Стан ювелірного ринку в Україні

Повномасштабна війна завдала відчутного удару по ювелірному ринку країни, у перші 3?4 місяці після початку вторгнення “ювелірка” завмерла, продажі прикрас впали фактично до нуля.

Надалі галузь почала поступово відновлюватись, за 2022 рік продажі ювелірних виробів знизилися на 40?50% порівняно з довоєнними показниками.

Наступного року спостерігалося незначне пожвавлення, утім, підсумковий результат все одно становив приблизно 2/3 від довоєнного. Цього року попит стабілізувався на позначці близько 70% порівняно з довоєнним, – каже засновник бренду.

Також Ільчишен відзначив відчутне просідання середнього чеку. Так, на вироби з діамантами падіння становить в середньому 35% від довоєнного показника.

Втім, у регуляторній площині політика держави щодо цієї галузі ритейлу стала більш лояльною у 2024 році.

Наприклад у грудні 2023-го було скасовано авансовий збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при поданні ювелірних виробів на клеймування.

Збір стримував розвиток галузі понад 10 років, адже виробникам доводилося його сплачувати на стадії виробництва, ще до того, як ювелірний виріб буде придбаний. Відтепер фінансові ризики виробників зменшилися, адже деяка частка прикрас не знаходить покупця та переплавляється для виготовлення нових виробів, – пояснює експерт.

За час війни на ринку з’явилася нова категорія покупців, це військовослужбовці, які зараз часто купують ювелірні вироби, щоб порадувати своїх коханих та близьких жінок.

Втім це не має глобального впливу на ювелірний ринок країни. Локальні “оазиси” підвищеного попиту з боку військових обмежуються Харківською, Миколаївською, Херсонською областями.

Через напад держави терористки українська ювелірна галузь втратила частину виробників, однак з’явилися і нові бренди.

Переважно це нішеві виробники, які змогли започаткувати бізнес завдяки тренду на національний продукт та патріотичну символіку.

Стати ближчим до покупця, відчувати його потреби, швидко реагувати на запити — таке завдання наразі стоїть перед усіма виробниками ювелірних прикрас в Україні. З досвіду можу сказати, що ювелірний бізнес дуже чутливий до змін клієнтської структури. Можна тривалий час вибудовувати стратегію з огляду на постійних покупців, а потім втратити до половини цього надважливого сегменту через вимушену міграцію у зв’язку з війною, – розповідає Ігор Ільчишен.

Більшість українських виробників наразі зосереджені на внутрішньому ринку, тож їм важливо шукати нових покупців поряд зі збереженням лояльності постійних клієнтів.

Важливою складовою у цьому процесі є спілкування з аудиторією через соціальні мережі, тож ювелірні бренди все частіше звертаються за допомогою до інфлюенсерів.

Ігор Ільчишен впевнений, що наразі відновити ювелірну галузь за рахунок експорту майже неможливо. Шлях до Європи та Китаю призупинено через ускладнення логістики з України.

Натомість імпорт ювелірних виробів до України не припиняється та навіть зростає.

За даними Асоціації професійних учасників ринку банківських металів України, У 2019—2020 роках в Україну було ввезено по 4 т готових ювелірних виробів, у 2021-му — 3 т, у 2022-му — 2 т. В 2023 році імпорт відновився імпорт до 4 т, цього року теж очікується 4 т.

Враховуючи все вищезазначене, передумов для зростання попиту до кінця року не “передбачається, радше варто очікувати спаду через падіння купівельної спроможності українців та значної кількості людей, що мігрували за кордон, – резюмує експерт.