Українська дослідницька компанія Gradus Research вирішила дізнатися: що саме змінилося в поведінці українців і який характер носять ці зміни – ситуативні або нові звички увійдуть в життя українців назавжди.
Як повідомили RAU у компанії, в 2020 році, коли у світ прийшов COVID-19, почали з’являтися гіпотези про те, що пандемія спровокувала появу багатьох нових патернів в житті та поведінці людей. Щоб дізнатися, чи правда це і які ключові зміни відбулися, Gradus Research провела дослідження, яке виявило шість ключових змін.
1. Економія
За час карантину і локдаунів дохід скоротився у 46% українців, а 10% і зовсім втратили роботу. Але чи означає це, що українці стали більше заощаджувати? На жаль, відповідь – так! Станом на травень 2021-го 39% українців відзначають, що набули звичку економити в порівнянні з докарантинним часом, коли тільки 14% українців відзначали економію як характерну особливість своєї споживчої поведінки.
Ті, хто зараз економлять, переключаються на дешевші позиції в рамках тих же товарних категорій, а також віддають перевагу споживанню акційних товарів зі знижками.
Звичка економити міцно увійшла в життя українців зараз і буде залишатися активною і далі – оскільки лише 8% людей відзначають свій намір припинити економити після закінчення пандемії.
2. Перегляд фільмів, серіалів і ТБ
Друга гіпотеза про зміну життя і звичок українців. Опитування підтверджують факт, що українці стали більше дивитися фільми та серіали на карантині.
“Якщо говорити про тенденції у світі, то, наприклад, за 2020 рік у стрімінгового сервісу Netflix кількість передплатників зросла на рекордні 37 млн і перевищила 200 млн осіб. Але за даними українських медіасервісів, сплеск активного користування був помічений лише в перші два місяці пандемії, які супроводжувалися весняним локдауном, а значить – відсутніми можливостями для проведення часу за межами дому. Разом з тим не варто забувати, що в Україні доступний піратський контент, до якого вдаються 43% жителів міст України”- зазначає CEO & Founder Gradus Research Євгенія Близнюк.
В цілому, перегляд кіно-серіального і ТБ-контенту мав і раніше серйозну вагу в житті українців – лише 5% відзначають, що до карантину не дивилися кіносеріали та 10% не дивилися ТБ. І ось під час карантинів і локдаунів 30% людей відзначають, що стали частіше дивитися кіно-серіали й 21% опитаних стали частіше дивитися ТБ. І, що цікаво, після закінчення пандемії декларують намір скоротити перегляд кіно тільки 5% і ТБ тільки 13% опитаних – що безсумнівно є хорошим знаком для зростання бізнесів сфери OTT / IPTV і ТБ-каналів.
3. Соціальне дистанціювання
Про соціальну дистанцію і зменшення фізичних контактів, як один з превентивних методів поширення вірусу COVID-19, дізналися всі українці навесні 2020 року. Але чи правда, що після пандемії ми будемо також дотримуватися соціального дистанціювання?
Варто відзначити, що в різних країнах існують певні соціальні норми, в тому числі й про соціальну дистанцію. Якщо порівняти українську та європейську або американську культуру, то нескладно буде помітити, що жителі США і Європи активніше відстоюють права на особистий простір, ніж українці. Напевно, тому чути дихання сторонньої людини в черзі на касу в супермаркеті для нас – норма, а для іноземців – поганий тон.
Тільки 19% українців до пандемії уникали фізичних контактів, під час карантинів ця цифра сягала 27%. Однак після закінчення пандемії 16% мають намір відмовитися від соціального дистанціювання. Судячи з цих цифр, очікувати сильних змін в етиці поведінки українців не варто.
4. Дистанційна робота
Попри гіпотезу про те, що під час пандемії українці масово перейшли на дистанційну роботу, згідно з опитуванням, цей відсоток становив лише 17%. При цьому до COVID-19 дистанційно працювали 10%, а в результаті карантинів системно переключаться на онлайн-роботу 7% респондентів.
5. Шопінг в інтернеті
Онлайн-шопінг і до пандемії був досить звичним явищем для більшості українців – лише 6% опитаних містян, віком 18-60 років, які проживають у містах понад 50 000 жителів, відзначають, що не практикували користування інтернетом для покупки їжі, одягу/взуття, оплати послуг. Під час закриття офлайн-магазинів в період локдаунів єдиним способом купити щось, окрім їжі, стали онлайн-магазини. У період коронавірусу чверть українців стали робити шопінг в інтернеті частіше. Всього 3% українців декларують намір відмовитися від покупок в онлайні після закінчення пандемії, що безсумнівно є хорошим знаком для розвитку і ще більшого зростання e-commerce.
6. Пасивна лояльність
Регулярні дослідження в різних категоріях демонструють зниження активної лояльності до брендів категорій. Пасивна лояльність – стан, коли споживач з легкістю змінює бренд на інший, керуючись раціональними міркуваннями. У тому числі ознаками пасивної лояльності є:
- висока частка тих, хто готовий відмовитися від покупки товару певного бренду при найменших труднощах знайти його на полиці;
- дешевизна, як ключовий драйвер, орієнтація на вигоду при виборі.
З одного боку, ситуація, що склалася – це виклик для компаній і необхідність направляти маркетингові зусилля на “завоювання” сердець споживача, побудову емоційної комунікації з ним. З іншого боку це широке поле для потенційного зростання, бо “серця” споживачів вільні і їх займе той, хто зможе ефективно оновити свою комунікацію відповідно до контексту споживчої поведінки.
Дослідження було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку gradus.app. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст розміром більше 50 000 жителів у віці 18-60 років за статтю, розміром населеного пункту і регіону. Період проведення: 21 травня 2021 року, розмір вибірки 1000 респондентів.
Довідка
Gradus Research – дослідницька компанія, що спеціалізується на соціологічних опитуваннях за допомогою спеціального мобільного додатку. Опитування проводяться з дотриманням стандартів соціології серед верифікованих респондентів панелі Gradus.