Україна у 2022 році може очікувати на врожай обсягом 70 млн тонн зернових і олійних. Це непоганий показник, якщо зважати на повномасштабне вторгнення росії, мінування полів, руйнування аграрної інфраструктури та розкрадання зерна, пише The page.
З огляду на те, що Україна споживає приблизно 25 млн тонн, 70 млн тонн — непоганий показник урожаю. Однак логістичні обмеження експорту можуть загрожувати економіці країни, українським аграріям і мільйонам людей у світі, які можуть постраждати від голоду, а десятки мільйонів вирушити з голодних країн Африки та Близького Сходу до ЄС.
Неможливість експортувати надлишки продукції на світовий ринок ставить у дуже складне становище понад 100 млн людей у світі. Водночас українські аграрії та економіка України теж зазнають значного удару.
Сьогодні Україна має з минулого сезону перехідні залишки зерна та олійних обсягом приблизно 26 млн тонн, додайте сюди ще 70 млн тонн нового врожаю, тоді як ми маємо приблизно 66 млн тонн сертифікованих потужностей зберігання (з них 10 — 15 млн тонн в окупації чи зруйновано) та додатково 15 — 20 млн тонн місць тимчасового зберігання зерна в господарствах.
Якщо врахувати залишки врожаю минулого року та експорт на поточному рівні 2 млн тонн, то нам бракує 10 — 15 млн тонн потужностей для зберігання нового врожаю.
Проте найбільшою проблемою є те, що неможливість реалізувати своє зерно на експорт за прийнятною ціною позбавляє українського виробника доходу, який би покривав його витрати.
У результаті такої ситуації, коли врожай є, але продати його не можна, аграрії банкрутуватимуть і не зможуть засіяти поля наступного року. Як наслідок, дефіцит зерна тільки збільшиться, особливо в нерозвинених країнах світу, а вартість харчових продуктів ще більше зросте всюди у світі.
У цьому випадку Україна втратить доходи від експорту зерна, надходження до бюджету та отримає значне падіння економіки. Експорт альтернативними маршрутами через західний сухопутний кордон може бути тільки тимчасовим рішенням для вивезення зерна.
Вартість перевезень на експорт уже зросла до $180 на тонні, що вже охоплює понад 60% ціни в порту Констанца, а це відповідно ті гроші, які віднімаються від вартості зерна на світовому ринку, і українські виробники недоотримають їх під час реалізації свого зерна на експорт.
Сьогодні вітчизняні аграрії вже вимушені продавати зерно у збиток – з дисконтом понад 50% собівартості.
Війна росії проти України, блокада нею українських портів і міжнародних торгових маршрутів уже спричинила кризу та зростання цін на зернові на світовому ринку.
Традиційні споживачі українського зерна в країнах Південно-Східної Азії, Близького Сходу та Африки можуть залишитися без запасів їжі, а купити деінде в необхідній кількості просто не зможуть через зростання ціни.
Відтак, за прогнозами ООН, десятки мільйонів людей опиняться на межі голоду, що може спричинити заворушення, революції, бойові дії та масову міграцію населення в пошуках їжі до безнапасного ЄС. За різними оцінками, мігрувати можуть до 40 млн людей. Європа просто не зможе впоратися з такою кількістю біженців і цілком може поринути в повний хаос.
Росія має великий досвід використання голоду як зброї. В Україні вона застосовувала цю зброю тричі: у 1921 — 1923 рр., у 1932 — 1933 рр. і в 1946 — 1947 рр., заморивши страшним голодом мільйони українців. Тепер вона хоче використати голод як зброю проти всього світу, щоб дестабілізувати його й отримати перемогу над Україною та Заходом, посіявши розруху та розхитавши цілий континент.
Відомий експерт, колишній редактор The Economist Едвард Лукас назвав масову міграцію найбільшою зброєю путіна, яку вже неодноразово використовували. А історик з Єльського університету Тімоті Снайдер стверджує, що росія має план і готується заморити голодом більшу частину країн Африки та Азії, що розвиваються, як наступний крок в її війні з Європою.
Отже, Захід розуміє цей задум і всі ті жахливі наслідки, які чекають не тільки Україну, але й всі розвинені країни Заходу, якщо не вжити негайних заходів.
Блокада українських портів і експорту українського зерна російським режимом має дві мети: по-перше, знищити український аграрний сектор і українську економіку, а по-друге, спричинити масовий голод у країнах Азії та Африки, спровокувати масову міграцію до Європи, дестабілізувавши її та жбурнувши в повний хаос.
Захід має діяти рішуче в підтримці України та в питанні деблокади українських чорноморських портів і міжнародних торгових маршрутів у Чорному морі, інакше йому доведеться поглинати гіркі плоди російської політики голодомору, і це обернеться величезними жертвами для всього цивілізованого світу.