Ср. Гру 4th, 2024

Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), що розраховується Національним банком України (НБУ) за шкалою від нуля до 100, після підвищення в жовтні на 0,7 пункту, в листопаді опустився на 2,3 пункту – до 47,2 пункту, упавши нижче за значення лютого 2024 року (47,5 пункту), повідомляється на сайті регулятора, пише Інтерфакс-Україна.

“Посилення інтенсивності бойових дій, відновлення відключень електроенергії через російські атаки на енергосистему, подальше зростання витрат на енергію, оплату праці та логістику, прискорення інфляції, значний дефіцит кваліфікованих кадрів, а також сезонність стримували економічну активність і вплинули на ослаблення очікувань бізнесу”, – перелічив Нацбанк негативні аспекти, що вплинули на поточний рівень ІОДА.

u0420u0438u0442u0435u0439u043b u0432 u0422u0435u043bu0435u0433u0440u0430u043c

Найоптимістичніші оцінки надали представники торгівлі, хоч у листопаді і їхній секторальний індекс знизився на 0,5 пункту – до 51,4 пункту. Зазначається, що галузь єдина з усіх опитаних позитивно оцінила свою ділову діяльність, чому сприяв внутрішній попит і достатня пропозиція товарів.

“Торговельні компанії спрогнозували збільшення товарообігу та обсягу закупівлі товарів для продажу, а також були позитивно налаштовані щодо залишків товарів для продажу. Респонденти, як і раніше, очікували зниження торговельної маржі”, – коментує НБУ результати опитування.

Далі йдуть підприємства промисловості, секторальний індекс яких у листопаді опустився на 3,1 пункту та становив 46,7 пункту, що зумовлено погіршенням ситуації з безпекою, перебоями з енергопостачанням та зростанням виробничих витрат.

“На відміну від попереднього місяця респонденти очікували зменшення обсягів виготовленої продукції та нових замовлень на продукцію, а також послабили оцінки щодо обсягів як нових експортних замовлень на продукцію, так і незавершеного виробництва”, – зазначив Нацбанк.

Однак водночас бізнес дещо поліпшив оцінки залишків готової продукції та очікував збільшення запасів сировини і матеріалів.

Підприємства сфери послуг також знизили оцінки результатів своєї діяльності на тлі зростання витрат на логістику, дефіциту електроенергії та нестачі кваліфікованих кадрів: їхній секторальний індекс становив 44,8 пункти, втративши 2,4 пункти в листопаді.

“Респонденти послабили оцінки обсягів наданих послуг і нових замовлень на послуги. Очікування щодо обсягу послуг під час виконання залишилися слабкими”, – наголосив регулятор.

Найбільшими песимістами щодо своїх поточних економічних результатів виявилися підприємства будівництва, чий секторальний індекс у листопаді втратив одразу 6 пунктів і опустився до 43,6 пункту. Зазначається, що негативні оцінки пов’язані із сезонним уповільненням темпів будівництва доріг та інфраструктури, а також нестачею кваліфікованих працівників.

“Будівельники очікували зниження обсягів будівництва, нових замовлень, закупівлі сировини та матеріалів. Учасники опитування значно послабили, проте зберегли позитивними, очікування щодо обсягу закупівлі послуг підрядників на тлі посилення негативних оцінок щодо їхньої доступності та сповільнення темпів подорожчання їхньої вартості”, – прокоментував центробанк.

Як інформує НБУ, на тлі сповільнення темпів зростання закупівельних цін підприємства промисловості, будівництва та сфери послуг очікували нижчих темпів зростання цін на власну продукцію та послуги, лише респонденти торгівлі очікували їх незначного посилення.

“Ситуація на ринку праці залишається складною. Респонденти всіх опитаних секторів очікували скорочення кількості персоналу, найсуттєвіше – у сфері послуг”, – констатував регулятор, ґрунтуючись на результатах опитування.

Уточнюється, що щомісячне опитування підприємств проводилося з 4 до 21 листопада. У ньому взяли участь 504 підприємства. Серед опитаних 44,2% – компанії промисловості, 27,6% – сфери послуг, 23,4% – торгівлі, 4,8% – будівництва; 29,6% респондентів – великі підприємства, 28,8% – середні, 41,7% – малі.

Водночас 31,7% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 10,1% – тільки експортні операції, 18,3% – тільки імпортні, 39,9% не здійснюють зовнішніх економічних операцій.