Оборот торговельних мереж України перевищив 1,5 трлн грн (інфографіка)

Ілю­стра­ція: freepik.com

Дослі­дже­н­ня рин­ку роз­дрі­бної тор­гів­лі Укра­ї­ни, пред­став­ле­не в ході RAU Expo – 2024 пока­за­ло, що у дру­гий рік пов­но­мас­шта­бної вій­ни ритей­ле­ри збіль­ши­ли виторг май­же на 380 млрд грн порів­ня­но із 2022-м та про­дов­жу­ють під­три­му­ва­ти фун­кціо­ну­ва­н­ня еко­но­мі­ки кра­ї­ни, пише RAU.

Асо­ці­а­ція ритей­ле­рів Укра­ї­ни екс­клю­зив­но з ком­па­ні­єю YouControl (про­дукт YС.Market), яка висту­пає інфор­ма­цій­ним ана­лі­ти­чним пар­тне­ром, на осно­ві даних офі­цій­ної пода­тко­вої зві­тно­сті ком­па­ній сфе­ри роз­дрі­бної тор­гів­лі про­ве­ла дослі­дже­н­ня: який обо­рот отри­ма­ли тор­го­вель­ні мере­жі у 2023 році – дру­го­му році вели­кої вій­ни. Його резуль­та­ти уча­сни­кам RAU Expo – 2024 пред­ста­ви­ла керів­ник від­ді­лу ана­лі­ти­ки Асо­ці­а­ції ритей­ле­рів Укра­ї­ни Яна Єрма­ко­ва та доктор еко­но­мі­чних наук, фінан­со­вий ана­лі­тик YouControl Роман Кор­ни­люк.

Ритейл набирає обертів

На від­мі­ну від 2022-го, коли дохід ком­па­ній від­чу­тно ско­ро­тив­ся через оку­па­цію зна­чних тери­то­рій, маро­дер­ство, обстрі­ли мир­них міст, постій­ні пові­тря­ні три­во­ги та бле­ка­у­ти, мину­ло­го року укра­їн­ські ритей­ле­ри зумі­ли не тіль­ки при­сто­су­ва­ти­ся до нових умов робо­ти, але й від­но­ви­ти свій роз­ви­ток. Аби забез­пе­чи­ти спо­жи­ва­чів всім необ­хі­дним, при пер­шій же наго­ді на звіль­не­них тери­то­рі­ях від­кри­ва­ли­ся мага­зи­ни, пун­кти вида­чі това­рів, апте­ки тощо. Попри над­скла­дні умо­ви укра­їн­ський ритейл не тіль­ки висто­яв, від­но­вив свої обо­ро­ти, але й зміг пере­вер­ши­ти дово­єн­ні пока­зни­ки. Так, ста­ти­сти­ка свід­чить, що в 2021 році виторг мереж скла­дав 1,44 трлн грн, в 2022-му впав до 1,16 трлн грн.

Про­те в 2023 році цей пока­зник досяг від­мі­тки у 1,54 трлн грн, тоб­то на 30% біль­ше, ніж у 2022-му та на 100 млрд грн пере­вер­шив дово­єн­ні обо­ро­ти галу­зі. Вра­хо­ву­ю­чи, що офі­цій­ний рівень інфля­ції у 2023 році склав лише 5,1%, можна ска­за­ти, що укра­їн­ський ритейл став на шлях актив­но­го роз­ви­тку.

Вар­то від­мі­ти­ти, що май­же дві тре­ти­ни, або 62% загаль­но­го това­ро­обі­гу тор­го­вель­них мереж – забез­пе­чи­ли ком­па­нії-чле­ни Асо­ці­а­ції ритей­ле­рів Укра­ї­ни. В абсо­лю­тних цифрах їх виру­чка скла­ла близь­ко 960 млрд грн, що на 28% біль­ше за пока­зник 2022 року. При­мі­тно, що з цієї суми 694,5 млрд грн, або 45% забез­пе­чи­ли всьо­го 38 ком­па­ній двох галу­зей – про­ду­кто­во­го та палив­но­го ритей­лу. Аби кра­ще зро­зу­мі­ти мас­штаб вне­ску в еко­но­мі­ку Укра­ї­ни цих ком­па­ній вар­то зазна­чи­ти, що мова йде про 5376 про­до­воль­чих мага­зи­нів та 1441 АЗК.

