­но­го при­ла­д­дя, меблів та побу­то­вої техні­ки.

Витра­ти в роз­мі­рі $100 млн – незна­чна сума, у порів­нян­ні зі ста­тка­ми Чоя в $6,6 млрд, але вона вра­хо­вує стра­хов­ку від витрат на опла­ту пра­ці, що постій­но зро­ста­ють. У сере­дньо­му по всьо­му Китаю вони збіль­ши­ли­ся більш ніж на 70% за остан­нє деся­ти­лі­т­тя.

Щоб про­ти­сто­я­ти цьо­му, Чой витра­тив міль­йо­ни на авто­ма­ти­за­цію сво­їх фабрик і зни­зив витра­ти на робо­чу силу. Поки йому вда­ло­ся ско­ро­ти­ти чисель­ність сво­їх робо­чих вдві­чі – до 40 000 осіб з 80 000 на піку у 2008 році. Воло­ді­ю­чи при­ва­тною ком­па­ні­єю, Чой не зобов’язаний роз­кри­ва­ти свої фінан­со­ві резуль­та­ти, але він визнає, що при­бу­ток ско­ро­чу­є­ться.

Мільяр­де­ра також обме­жує його стра­те­гія, що засно­ва­на на виро­бни­цтві виклю­чно в Китаї. Замість того аби дивер­си­фі­ку­ва­ти виро­бни­цтво на заво­дах у Пів­ден­но-Схі­дній Азії, як це зро­би­ли бага­то інших бізне­сме­нів, він зали­шив всі фабри­ки ігра­шок на мате­ри­ку. Чой напо­ля­гає, що це пра­виль­не ріше­н­ня.

За його сло­ва­ми, пере­їзд у Пів­ден­но-Схі­дну Азію нага­дує йому про те, як 40 років тому, коли витра­ти в Гон­кон­зі зро­сли, місце­ві ком­па­нії пере­не­сли виро­бни­цтво на Тай­вань. “Через кіль­ка років всі повер­ну­ли­ся, тому що Тай­вань став занад­то доро­гим, і було важ­ко зна­йти робі­тни­ків”, – наго­ло­шує він.

Таким чином, його біо­пла­сти­чний маневр водно­час дося­гає двох цілей: Чой отри­мує ще одне дже­ре­ло дохо­ду, щоб мен­ше зале­жа­ти від виро­бни­цтва ігра­шок, і набу­ває можли­вість три­ма­ти під кон­тро­лем одне з основ­них дже­рел витрат сво­го бізне­су – пла­стик, з яко­го виго­тов­ля­ю­ться ігра­шки.

Це ство­рює еко­но­мі­чну пере­ва­гу для його фабрик. “Ми точно роз­по­чне­мо виро­бни­цтво цьо­го року, – роз­по­від­ає його 34-річний син Кар­сон Чой, який є віце-пре­зи­ден­том Early Light. – Як тіль­ки ситу­а­ція ста­бі­лі­зу­є­ться, ми запу­сти­мо масо­ве виро­бни­цтво”.

Секретна формула

Виро­бни­цтво біо­пла­сти­ку – бага­то­обі­ця­ю­чий та швид­ко­зро­ста­ю­чий ринок, оскіль­ки по всьо­му сві­ту зро­стає інте­рес до захи­сту нав­ко­ли­шньо­го сере­до­ви­ща. У 2019 році гло­баль­ний ринок біо­пла­сти­ку оці­ню­вав­ся у $7 млрд, й у най­ближ­чі п’ять років він про­дов­жить збіль­шу­ва­ти­ся на 16% на рік, про­гно­зує індій­ська дослі­дни­цька фір­ма Fortune Business Insights.

“У май­бу­тньо­му сві­то­ві зна­до­би­ться біо­пла­стик”, – упев­не­ний Чой. Попит на еко­ло­гі­чний пла­стик для виро­бни­цтва ігра­шок та інших про­ду­ктів зро­стає. “Бага­то виро­бни­ків ігра­шок пере­хо­дять на еко­ло­гі­чно чисті мате­рі­а­ли при ство­рен­ні не тіль­ки ігра­шок, але й паку­ва­н­ня”, – зазна­чає Джим Сіль­вер, вида­вець нью-йорк­сько­го сай­ту TTPM (Toys, Tots, Pets & More), де публі­ку­ю­ться огля­ди ігра­шок. У числі тих, хто прийняв на себе зобов’язання вико­ри­сто­ву­ва­ти більш еко­ло­гі­чні мате­рі­а­ли у виро­бни­цтві – гіган­ти рин­ку ігра­шок Hasbro, Lego і Mattel.

Ляль­ки Ель­за та Pink Shong Baby Shark – най­більш попу­ляр­ні ігра­шки, виро­бле­ні ком­па­ні­єю Early Light

Однак кон­ку­рен­ція на рин­ку біо­пла­сти­ку висо­ка: на ньо­му при­су­тні такі грав­ці, як аме­ри­кан­ська Cargill, япон­ська Mitsubishi Chemicals і фран­цузь­ка Total.

