Аби швидше заробити гроші, деякі власники магазинів намагаються використати силу вже відомих та розкручених марок. Як це їм вдається та що за це буває – RAU зібрала кілька показових кейсів.
Хто й навіщо це робить
Явище торгівлі «під чужим прапором» відоме ритейлерам по всьому світу. Виходить так, що в Україні найчастіше це відбувається на рівні дрібного підприємництва, коли в певних місцях «по-тихому» відкриваються невеликі кіоски, павільйони чи навіть магазини, які використовують назви відомих та розкручених брендів, аби зекономити на просуванні свого бізнесу та одразу отримати лояльну аудиторію. Інколи це роблять колишні співробітники компанії, що відкривають власну справу, подекуди – колишні партнери-франчайзі чи просто підприємці зі сторони. Зазвичай подібні інциденти не набувають широкого розголосу. Залагодження спорів забезпечується адвокатськими повідомленнями та подальшим захистом справ у суді. Часто це відбувалося шляхом вимоги про відшкодування збитків шляхом застосування разового грошового стягнення за незаконне користування знаком для товарів та послуг.
Водночас світова практика захисту ТМ ритейлу знає приклади організації масштабного бізнесу під вивіскою міжнародної компанії. Особливо цим грішать у Китаї. Також активний розвиток електронної комерції останнім часом спричинив справжній бум тисяч фейкових інтернет- магазинів відомих брендів, де в необачних покупців крадуть особисті дані та гроші, або торгують контрафактом. Вже навіть з’явилася своєрідна індустрія по виявленню та попередженню споживачів про такі інтернет-ресурси.
Не справжнє Коло у Дніпрі
В перший день весни член ради директорів BGV Group та співзасновник мережі Коло Сергій Войцеховський повідомив на своїй Facebook сторінці про несподівану появу закладу під вивіскою Коло у Дніпрі. Але з намальованою лисичкою всередині першої букви «О». Попри наявні плани розвитку в інших регіонах, наразі мережа Коло нараховує більше 240 магазинів у Київській та Одеській областях. «Завжди знав, що Дніпро – місто підприємливих людей. Багато національних роздрібних мереж саме з цього крутого міста», – написав Войцеховський, зазначивши у коментарях, що мова йде про кав’ярню місцевої мережі «Кава У Тата». Поки невідомо чим закінчиться ця історія, можливо, буде достатньо «дружної» розмови на рівні юристів, а в ідеальному випадку – можливе майбутнє партнерство в новому регіоні.
Кіоски Lavazza в Запоріжжі
Директор з продажів компанії Асканія FMCG Олег Азалієв (ексклюзивний імпортер і дистриб’ютор кави Lavazza на території України) своєю чергою зазначив, що у Запоріжжі є велика кількість кіосків-кав’ярень, які використовують італійський бренд Lavazza, повністю копіюючи його стилістику. Незважаючи на суди, які компанія виграла, а також особисті візити представників бренду на місце, кіоски продовжують працювати. До речі, у місцевих ЗМІ та пабліках ці заклади доволі часто критикували за антисанітарію, а місцева влада – рапортувала про знесення чергової точки.
В ресторанному бізнесі теж вистачає самозванців, серед яких, наприклад, можуть бути колишні партнери. Наприклад, відомий ресторатор Сава Лібкін стверджує, що мережа кафе Компот у Києві використовує цю назву та вивіску незаконно. Їх відкрили по франшизі партнери із ТОВ «Форшмак інвест» з Tarantino Family, де на офіційному сайті досі вказані дві локації (але як партнерські заклади).
