Через 2,5 місяця, 5 червня 2025 року, завершиться третій рік дії автономних торгових заходів (АТЗ), запроваджених Євросоюзом щодо України після початку повномасштабної війни. Суть цих заходів – встановлення режиму безмитної торгівлі для українських товарів.
Офіційні особи ЄС ще в січні попередили, що дія АТЗ більше не продовжуватиметься. Тому Україна зараз у переговорах з ЄС щодо торгівлі обговорює можливість повернення на норми статті 29 DCFTA (Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію), повідомив заступник міністра економіки – торговельний представник України Тарас Качка. «Питання полягає в тому, наскільки ми гармонійно можемо перейти з АТЗ на статтю 29. Це питання є більш політичним, ніж економічним», – заявив він під час дискусії, яку організував Центр економічної стратегії.
The Page проаналізувало, що відбувається зараз із українським експортом до країн ЄС і що може змінитися на початку літа.
Які варіанти готує уряд
Голова комітету Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду вважає, що після 5 червня торгівля між Україною та ЄС проходитиме за новими правилами. Є три можливі сценарії:
- аграрії й надалі постачатимуть продукцію на пільгових умовах – це найвигідніший варіант для України;
- в ЄС вирішать повернутися до довоєнних умов торгівлі – тоді агросектор отримає збитки від 3 до 3,5 млн євро, оскільки будуть дуже маленькі квоти на постачання низки агротоварів;
- з’явиться нова форма співпраці – на цьому варіанті наполягає Україна.
У разі переходу до норм ст. 29 необхідно знайти баланс з усіх питань торгівлі аграрною продукцією, бо до повномасштабної агресії РФ її умови були дискримінаційними для України, вважає Качка.
Основні напрямки експорту та імпорту
Наразі проблема врегулювання українського експорту до Євросоюзу стосується лише аграрної продукції, оскільки більшість українських товарів експортується до ЄС без обмежень на підставі Угоди про асоціацію. Зокрема, всі промислові товари вже не оподатковуються митом. АТЗ стосуються 36 категорій аграрних товарів, для яких у Угоді передбачено тарифні квоти або до яких застосовується система вхідних цін. До війни на ці категорії товарів припадало 30% українського експорту до ЄС.
На 9 квітня у Брюсселі заплановано засідання Ради асоціації Україна-ЄС, можливо, там будуть досягнуті перші домовленості.
Як Україна експортує до Євросоюзу
Різка зміна торговельних потоків між Україною та ЄС, зокрема значне збільшення торгівлі окремими товарами через сусідні держави-члени ЄС, призвела до цілої низки негативних рішень, зокрема блокування кордону нашими сусідами.
При цьому в торгівлі України з ЄС відбувається «дуже дивна гра», коли Польща, Словаччина та Угорщина відверто порушили право Європейського Союзу та вживають односторонніх заходів, що змусило Україну підтримати обмеження на певний аграрний експорт до цих країн. «Хоча з погляду торговельного права це виглядає досить дико», – зазначив Качка.
«Україна та ЄС погодили, що до літа наступного року сторони оновлять Угоду про асоціацію таким чином, щоб встановити передбачувані умови торгівлі на період до вступу до ЄС», – казала на початку 2024 року перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко.
За словами Качки, із 36 товарів, щодо яких у ЄС запровадили тарифні квоти, протягом останніх років принаймні 25 експортувалися в обсягах значно менших квот, тому для них жодної загрози немає.
Динаміка торгівлі України та ЄС
Лише сім груп товарів: мед, овес, крупи, цукор, яйця, м’ясо птиці та кукурудза визначені як такі, які можуть значно впливати на найбільш чутливі ринки ЄС. Причини визнання цих товарів чутливими є різні, проте, за словами Качки, українська сторона вже має рішення щодо кожного з цих товарів, про що повідомили європейській стороні.
«Очевидно, що найзапекліша дискусія буде щодо цукру, де ми підстрибнули у виробництві. Але це не означає, що ми знищили ринок Європейського Союзу. Ми дійсно допомогли їм пройти дефіцитні періоди», – сказав Качка. В окремі періоди частка українського цукру сягала 50% у європейському імпорті, і це допомогло уникнути зростання цін на кінцеві товари споживання.
У ЄС немає мита на імпорт кукурудзи, тому що це дефіцитна для Європи культура, тому немає різниці, чи ЄС має зону вільної торгівлі з країною, звідки імпортує кукурудзу. Водночас Україна в режимі ATЗ дотримується обмежень на постачання кукурудзи до окремих країн ЄС, що є парадоксом і демонструє, що це більше питання політики, аніж питання торгівлі, констатував торговий представник України.
Гострим, за його словами, залишається питання експорту до ЄС українського м’яса птиці, яке, на думку Єврокомісії, мають постачати не агрохолдинги, а переважно малі та середні виробники.
Структура експорту України до ЄС
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький зазначив, що Україна вже робить практичні кроки для боротьби зі страхами європейських агрокомпаній, які побоюються засилля українського продукту на своїх ринках. Наша країна самостійно ініціювала обмеження експорту деяких квотованих категорій товарів. За однією з найчутливіших для європейців груп «м’ясо птиці» рівень використання у 2024 році квот становив 98%. Цього вдалося досягти за рахунок розподілу обсягу експорту серед виробників (фактично ліцензування). Аналогічний підхід, за словами заступника міністра, з 2025 року запровадили щодо цукру.
«Якщо ліцензування узгоджено з ринком, воно дозволяє йому бути прогнозованішим, системнішим, допомагає обом сторонам працювати далі», – вважає Висоцький.
Катерина Співакова, директор з комунікацій та взаємодії з урядом групи Kernel, пояснила, що доступ на ринки ЄС для України дуже важливий через високу маржинальність і водночас обмеженість доступу на інші ринки. Так, Kernel значною мірою втратила китайський ринок, але наростила експорт до ЄС, насамперед до Іспанії, Німеччини, Нідерландів. Там український продукт замінив російський.
У 2024 році компанія експортувала 5,5 млн т зернових (до повномасштабної війни було близько 8 млн т), нефасованої олії – 1,4 млн т. Європа в обсягах її експорту займає близько 40%. При цьому частка експорту зернових до Європи – 52% (до 2022 року було лише 27%). По нефасованій рослинній олії – 30% (було 15%), олії у пляшках – 42% (18%). У структурі експорту зернових 64% займає кукурудза, 23% – пшениця.