Як зазна­чає ана­лі­тик Хіман­шу Васішт з індій­ської дослі­дни­цької фір­ми Mordor Intelligence, мар­жи­наль­ність біо­пла­сти­ку ниж­ча, ніж у зви­чай­но­го пла­сти­ка через висо­кі витра­ти на виро­бни­цтво. “Оскіль­ки це моло­да галузь, виро­бни­ки біо­пла­сти­ку май­же зав­жди втра­ча­ють гро­ші”, – роз­по­від­ає фахі­вець з рин­ку полі­ме­рів Кент Ферст з аме­ри­кан­ської дослі­дни­цької ком­па­нії Freedonia Group. І додає, що при­бу­тко­вість зале­жить від шир­шо­го поши­ре­н­ня мате­рі­а­лу або вели­ких кон­тра­ктів з виро­бни­ка­ми упа­ко­ва­них спо­жив­чих това­рів.

Чой впев­не­ний, що спіль­не під­при­єм­ство оку­пи­ться, але від­мов­ля­є­ться деталь­но обго­во­рю­ва­ти свою кон­ку­рен­тну пере­ва­гу або стру­кту­ру витрат. Однак він все ж визнає, що пла­стма­си на осно­ві NuPlastiQ можна про­да­ва­ти з націн­кою зав­дя­ки “секре­тній фор­му­лі”, яка надає їм пере­ва­гу над кон­ку­рен­та­ми.

Сво­єю чер­гою його син Кар­сон обі­цяє, що вже ско­ро вони отри­ма­ють “дво­зна­чний” при­бу­ток від ново­го бізне­су. Зре­штою, їх ринок вра­хо­вує й мате­ри­ко­вий Китай, а також решту Азії. “Вар­то при­вез­ти бізнес у Китай, як обся­ги почнуть зро­ста­ти”, – зазна­чає Кар­сон.

Пар­тнер Чоя – під­при­є­мець з Айда­хо Бред ЛаПрей, який у 2011 році ство­рив виро­бни­ка біо­пла­сти­ку BioLogiQ. Чой пла­ну­вав спіль­ний бізнес з ним із 2017 року, коли він впер­ше інве­сту­вав в BioLogiQ (його час­тка та роз­мір вкла­день не роз­кри­ва­ю­ться). Пере­го­во­ри про ство­ре­н­ня спіль­но­го під­при­єм­ства в Шао­гу­а­ні він про­во­див пів­то­ра року.

У США BioLogiQ вико­ри­сто­вує для виро­бни­цтва біо­пла­сти­ку кар­то­пля­ний кро­хмаль, але для заво­ду в Китаї, гово­рить Кар­сон, кро­хмаль можна отри­му­ва­ти з китай­ської куку­ру­дзи або тапі­о­кі, яка росте в Пів­ден­но-Схі­дній Азії. “Нам потрі­бно зна­йти бага­то дже­рел сиро­ви­ни”, – наго­ло­шує він.

Що, на дум­ку Чоя, біо­пла­стик зна­чить для його бізне­су з виро­бни­цтва ігра­шок? “Це наба­га­то які­сні­ші ігра­шки!” – вигу­кує він.

Минуле біопластика

Істо­рія модно­го сьо­го­дні біо­пла­сти­ка роз­по­ча­ла­ся понад сто­лі­т­тя тому. Пер­ший у сві­ті пла­стик – “пар­ке­зін” – був біо­пла­сти­ком: його ство­ри­ли у 1856 році на осно­ві рослин­ної целю­ло­зи. У 1930-х роках Ген­рі Форд вико­ри­сто­ву­вав для виро­бни­цтва деяких зап­ча­стин мате­рі­ал, отри­ма­ний із соє­вих бобів. Але вре­шті-решт нафто­хі­мі­чні речо­ви­ни замі­ни­ли орга­ні­чну сиро­ви­ну як осно­ву пла­сти­ка. Тіль­ки у 1990-х роках з’явилися нові техно­ло­гії, які дозво­ля­ли зро­би­ти біо­пла­стик комер­цій­но вигі­дним.

Попит на біо­пла­стик зро­став, і до 2016 року, за дани­ми євро­пей­ської асо­ці­а­ції European Bioplastics, виро­бни­цтво дося­гло 4 млн тонн на рік. Вели­ка части­на попи­ту при­па­да­ла на біо­роз­кла­дні паке­ти й плів­ки, а також на ста­кан­чи­ки та кон­тей­не­ри.

“Спо­ча­тку інте­рес до біо­пла­сти­ка був пов’язаний зі спро­бою зна­йти дешев­ші аль­тер­на­ти­ви пла­сти­ку, що виро­бле­ний з вико­ри­ста­н­ням вико­пно­го пали­ва, – роз­по­від­ає Ферст. – Однак коли після слан­це­вої рево­лю­ції 2015 року ціни на нафту впа­ли, вар­тість виро­бни­цтва пла­сти­ка теж зни­зи­ла­ся. Біо­пла­стик віді­йшов на дру­гий план, а на пер­ше місце вийшли нові мас­шта­бні інве­сти­ції у тра­ди­цій­ний пла­стик”.

Однак тепер нові техно­ло­гії дозво­ля­ють змен­ши­ти витра­ти на виро­бни­цтво біо­пла­сти­ка та під­ви­щи­ти його якість, а зна­чить – еко­ло­гі­чні аль­тер­на­ти­ви ста­ють більш кон­ку­рен­то­спро­мо­жни­ми як мате­рі­ал для виро­бни­цтва паку­ва­н­ня та одно­ра­зо­вих про­ду­ктів на зра­зок сто­ло­вих при­ла­дів.

В'ячеслав Верстюк

Жур­на­ліст. Пишу нови­ни про від­кри­т­тя мага­зи­нів, ситу­а­цію на рин­ку ритей­лу по всій Укра­ї­ні. Цікав­люсь техно­ло­гі­я­ми.