Спір на дві букви
Водночас до самих імпортерів кави Lavazza (компанії Асканія-Трейдінг, що входить у групу Асканія) позивався McDonald’s аби захистити права на позначення «Mc» в Україні. Після рішення Верховного Суду від 25 лютого 2021 року на користь McDonald’s, реєстрацію логотипів Mc’Corn та MacCorn власного бренду попкорну від Асканія Трейдинг було анульовано. Суди підтвердили рішення про добре відомий статус торговельної марки «Мс» в Україні та відповідність цієї торговельної марки всім факторам доброї відомості. Тепер продукція, що випускається у тісній співпраці з компанією Popz Holding LLC (Данія) – найбільшим європейським виробником попкорну для приготування у мікрохвильовій печі – має назву Mr’Corn.
Клон бренду Supreme
В міжнародній практиці теж чимало прикладів використання чужої вивіски. Так, американський популярний бренд вуличного одягу Supreme при виході на європейський ринок з’ясував, що у 2015 році британська компанія International Brand Firm вже зареєструвала в Італії бренд Supreme Italia. Його логотип і продукція майже не відрізнялися від американського оригіналу, а прибутки від продажів становили мільйони євро. Бренд-клон відкрив італієць Мікеле Ді П’єрро, якого ще в 2007 році визнали винним у шахрайстві через підроблене банкрутство. Поки американський Supreme судився з клоном в Італії, Ді П’єрро відкрив п’ять магазинів в Іспанії під брендом Supreme Spain. До 2018 року він зареєстрував фейковий Supreme у 54 країнах по всьому світу, у тому числі й у Китаї, де з’явився «флагманский» магазин. Дійшло до того, що італійський клон домовився про колаборацію із Samsung в КНР. А в травні 2019 року іспанський клон Supreme відкрив свій магазин у Києві.
Після багатьох років судових баталій щодо логотипу Supreme нарешті отримала реєстрацію своєї торгової марки в Європі у кінці 2020 року. Так само регулюючі органи Китаю визнали право власності нью-йоркської компанії на бренд. Через відсутність гармонійності законодавства ЄС могли виникнути подібні справи, які назвали Legal Fake. У червні 2021 року лондонський суд оштрафував компанію International Brand Firm на 7,5 млн фунтів за фальсифікацію бренду, а Мікеле Ді П’єрро заочно було засуджено до восьми років ув’язнення.
Дискаунтери проти виробників
Останнім часом побільшало випадків, коли легальні ритейлери починають пропонувати товари під ВТМ, але дуже схожі на оригінальну продукцію відомих брендів. Особливо це помітно серед дискаунтерів, які отримали друге дихання на тлі економічних негараздів і бажання споживачів зекономити. «Як бренди, тільки дешевші», – ніби промовляють вони до покупців. Ритейлери грають на межі фолу, користуючись тим, що бренди зазвичай не хочуть судитися, оскільки бажають зайняти місце на полицях дискаунтерів, що швидко зростають. Відповідно, частіше готові судитися ті, кого немає на полицях дискаунтерів.
Хоча, наприклад Hendrick’s Gin змусила німецьку мережу Lidl тимчасово припинити випуск бренду джина Hampstead по всій Шотландії у 2021 році. Або компанія Aldi, яка піддалася критиці з боку Marks & Spencer за схожі на вигляд різдвяні лікери на основі джину і 27 лютого 2024 року зіткнулася з судовою забороною на продаж. Тому ритейлери зазвичай все ж намагаються владнати конфлікт у позасудовому порядку, на основі конфіденційної угоди.
Несправедлива перевага Tesco
Зазвичай у суді відстоюється твердження про несправедливу перевагу. Позивачам необхідно довести, що схожість між характеристиками, захищеними товарними знаками, певною мірою вплинула на репутацію захищеного продукту. Наприклад, Lidl успішно подав позов проти Tesco на цій підставі та домігся через суд, щоб британський ритейлер Tesco змінив логотип Clubcard Prices. Високий суд ухвалив, що Tesco несправедливо скористалася репутацією Lidl як дискаунтера за допомогою логотипу Clubcard Prices, де використовується дизайн жовтого кола, схожий на брендинг Lidl. Тобто вважалося, що кольори важливіші за логотип Lidl, а використання жовтого та синього кольорів вважалося символом знижки і, отже, несправедливо використовувалось те, що робить Lidl.
