Уже з 1 квітня 2023 року діятиме Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» від 12.01.2023 р. № 2888-ІХ.
Про це нагадали в Головному управлінні ДПС, пише The page.
Змінами до ПКУ врегулюють порядок обліку електронних гаманців і рахунків, відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, які запроваджені Законом України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 р. № 1591-IX.
Що передбачають зазначені податкові зміни?
- Можливість сплати податків і зборів електронними грошима.
- Здійснення розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) з використанням електронних грошей платниками єдиного податку першої — третьої групи.
- Поширення вимоги щодо можливості відкриття та ведення рахунків клієнтам винятково за умови взяття таких клієнтів на облік в органах контролю.
- Поширення відповідальності за порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття рахунків на небанківських надавачів платіжних послуг.
- Віднесення до операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, операцій із випуску та погашення електронних грошей, а також надання послуг, пов’язаних із виконанням платіжних операцій, що надаються надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем, розрахунково-касовим обслуговуванням тощо.
Водночас унормовуючи питання використання електронних грошей, законодавець також підкоригував і положення щодо оподаткування суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не поверненої у встановлений строк, — нова редакція п. 170.9 ПКУ. Про це докладно описано в статті «Нові правила використання підзвітних коштів».
У чому переваги цього нововведення?
Зазначений закон з-поміж іншого спрощує систему звітування за операціями з використанням корпоративних платіжних карток, продовжує на три місяці строк для переліцензування небанківських надавачів платіжних послуг.
Водночас одним із його інноваційних і направлених на діджиталізацію суспільства положень є саме:
- легалізація електронних грошей;
- надання електронним гаманцям статусу банківських;
- можливість використання електронних грошей для сплати податків і комунальних послуг;
- легалізація проведення розрахунків за товари/послуги електронними грошима між суб’єктами господарської діяльності.
Отже, бізнес, а також органи державної влади, їхні підприємства та організації зможуть мати рахунки в електронних грошах і використовувати їх у своїй діяльності.
Які риски несуть електронні гроші?
Відповідно до п. п. 14 п. 1 статті 1 закону, електронні гроші – одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (зокрема з використанням спеціальних платіжних карток), які можуть прийматися як оплата за товари та послуги.
Тобто законодавець визначив, що різниця між електронними грошима та звичайними полягає лише в тому, що перші існують у віртуальному вигляді та зберігаються в електронних гаманцях, а другі на рахунках у банках і кишенях громадян.
Ще одна ключова на цей момент відмінність полягає в тому, що випускати електронні гроші можуть як банки, так і небанківські установи.
Не можна сказати, що відкриття бізнес-акаунтів в установах електронних грошей повністю позбавлено ризиків для ФОП-ІТ. Пункт 16 постанови НБУ досі містить загальну норму: «Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються винятково через рахунки в банках».
Тобто регулятор говорить, що розрахунки за послуги, надані в рамках ЗЕД-договорів, мають здійснюватися тільки через класичні банківські рахунки.
Якщо про пункт 23 постанови ще можна сказати, що він стосується тільки випадків, де діють правила про «граничні строки розрахунків» (не застосовні до надання ІТ-послуг), то в контексті пункту 16 це однозначно загальна норма.
Ризиковість цих положень підзаконного регулювання НБУ зумовлюється ще й тим, що контрольний орган уже посилався на них в ІПК від 21 січня 2022 року №100/ІПК/99-00-04-03-03-06 і в листі ДПС від 4 липня 2022 року №5064/Г/99-00-24-03-03-09, де є посилання на постанову НБУ №5 від 2 січня 2019 року.
Отже, відкриття ФОП-ІТ, які надають послуги іноземним замовникам, бізнес-акаунтів в установах електронних грошей не позбавлено ризиків, адже підзаконне регулювання ще не приведено у відповідність до законодавчих новацій.
Потрібно зазначити, що з огляду на прикінцеві та перехідні положення закону №2888 НБУ «рекомендували» (точне законодавче формулювання) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом.
Електронні гроші — це криптовалюта?
Неможливо не відзначити, що електронні гроші не мають жодного відношення до криптовалюти, оскільки:
- по-перше, мають різний технологічний процес створення;
- по-друге, для випуску криптовалюти не потрібна ліцензія, оскільки це децентралізований інститут, а от випуск електронних грошей може здійснюватися лише організацією з відповідним дозволом від НБУ;
- по-третє, курс криптовалюти залежить від багатьох ринкових чинників і є досить нестабільним (щохвилинні зміни, які можуть відбуватися навіть унаслідок публічних виступів відомих людей), тоді як електронні гроші в Україні прагнуть до зміцнення.
Також звернемо увагу на те, що Закон № 2888-ІХ, як було зазначено, набуває чинності з 1 квітня 2023 року, водночас залишається суперечливим питання чинності Постанови НБУ №18 від 24 лютого 2022 року, яка зупиняє випуск, розповсюдження та операції із застосуванням електронних грошей на період дії воєнного стану.