При­ро­дньо, що про­ду­кто­вий ритейл у 2023 році зге­не­ру­вав най­біль­ші обо­ро­ти. Оскіль­ки від поку­пок оде­жі та побу­то­вої техні­ки спо­жи­ва­чі ще могли утри­ма­ти­ся, а от про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня вони купу­ва­ли ста­біль­но. Так само і пали­во необ­хі­дне для щоден­них поїздок та комер­цій­них пере­ве­зень. Якщо FMCG опе­ра­то­ри зага­лом отри­ма­ли 491,5 млрд грн дохо­ду, то АЗС в два з поло­ви­ною раза мен­ше – 203 млрд грн.

Втім, пред­став­ни­ки цьо­го сегмен­ту заро­би­ли втри­чі біль­ше, ніж мага­зи­ни DIY, які натор­гу­ва­ли май­же на 73,8 млрд грн, що забез­пе­чи­ло їм тре­те місце. В інших секто­рах спо­сте­рі­га­є­ться схо­жа кар­ти­на. Так, мага­зи­ни техні­ки та еле­ктро­ні­ки отри­ма­ли 68,2 млрд грн, а непро­ду­кто­ві опе­ра­то­ри натор­гу­ва­ли на 63,4 млрд грн. Апте­чні мере­жі змо­гли отри­ма­ти 41 млрд грн, мере­жі одя­гу та взу­т­тя – 16,8 млрд грн, інші ритей­ле­ри – 850 млн грн. На рівень про­да­жів, без­умов­но, впли­ва­ло як паді­н­ня пла­то­спро­мо­жно­го попи­ту та і те, що бага­то потен­цій­них поку­пців зали­ши­ли кра­ї­ну.

Топ-20 кращих

Якщо слі­ду­ва­ти прин­ци­пу Паре­то та виокре­ми­ти топ-20 ком­па­ній-чле­нів RAU, які забез­пе­чу­ють 82% обо­ро­ту 100 чле­нів Асо­ці­а­ції, можна поба­чи­ти, що це зде­біль­шо­го добре всім відо­мі мере­жі націо­наль­но­го мас­шта­бу. Всьо­го два деся­тки під­при­ємств роз­дрі­бної тор­гів­лі за мину­лий рік сфор­му­ва­ли 793,4 млрд грн, або 52% від загаль­но­го обо­ро­ту укра­їн­сько­го ритей­лу.

Пер­ші три місця за витор­гом займа­ють АТБ, Сіль­по та Епі­центр. Вла­сне, поло­ви­на най­біль­ших за обо­ро­том ком­па­ній ритей­лу (10 ком­па­ній) – це FMCG опе­ра­то­ри, серед яких є як вели­кі між­на­ро­дні грав­ці на кшталт Metro чи Auchan Укра­ї­на, так і локаль­ні грав­ці як Фай­но-мар­кет. В загаль­но­му спи­ску також є пред­став­ни­ки палив­но­го ритей­лу (ОККО, WOG, UPG), мере­жі мага­зи­нів техні­ки та еле­ктро­ні­ки (Comfy, Фок­строт), апте­чно­го ритей­лу (Подо­ро­жник, АНЦ), мага­зи­ни drogerie сегмен­ту Eva, non-food ритей­лу Авро­ра.

Податкова складова

Збіль­ше­н­ня обо­ро­тів та роз­ши­ре­н­ня діяль­но­сті ритей­лу пря­мо впли­ває на кіль­кість спла­че­них ком­па­ні­я­ми пода­тків та фінан­со­ву спро­мо­жність укра­їн­ської дер­жа­ви. Нага­да­є­мо, робо­то­дав­ці утри­му­ють із зар­плат пра­ців­ни­ків пода­тки – 18% пода­тку на дохо­ди фізи­чних осіб (ПДФО) та 1,5% вій­сько­во­го збо­ру (ВЗ). Від­по­від­но, на руки спів­ро­бі­тни­ки отри­му­ють мен­шу суму. Крім зар­пла­ти, робо­то­да­вець за пра­ців­ни­ка спла­чує 22% єди­но­го соці­аль­но­го вне­ску (ЄСВ) за раху­нок вла­сних коштів. Якщо взя­ти сере­дню заро­бі­тну пла­ту (дохід), яку регу­ляр­но роз­ра­хо­вує Пен­сій­ний фонд Укра­ї­ни для нара­ху­ва­н­ня пен­сій на осно­ві даних Дер­жав­ної пода­тко­вої слу­жби, то за 2023 рік вона ста­но­ви­ла 14 308 грн. Від­по­від­но можна під­ра­ху­ва­ти, скіль­ки ПДФО та вій­сько­во­го збо­ру спла­ти­ли уча­сни­ки дослі­дже­н­ня RAU за 393 000 сво­їх спів­ро­бі­тни­ків за 12 міся­ців мину­ло­го року – 13,2 млрд грн. Окрім зар­пла­ти, робо­то­да­вець за пра­ців­ни­ка спла­чує 22% єди­но­го соці­аль­но­го вне­ску (ЄСВ) за раху­нок вла­сних коштів, – і ця сума, згі­дно ана­ло­гі­чно­го роз­ра­хун­ку, вихо­дить за 12 міся­ців на рів­ні 14,8 млрд грн. Тоб­то разом біль­ше сотні ритей­ле­рів спла­ти­ли мину­ло­го року до бюдже­тів усіх рів­нів 28 млрд грн пода­тків лише у вигля­ді нара­ху­вань на опла­ту пра­ці.

