Правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку на рівні 15,5%, повідомляє УРТЦ.
Як зазначили у пресслужбі Нацбанку, це рішення враховує, що, попри зниження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики пов’язані, зокрема, зі зростанням енергодефіциту та бюджетних потреб, посилилися.
Інфляція знижується, проте фундаментальний тиск залишається стійким. У вересні темпи зростання цін сповільнилися до 11,9% р/р. За оцінками НБУ, така тенденція тривала й у жовтні. Натомість базова інфляція знижувалася помірнішим темпом через збереження високих витрат бізнесу на оплату праці та енергоресурси. Монетарна політика НБУ спрямована на зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.
Інфляційні очікування більшості груп респондентів протягом останнього кварталу не поліпшилися, водночас увага домогосподарств до теми інфляції зросла.
Перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку. Зростання інтенсивності обстрілів та руйнувань енергетичної інфраструктури, логістики та виробництв упродовж останніх місяців посилило ризики вищого тиску на ціни та подальшого зниження економічного потенціалу.
НБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови, щоб зберегти стійкість валютного ринку і привабливість заощаджень у гривні та забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5%.
Зростання економіки триває, однак його темпи залишатимуться стриманими через наслідки війни, зокрема енергодефіцит, зумовлений останніми руйнуваннями інфраструктури та газодобувних потужностей, та збереження дефіциту робочої сили. З огляду на це НБУ переглянув прогноз зростання економіки у 2025 році до 1,9%. У наступні роки очікується, що ВВП України зросте на 2% у 2026 році та на 2,8% у 2027 році.
Базовий сценарій жовтневого макропрогнозу НБУ передбачає, що зниження облікової ставки розпочнеться в І кварталі 2026 року. Водночас НБУ готовий відтермінувати зниження в разі реалізації та/або посилення ризиків для цінової динаміки. Натомість послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для переходу до циклу пом’якшення процентної політики.