Українська дослідницька компанія Gradus Research дізналась, як змінюється купівельна поведінка українців, як ставляться до локдауну, та як за останні два роки виріс рівень суб’єктивного стресу українців, пише Sostav.ua.
Незважаючи на стабільність гривні, міське населення України непокоїться щодо швидкого зростання цін. Більшість опитаних помітили ріст цін за останні декілька місяців. Постійні кризи і так привчили українців до ощадливості, проте зараз ми спостерігаємо довгострокові стратегії заощаджень та економії. Широкого вжитку набуває стратегія ощадливого споживання, як надання переваги більш дешевим позиціям (39%) та зменшення об’ємів або повна відмова від споживання тих чи інших товарних категорій (24%).
Переважна більшість (80%) респондентів витрачає найбільше грошей на їжу та ліки. Саме на ці дві товарні категорії українці витрачають найбільші бюджети. І саме на них економлять найменше. В зону економії потрапили такі категорії, як одяг (на ньому економлять 43% опитаних), техніка, подорожі та розваги (від 47% до 61%).
Половина респондентів не готувалася до можливого локдауну, натомість третина вважає його можливим і готується. Основні стратегії підготовки до можливого повторення минулорічних заборон – створення запасів продуктів та ліків. На думку третини опитаних, COVID19 лишатиметься в нашому житті ще принаймні 2-3 роки, кожен п’ятий сподівається, що пандемія завершиться до кінця наступного року, а 11% вважають, що вірус лишиться в нашому житті назавжди.
Кількагодинний збій в сервісах мережі Facebook спонукав нас дослідити, на скільки інтернет став незамінною складовою життя для українських містян. Так, у щоденному режимі інтернет використовують 95% міського населення України у віці 18-60 років. При цьому, інтенсивність споживання є високою в різних сферах. Насамперед це, вочевидь, пошук інформації та спілкування. Проте також високими є показники застосування інтернету для розваг, роботи, фінансових операцій та шопінгу. Половина респондентів вважають, що не здатні повністю відмовитися від інтернету, адже від мережі залежать багато сфер їхнього життя. Ще третина зможе, проте це буде важко.
Рівень суб’єктивного стресу, що вимірюється компанією Gradus Research вже другий рік поспіль, демонструє подальше зростання. Пікових значень високий рівень стресу набуває в літні періоди, коли ділова та робоча активність призупиняється і основними причинами стресу стають острахи фінансової нестабільності та збідніння. Проте зараз, на відміну від літа, поряд з фінансовими та робочими питаннями, як факторами стресу, постають страх за здоров’я близьких та пандемія загалом.
Gradus Research розширив географію та вийшов в Казахстані. Першим порівнянням наших країн стало дослідження щастя та успіху. Так, загальний рівень суб’єктивного щастя вище серед казахстанців, причинами чого може бути більш високий рівень добробуту та значно спокійніше інформаційне поле. Головними ознаками успіху для українців є більш фінансові чинники, для казахстанців же – соціальні. Також серед українських респондентів значно вищою ознакою успіху є можливість подорожувати.
Детальніше про дані опитувань можна прочитати у повному звіті.
Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку gradus.app.
Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Період проведення поля: 27 жовтня 2021 року. Розмір вибірки: 1 000 респондентів.