Якщо ж вра­ху­ва­ти всі інші пода­тки, поба­чи­мо насту­пну кар­ти­ну. Разом 75 ком­па­ній зі 105 опи­та­них, які є чле­на­ми RAU, спла­ти­ли мину­ло­го року понад 131 млрд грн. Май­же 40% цієї суми спла­ти­ли 25 про­до­воль­чих мереж. Ще 26% при­па­дає на п’ять пред­став­ни­ків палив­но­го ритей­лу, а решта – 36% суми було пере­ра­хо­ва­но до бюдже­ту 45-ма опе­ра­то­ра­ми різних сегмен­тів роз­дрі­бної тор­гів­лі.

Тут так само три чвер­ті пода­тків, або понад 100 млрд грн, було спла­че­но дво­ма деся­тка­ми ком­па­ній-чле­нів. Хоча пер­ша трій­ка вигля­дає тро­хи іна­кше. На пер­шо­му місці тра­ди­цій­но мере­жа АТБ, до якої доєд­на­ли­ся мере­жі АЗК ОККО та WOG. А в загаль­ний пере­лік дода­ла­ся мере­жа KLO та Fozzy Group.

Гуманітарна допомога

Асо­ці­а­ція ритей­ле­рів Укра­ї­ни також під­ра­ху­ва­ла загаль­ну кіль­кість гума­ні­тар­ної допо­мо­ги, що була нада­на вітчи­зня­ним ритей­лом за 24 міся­ці вій­ни. Зага­лом за два роки вій­ни укра­їн­ські ритей­ле­ри зібра­ли та пере­да­ли допо­мо­ги на суму 8,6 млрд грн. Зокре­ма, на потре­би армії та тери­то­рі­аль­ної обо­ро­ни було пере­да­но про­до­воль­чої про­ду­кції на суму 861 млн грн та непро­до­воль­чої про­ду­кції на суму понад 1,6 млрд грн. Насе­лен­ню було нада­но про­до­воль­чої гума­ні­тар­ної допо­мо­ги на суму 891 млн грн та непро­до­воль­чої гума­ні­тар­ної допо­мо­ги на суму понад 1,36 млрд грн. Крім того, ритей­ле­ра­ми було зібра­но май­же 3,64 млрд грн фінан­со­вої допо­мо­ги на при­дба­н­ня транс­порт­них засо­бів та пере­да­но меди­ка­мен­тів на суму 244 млн грн.

Гума­ні­тар­на діяль­ність вітчи­зня­них ритей­ле­рів є важли­вим вне­ском у спіль­ну пере­мо­гу Укра­ї­ни над росі­єю. До допо­мо­ги армії та насе­лен­ню долу­чи­лись ритей­ле­ри з різних сегмен­тів – FMCG, drogerie, техні­ка та еле­ктро­ні­ка, fashion, фар­ма­цев­ти­ка та інші. При­мі­тно, що ком­па­нії, які най­біль­ше спла­чу­ють пода­тків так само на пер­ших місцях по допо­мо­зі армії та цивіль­ним. Так, ком­па­нія АТБ, яка ста­біль­но вхо­дить до пере­лі­ку топ-10 пла­тни­ків пода­тків кра­ї­ни, нада­ла гума­ні­тар­ної допо­мо­ги більш ніж на 1,5 млрд грн і ця сума про­дов­жує стрім­ко зро­ста­ти.