Вт. Лис 19th, 2024

З початку повномасштабного вторгнення кількість кав’ярень в українських містах зросла на 35%.

Так, у грудні 2021 року їх налічувалося в Україні 5,3 тис., а в квітні нинішнього — 7,2 тис., свідчать дані Poster.

u0420u0438u0442u0435u0439u043b u0432 u0422u0435u043bu0435u0433u0440u0430u043c

При цьому загалом закладів в Україні стало менше, ніж до повномасштабного вторг­нення, внаслідок закриття інших форматів: ресторанів, барів, кальянних, — резюмує Родіон Єрошек, CEO та співвласник Poster.

NV дослідив, як кав’ярні стали альтернативою ресторанів та своєрідними «пунктами незламності» для споживачів і для малого бізнесу. УРТЦ пропонує найцікавіше з матеріалу.

Власник компанії Escobar Coffee roasters Денис Копилов наголошує, що “Каву пили і будуть пити”. Його мережа кав’ярень у столиці розвивається і під час повномасштабної війни. Кав’ярні Escobar розташовані переважно у житлових комплексах, і наразі їх 11.

Віталій Запольських, 28?річний підприємець родом із Харкова, який до цього не один рік присвятив мистецтву обсмажування кави, зрештою зважився і на власний проєкт – кав’ярню Standard.

Вона запрацювала у столиці в травні цього і теж поволі обростає аудиторією прихильників

Ми рахували, яким має бути середній чек, скільки їх потрібно, щоб виходити принаймні в нуль. Ці розрахунки цілком виправдалися, — додає Запольських.

Збільшення кількості кав’ярень

Компанія з автоматизації закладів громадського харчування оприлюднила дані, згідно з якими кількість кав’ярень за час повномасштабної війни збільшилася на 35?%.

У той же час інші формати втратили у кількості: пабів, ресторанів, кафе, кондитерських, кальянних, пекарень за цей час поменшало. Навіть доставка їжі втратила позиції. Хіба що фастфуд зростав, але теж не настільки, як кав’ярні.

У статистиці кав’ярень йдеться про заклади зі столиками та точки, які працюють на виніс, уточнює він.

image 2024 09 09 10 12 45 | 1

Під час реєстрації у системі обліку Poster власники самі визначають тип бізнесу. Зазвичай тип „кав’ярня“ обирають заклади, які вважають каву своїм якірним продуктом, — пояснює експерт.

Власниця та СЕО консалтингової компанії Franchise Group Мирослава Козачук зауважує, що динаміка продажу франшиз кав’ярень, особливо мережевих, виглядає позитивною останніми роками.

Такі кав’ярні, як GRKY або Бінокль, під час війни гарно масштабувалися і мають велику кількість об’єктів, — розповідає вона.

Серед нових гравців ринку та як приклад франшизи, що активно розвивається під час війни у столиці, Козачук називає мережу БоХліб.

Найбільше нових кав’ярень під час війни відкрилося у столиці, так, у грудні 2021?го в Києві працювало близько 800 закладів, то у квітні 2024?го їх кількість зросла на 160?%, до понад 2 тис.

Цікаво, що у столиці та Львові більше відкриваються кав’ярні зі столиками та їжею. Водночас ближче до фронту переважають МАФи.

Економний бізнес

Засновник мережі Brewsell Антон Дихніч каже, що чек входу в кавовий бізнес в Україні нижчий, ніж при відкритті інших закладів громадського харчування.

Ресторанний консультант і маркетолог зі Львова Всеволод Поліщук також додає, що у класичному форматі кав’ярня — це невеликі інвестиції. Також це потребує невеликої кількості працівників, які сьогодні в дефіциті.

Інші формати, наприклад ресторани, коштують дорожче, однак розвивати кав’ярню теж не так просто, тож багато закладів зачиняється.

Вирішальну роль в успішності закладу відіграє локація, в якій постійно є клієнти і немає поки що великої конкуренції.

Бум кав’ярень третьої хвилі, який захопив Україну впродовж останніх 5?7 років, змінив споживацькі звички українців, особливо молоді, — пояснює Єрошек. — Покоління Z радше зекономить на якихось інших речах, але купить ранкову каву у своїй улюбленій кав’ярні біля дому.