Китайські підробки
Китай став відомим як епіцентр виробництва різноманітних контрафактних споживчих товарів, але за останні кілька років з’явилася тенденція повної фальсифікації ритейлу. Хоча деякі ритейлери продають справжні товари від законних компаній, багато хто просто копіює роздрібний формат, аж до кольорів і гасел. Наприклад, влітку 2017 року у Веньчжоу з’явився магазин під відомим брендом репера Каньє Веста – Yeezy, де були представлені відомі кросівки Yeezy boost на вибір із небаченими раніше кольорами. Але коли власник бренду хотів зареєструвати свої права на марку в КНР, йому було відмовлено, оскільки Fujian Baby Network Technology Co вже мала такі права в Піднебесній.
Ще один римейк – паризького концептуального магазину Colette, який працював два десятиріччя та був закритий у грудні 2017 року, з’явився в Шанхаї вже навесні 2018-го. За словами власниці шанхайського магазину Colette Forever Чжао Шуо, її дітище – це ще одна данина культовому магазину Сари Андельман. Це твердження теж ніхто не став оспорювати в суді.
Хоча варто сказати, що пік підробок в КНР стався на початку 2010-х і зараз це скоріше поодинокі випадки. Тоді ж це було масове явище, як от мережа з 22 фальшивих магазинів Apple. Магазини мали такий самий логотип, планування і навіть уніформу продавців, але все ж мали певні відмінності, зокрема напис Apple Retail Store. Проте навіть співробітники магазину вважали, що вони працюють у справжньому магазині Apple. Розслідування щодо несанкціонованих магазинів Apple у Куньміні було розпочато, коли американець, який живе в місті, опублікував допис у блозі, в якому описав відвідування одного з таких магазинів. Після скандалу влада закрила частину магазинів, але не через шахрайське використання бренду Apple, а через відсутність відповідних ліцензій на ведення бізнесу. Тому і в 2017-му на 51 офіційну точку Apple припадало значно більше неавторизованих магазинів практично у кожному місті КНР.
Фальшиві інтернет-магазини
Активний розвиток електронної комерції та омніканальності спричинили появу тисяч фальшивих інтернет-магазинів, що видають себе за відомі бренди, заманюють нічого не підозрюючих покупців. Зокрема, компанією з онлайн-безпеки Avast на початку року було виявлено більше 4000 фальшивих вітрин ритейлерів: від бюджетного Doc Martens до модного будинку Loewe та висококласного дизайнера Prada. Цілями шахраїв стали навіть такі гіганти швидкої моди, як H&M і Zara. Споживачів попереджають бути обережними, хапаючись за надто вигідні пропозиції, оскільки різко збільшилася кількість «хитрих» магазинів, які викрадають дані кредитної картки та особисту інформацію.
Вітрини магазинів виглядають дуже схожими на справжні завдяки витонченому дизайну, функціональній технології електронної роздрібної торгівлі, розширеним фотографіям і описам продуктів і навіть відгукам клієнтів. Тут речі, які коштують у бутиках по кільки тисяч доларів пропонуються за пару сотень у рамках обмеженого розпродажу. Тому в кращому випадку можна отримати не брендову річ, а дешеву підробку. Тих, хто сумнівається, магазин, заспокоює 30-денною гарантією повернення грошей і навіть пропозиція 5% знижки для тих, хто вперше робить покупку. До того ж багато таких вітрин відображаються високо в результатах пошуку Google за назвами брендів, потенційно приваблюючи покупців. Тобто шахраїї вже платять за те, щоб їхні підроблені веб-сайти з’являлися у верхній частині інтернет-пошуку.
Штучний інтелект надає шахраям ще більше інструментів для обману й тому уже з’являються певні сервіси для виявлення фальшивих магазинів і/або список фальшивих магазинів, що є першою лінією захисту від шахрайства електронної комерції.