«Краще витрачайте всі ваші бонуси, бо товари дорожчають щодня», — радить продавчиня супермаркету покупцям на касі. Адже в магазині діє програма лояльності, і певний відсоток від витрат повертається у вигляді бонусів (кешбеку) у застосунку мережі. Це виховує лояльність і додає ефект гейміфікації.
Тепер у кешбек грають на державному рівні. The Page з’ясовує, яким буде ефект від «Національного кешбеку» для гаманця українців на тлі підвищення податків, що готується, та прогнозованої інфляції та девальвації.
Чи компенсує Національний кешбек підвищений військовий збір
Як раніше зазначив у коментарі Іван Маринюк, керівник практики податкового права ЮФ «Ілляшев та Партнери», що зарплата, яку отримуватимуть громадяни після оподаткування у разі прийняття законопроєкту №11416-д, у результаті підвищення військового збору з 1,5% до 5% зменшиться на 3,5%.
Візьмемо для прикладу «білу» зарплату до оподаткування 20 тис. грн, з якою вирахують 4,6 тис. грн замість 3,9 тис. грн. Тобто на руки працівник отримає на 700 грн менше.
Також відповідно до закону №11416-д податкове навантаження зросте для ФОП І та ІІ групи. Вони додатково платитимуть 10% військового збору від МЗП (у 2024 році — 800 грн на місяць).
Після повторного першого читання, на яке відправили законопроєкт про підвищення податків №11416-д, його можуть знову винести на голосування після 9 вересня. Тому є висока вірогідність, що податки зростуть вже у 2024 році.
Тепер порівняємо ці витрати з гіпотетичним кешбеком. Оскільки у програмі беруть участь лише товари (а не послуги), вироблені підприємствами виключно на загальній системі оподаткування (а не на спрощеній системі), це обмежує площину застосування кешбеку. До того ж виключенням є підакцизні товари, окрім вина.
Отже, припустимо, що умовний громадянин отримує кешбек з 25-30% своїх витрат. Таким чином, із зарплати у 20 тис. грн на руки після оподаткування він отримає 15,4 тис. грн, а повернути у вигляді кешбеку вдастся близько 450 грн. Це навіть не компенсує втрати через зростання податків.
Виключенням будуть громадяни, яким роботодавці відкорегують зарплати таким чином, щоб зберегти суму, що видається чистими на руки. Проте додаткове податкове навантаження на бізнес може прискорити зростання цін.
Національний кешбек нараховується за покупку товарів українського виробництва. Фото: Deposiphotos
Як девальвація нацвалюти та інфляція нівелюють ефект від Національного кешбеку
Не можна виключати і більш радикального зростання податкового навантаження. Адже агентство Bloomberg із посиланням на анонімні джерела повідомляє, що в межах чергового перегляду програми МВФ представники фонду закликатимуть Україну швидше девальвувати гривню і посилити заходи щодо збирання податків.
Bloomberg стверджує, що НБУ не бажає допустити подальшого ослаблення гривні. Адже національна валюта з 3 жовтня 2023 року, коли регулятор відмовився від фіксованого обмінного курсу, вже втратила понад 10%. Тим не менш, більшість прогнозів передбачають подальшу девальвацію гривні. Зокрема у групі ICU на кінець 2024 року прогнозують курс 42,6 UAH/USD, а на 2025 рік — 47,7 UAH/USD.
Також у Bloomberg зазначають, що у МВФ критикують план уряду щодо підвищення податків як надто м’який і закликають розглянути можливість більш радикальних заходів.
Однією з вірогідних пропозицій є підвищення ПДВ із теперішніх 20%. Нагадаємо, під час підготовки законопроєкту №11416-д йшлося про підвищення ПДВ на 3-4 в.п. — до 23-24%, але наразі від цієї ідеї відмовились.
Чи повернуться до такого непопулярного рішення під тиском МВФ — питання відкрите. Адже ці 3-4 в.п. ПДВ автоматично додадуться до вартості товарів та послуг, що помітно пришвидшить інфляцію. Остання, до речі, за прогнозом НБУ навіть без підвищення ПДВ сягатиме у 2024 році 8,2%. Це означає, що до кінця року ціни в середньому зростатимуть приблизно на 0,8% на місяць.
Якщо врахувати усі ці фактори, «Національний кешбек» виглядає скоріше цікавою розвагою, яка навряд чи суттєво підтримує українців. Проте на цю ініціативу держава витрачає чимало часу і ресурсів, які так необхідні на інших напрямах.
«Національний кешбек» — жахливий популізм, за який платитиме кожен громадянин України. Це мільярди, яких потребують як мінімум військові, а як максимум — виробники», — зазначила у коментарі Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України, голова об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця».