Польща «годує» Україну. Вітчизняні виробники під тиском, але мають шанс

Май­же рік три­ває поль­сько-укра­їн­ська тор­гі­вель­на супе­ре­чка, але цю гру спо­сте­рі­га­ють в основ­но­му на поль­ській поло­ви­ні поля – поля­ки бло­ку­ють укра­їн­ське зер­но, а нещо­дав­но поча­ли бло­ку­ва­ти всю тор­гів­лю. Укра­їн­ські пере­ві­зни­ки у від­по­відь вирі­ши­ли не пуска­ти на тери­то­рію кра­ї­ни поль­ські това­ри і хар­чі. Але хоча деякі галу­зі зна­хо­дя­ться під сер­йо­зним пре­син­гом кон­ку­рен­тів з Захо­ду, все ж в ціло­му у укра­їн­сько­го АПК є пер­спер­кти­ви вигра­ти у кон­ку­рен­тній бороть­бі, пише Delo.ua.

Час­тка Поль­щі на рин­ку укра­їн­ських хар­чо­вих про­ду­ктів для деяких това­рів пере­ви­щує 30%. Ілю­стра­ція: Delo.ua

Дер­жми­тслу­жба зві­тує: в січні 2024 року това­ро­обіг Укра­ї­ни досяг $8,5 млрд і зали­ша­є­ться нега­тив­ним, імпорт до Укра­ї­ни ($5,1 млрд) на $1,7 млрд пере­ви­щує екс­порт ($3,4 млрд).

Най­біль­ши­ми поста­чаль­ни­ка­ми това­рів до Укра­ї­ни ста­ли Китай — $1,1 млрд, Поль­ща — $568 млн і Німеч­чи­на — $388 млн. Укра­ї­на від­пра­ви­ла до Поль­щі про­ду­кції на $334 млн, в Іспа­нію — на $322 млн, в Китай — на $305 млн.

Екс­порт з Укра­ї­ни до Поль­щі пере­ва­жно при­па­дає на мета­лур­гій­ну про­ду­кцію, руду, дере­ви­ну і сіль­гос­пто­ва­ри (рослин­ні олії, зер­но, цукор). В зво­ро­тно­му напрям­ку поста­ча­ю­ться нафто­про­ду­кти, транс­порт­ні засо­би, виро­би з пла­стма­си та еле­ктро­обла­дна­н­ня, тоді як час­тка агро­про­ми­сло­во­го ком­пле­ксу порів­ня­но неве­ли­ка. Для про­ду­кції АПК най­більш попу­ляр­ни­ми пози­ці­я­ми поль­сько­го екс­пор­ту в Укра­ї­ну в 2023 році ста­ли:

• кор­ми для тва­рин ($64,2 млн);
• моло­ко і моло­чні про­ду­кти, яйця, мед ($63 млн);
• ово­чі ($58,4 млн);
• пере­ро­бле­ні ово­чі, пло­ди і горі­хи ($47,9 млн);
• кон­ди­тер­ські про­ду­кти та про­ду­кти пере­роб­ки зер­на і боро­шна ($45,8 млн);
• напої, алко­голь­ні і без­ал­ко­голь­ні ($39,5 млн);
• какао та про­ду­кти з ньо­го ($31,3 млн).

Ситу­а­ція силь­но змі­ню­є­ться від галу­зі до галу­зі — десь поль­ські това­ри займа­ють близь­ко тре­ти­ни рин­ку і тиснуть на укра­їн­сько­го виро­бни­ка, тоді як в інших напрям­ках є лише одною з аль­тер­на­тив укра­їн­ським това­рам.

При­мі­тно, що хоча поль­ський імпорт і дошку­ляє деяким укра­їн­ським хар­чо­ви­кам, жоден з спів­ро­змов­ни­ків Delo.ua не закли­кає бло­ку­ва­ти кор­дон або вво­ди­ти ембар­го на това­ри іно­зем­них кон­ку­рен­тів, не кажу­чи вже про псу­ва­н­ня май­на, з яки­ми сти­кну­ли­ся укра­їн­ці в Поль­щі.

Молочники потерпають від польського імпорту

Про­ду­кція з Поль­щі виті­сняє укра­їн­ську про­ду­кцію з полиць через доро­ге сире моло­ко в Укра­ї­ні, а також поту­жні євро­пей­ські дота­ції для сво­їх виро­бни­ків. При цьо­му в Укра­ї­ні попит на сире моло­ко пере­ви­щує про­по­зи­цію і штов­хає вго­ру ціни на ньо­го, тому укра­їн­ська пере­ро­бна галузь зна­хо­ди­ться в дово­лі скла­дних умо­вах.

Іншою про­бле­мою є ско­ро­че­н­ня виро­бни­цтва моло­ка насе­ле­н­ням — в 2023 році моло­чна галузь отри­ма­ла на пере­роб­ку лише 3,2 млн тонн сиро­го моло­ка, тоді як її пере­ро­бні поту­жно­сті дося­га­ють 7 млн тонн щорі­чно.

Най­більш кри­ти­чна ситу­а­ція скла­ла­ся з твер­ди­ми сира­ми, пояснює вико­нав­чий дире­ктор СМПУ Арсен Дідур. В 2023 році з Поль­щі імпор­то­ва­но 7,6 тис. тонн цієї про­ду­кції, і ще май­же стіль­ки ж заве­зе­но нео­фі­цій­но. В Укра­ї­ні в мину­ло­му році виро­бле­но близь­ко 50 тис. тонн твер­дих сирів, тому час­тка поль­сько­го імпор­ту дося­гає в цьо­му сегмен­ті май­же 30%.

За його сло­ва­ми, 60-65% поля­ків під­три­му­ють дії сво­їх про­те­сту­валь­ни­ків на кор­до­ні. Вони вва­жа­ють, що укра­їн­ська модель вели­ко­го агро­бі­зне­су пору­шує поль­ський суспіль­ний устрій, побу­до­ва­ний на дрі­бних фер­мах з неви­со­кою рен­та­бель­ні­стю. Поля­ки не гото­ві від­мо­ви­тись від побу­до­ва­ної на дота­ці­ях «соці­аль­ної» моде­лі агро­бі­зне­су, і будуть її актив­но захи­ща­ти, тому єди­ний вихід для Укра­ї­ни — домов­ля­ти­ся з ними на умо­вах win-win.

Укра­ї­на не може сьо­го­дні вво­ди­ти кво­ти чи мита про­ти будь-якої кра­ї­ни ЄС, оскіль­ки нара­зі вона чекає про­дов­же­н­ня без­ми­тно­го режи­му тор­гів­лі, додає спів­ро­змов­ник вида­н­ня. Не в її інте­ре­сах всту­па­ти в кон­фрон­та­цію з будь-якою євро­пей­ською кра­ї­ною — це «зава­лить» май­бу­тні пере­го­во­ри щодо режи­му тор­гів­лі і нега­тив­но впли­не на шлях Укра­ї­ни до всту­пу в ЄС.

Мені зда­є­ться, тут тре­ба дія­ти на рів­ні бізнес-дипло­ма­тії. Моло­чни­ки з Поль­щі не під­три­му­ють бло­ка­ду тор­гів­лі, вони розу­мі­ють, що це біль­ше полі­ти­чний про­цес. Але тре­ба домов­ля­ти­ся, як міні­мум щодо без­пе­ре­шко­дної тор­гів­лі про­ду­кта­ми з висо­кою час­ткою пере­роб­ки, прі­о­ри­те­тність якої декла­рує уряд Укра­ї­ни», –  Арсен Дідур (вико­нав­чий дире­ктор СМПУ)

За сло­ва­ми пред­став­ни­ка спіл­ки, укра­їн­сько­го галу­зе­во­го виро­бни­ка можна захи­сти­ти зав­дя­ки дер­жав­ни­цькій пози­ції, якщо укра­їн­ський рітейл час­тко­во пере­орі­єн­тує імпорт моло­чних про­ду­ктів з Поль­щі на інші кра­ї­ни ЄС.

М’ясна галузь страждає від низької продуктивності, але Польща не конкурент

Укра­ї­на щорі­чно виро­бляє тро­хи біль­ше 500 тис. тонн сви­ни­ни, але цьо­го недо­ста­тньо для вла­сно­го спо­жи­ва­н­ня, тому 10-30% сви­ни­ни імпор­ту­ва­ло­ся впро­довж мину­лих 20 років, аж до липня 2022 року. Сви­ней на сви­но­ком­пле­ксах Укра­ї­ни досі вдві­чі мен­ше ніж в Бель­гії - кра­ї­ні, яка за роз­мі­ра­ми в 20 разів мен­ша за Укра­ї­ну, зазна­чає вико­нав­чий дире­ктор асо­ці­а­ції «М’я­сної галу­зі» Мико­ла Бабен­ко.

З поча­тком пов­но­мас­шта­бно­го росій­сько­го втор­гне­н­ня через скла­дну ситу­а­цію з логі­сти­кою все­ре­ди­ні кра­ї­ни зали­ши­лись вели­кі обся­ги сіль­госп­про­ду­кції, вна­слі­док чого укра­їн­ські ком­бі­кор­ми ста­ли ледь не най­де­шев­ши­ми в сві­ті.

Крім того, сві­то­ві ціни на сви­ни­ну з сере­ди­ни 2022 року виро­сли теж май­же вдві­чі, як і гло­баль­не спо­жи­ва­н­ня — воно росте щорі­чно на 2 млн тонн і збіль­ши­ться на 16,5 млн тонн за 2020-2030 рр. Одно­ча­сно з цим ЄС, лідер на рин­ку сви­ни­ни, щоро­ку ско­ро­чує її виро­бни­цтво на 10% через висо­ку кон­цен­тра­цію пого­лі­в’я, доро­гі кор­ми, висо­кі зар­пла­ти в галу­зі і брак бажа­ю­чих пра­цю­ва­ти в сви­нар­стві.

Ці факто­ри дають укра­їн­ській м’я­сній галу­зі із сви­нар­ством гар­ний шанс ста­ти гло­баль­ним виро­бни­ком і екс­пор­те­ром за раху­нок деше­вих кор­мів і неви­со­ких витрат на заро­бі­тну пла­ту. Сегмент можна лег­ко мас­шта­бу­ва­ти, і в 2022-2023 роках рен­та­бель­ність ефе­ктив­но­го сви­нар­ства була понад 200%, під­кре­слює голо­ва асо­ці­а­ції.

Однак, нара­зі роз­ви­ва­є­ться тіль­ки м’я­сна галузь Поль­щі. Через вели­кі обся­ги вве­зе­но­го з Укра­ї­ни зер­на, поль­ська м’я­сна галузь поча­ла актив­но роз­ви­ва­тись і займа­ти нові рин­ки збу­ту - напри­клад, Німеч­чи­ни або Вели­ко­бри­та­нії, де час­тка м’я­сних виро­бів з Поль­щі в деяких тор­го­вель­них мере­жах дося­гає 30%.

Укра­ї­на є вели­ким сві­то­вим виро­бни­ком і поста­чаль­ни­ком куря­ти­ни в ЄС, виро­бляє її май­же вдві­чі біль­ше за вну­трі­шнє спо­жи­ва­н­ня, але на вітчи­зня­но­му рин­ку при­су­тня і як сви­ни­на так і куря­ти­на з Поль­щі.

«Поль­ські сви­на­рі факти­чно зумі­ли ста­ти кон­ку­рен­тно­зда­тни­ми за раху­нок зде­шев­ле­н­ня кор­мів. Попри про­бле­ми з афри­кан­ською чумою сви­ней, в Поль­щі в 2022 році впер­ше зафі­ксо­ва­ний тренд на наро­ще­н­ня пого­лі­в’я, яке до цьо­го змен­шу­ва­ло­ся», – Мико­ла Бабен­ко (вико­нав­чий дире­ктор асо­ці­а­ції «М’я­сної галу­зі»)

Щодо інших видів м’я­са, Укра­ї­на є вели­ким сві­то­вим виро­бни­ком і поста­чаль­ни­ком куря­ти­ни. Вона виро­бляє її вдві­чі біль­ше за вну­трі­шнє спо­жи­ва­н­ня, але на вітчи­зня­но­му рин­ку при­су­тня і поль­ська про­ду­кція.

Укра­ї­на виро­бляє кон­ку­рен­то­зда­тні куря­ти­ну, сви­ни­ну, яло­ви­чи­ну і бара­ни­ну, тому може не лише захи­сти­ти вну­трі­шній ринок, але і зда­тна лег­ко вихо­ди­ти на екс­порт­ні рин­ки з кон­ку­рен­то­зда­тною про­ду­кці­єю, під­кре­слює Мико­ла Бабен­ко. Тому асо­ці­а­ція пра­цює з ефе­ктив­ні­стю виро­бни­цтва і наро­ще­н­ням пого­лі­в’я, оскіль­ки досі будь-яка кра­ї­на ЄС, напри­клад, отри­мує вдві­чі біль­ше м’я­са сви­ней при спів­став­них з Укра­ї­ною затра­тах кор­мів.

Польське яблуко – скоріше міф, ніж серйозний конкурент українському

За дани­ми Дер­жми­тслу­жби, Укра­ї­на в мину­ло­му році імпор­ту­ва­ла з Поль­щі:

• Ово­чів: цибу­лі на $15,6 млн, помі­до­рів на $13,2 млн, мор­кви на $8,2 млн, пере­ро­бле­них ово­чів на $8 млн;
• Ово­чів замо­ро­же­них — на $7,9 млн;
• Пло­дів і ягід сирих, варе­них, замо­ро­же­них або з дода­ва­н­ням цукру — $1,45 млн, пло­дів і ягід сві­жих — $0,1 млн.

Яго­ди з Поль­щі більш-менш кон­ку­рен­то­зда­тні з укра­їн­ською про­ду­кці­єю лише в сегмен­ті замо­ро­же­них ягід, зазна­чає пре­зи­дент УПОА Тарас Баштан­ник. Зазви­чай укра­їн­ська «замо­роз­ка» дешев­ша, але непо­оди­но­кі випад­ки, коли в вітчи­зня­них супер­мар­ке­тах про­да­є­ться рекс­пор­то­ва­на з Укра­ї­ни мали­на, замо­ро­же­на і роз­фа­со­ва­на в Поль­щі під відо­ми­ми брен­да­ми.

В роки нев­ро­жаю сво­єї вишні Укра­ї­на заво­зить замо­ро­же­ну з Поль­щі і Сер­бії, але це не є постій­ною пра­кти­кою, додає екс­перт.

Сві­жі яго­ди в Укра­ї­ну май­же не заво­зять через їхню вищу вар­тість. Імпорт сві­жих ово­чів неве­ли­кий для обся­гів його спо­жи­ва­н­ня в Укра­ї­ні, най­біль­ша час­тка рин­ку нале­жить капу­сті бро­ко­лі і цві­тній капу­сті.

В сегмен­ті замо­ро­же­них ово­чів кон­ку­рен­ція з поля­ка­ми більш вира­же­на — вони заво­зять в Укра­ї­ну досить бага­то замо­ро­же­них ово­чів, осо­бли­во в роз­дрі­бній фасов­ці.

Я б не ска­зав, що поль­сько­го яблу­ка в Укра­ї­ні дуже бага­то, в нас доста­тньо сво­го які­сно­го яблу­ка. Його імпорт не носить систем­ний хара­ктер, як, напри­клад, моло­чна про­ду­кція або час­тко­во м’я­со­пе­ре­ро­бна», – Тарас Баштан­ник (пре­зи­дент УПОА)

Якщо Укра­ї­на обме­жить ввіз поль­ських ово­чів, фру­ктів і ягід, це від­чу­тно вда­рить по поль­ським виро­бни­кам, пере­ро­бни­кам і трей­де­рам, зазна­чає голо­ва асо­ці­а­ції. Але поді­бне ріше­н­ня мати­ме полі­ти­чний хара­ктер, ця галузь бізне­су не потре­бує тор­го­вель­них забо­рон для нор­маль­ної робо­ти.

За польськими цукерками треба йти на ринок

З 2022 в Укра­ї­ні зро­стає час­тка євро­пей­ських кон­ди­тер­ських виро­бів, в тому числі і поль­ських, роз­по­від­ає пре­зи­дент асо­ці­а­ції «Укр­конд­пром» Оле­ксандр Бал­ди­нюк. Осо­бли­во їх бага­то в при­кор­дон­них з Поль­щею регіо­нах.

Одним з най­біль­ших кана­лів реа­лі­за­ції кон­ди­тер­ських виро­бів з Поль­щі є рин­ки. Пред­став­ни­ки галу­зі наво­дять насту­пні оцін­ки при­су­тно­сті Поль­щі в цьо­му про­до­воль­чо­му сегмен­ті:

• рин­ки — до 8%;
• тор­го­вель­ні мере­жі — до 5%;
• роз­дріб — 1-3%.

По виду про­ду­кції він наво­дить при­клад Льво­ва, де поль­ська ваго­ва цукер­ка займає близь­ко 2-3%, а цукер­ки в короб­ках — 8-10%.

Основ­ни­ми факто­ра­ми їх при­ва­бли­во­сті є ціна та дизайн, яскра­ва упа­ков­ка. Ритей­ле­ри вве­ли окре­му кате­го­рію «імпорт», та виді­ли­ли під них місце на поли­ці. Також на захо­ді з’я­ви­ли­ся мага­зи­ни з виві­скою «про­ду­кти з Євро­пи», кіль­кість яких зро­стає», – Оле­ксандр Бал­ди­нюк (пре­зи­дент асо­ці­а­ції «Укр­конд­пром»)

За сло­ва­ми спів­ро­змов­ни­ка вида­н­ня, Укра­ї­на має вирі­ши­ти пита­н­ня з ростом кон­тра­бан­ди на рин­ку кон­ди­тер­ських виро­бів, а митни­ця — «поба­чи­ти» на кор­до­ні ящи­ки з цукер­ка­ми, які пере­во­зя­ться в при­ва­тних маши­нах і авто­бу­сах.

Польща «тримає» 10% ринку азотних добрив

Серед менш «роз­кру­че­них» пози­цій імпор­ту з Поль­щі — міне­раль­ні добри­ва. За 2023 рік в  Укра­ї­ну вве­зе­но май­же 400 тис. тонн добрив, тоді як весь укра­їн­ський ринок оці­ню­є­ться в май­же 4 млн тонн.

Ця цифра від­по­від­ає прин­ци­пу робо­ти укра­їн­сько­го АПК, котрий може виро­бля­ти вели­кі об’є­ми кон­ку­рен­то­зда­тної про­ду­кції, але вико­ри­сто­вує для цьо­го імпорт­ну сиро­ви­ну і обла­дна­н­ня: сіль­гос­пте­хні­ку, насі­н­ня, засо­би захи­сту рослин, добри­ва тощо.

Хім­пром висту­пає за обме­же­н­ня імпор­ту з тих кра­їн, які сьо­го­дні пере­на­си­че­ні добри­ва­ми з рф, зазна­чає дире­ктор депар­та­мен­ту кор­по­ра­тив­них кому­ні­ка­цій хол­дин­гу Group DF Олег Аре­стар­хов. За його сло­ва­ми, імпорт поль­ських добрив пов’я­за­ний з насту­пною спе­ци­фі­кою:

1. Поль­ща про­дов­жує тор­гу­ва­ти добри­ва­ми з РФ і Біло­рус­сю - в 2022 році ця кра­ї­на імпор­ту­ва­ла з РФ 180 тис. тонн азо­тних добрив, а в 2023 - май­же 600 тис. тонн. Поль­ський ринок пере­на­си­че­ний деше­ви­ми росій­ськи­ми та біло­ру­ськи­ми добри­ва­ми, надли­шок яких пере­про­да­є­ться в інші кра­ї­ни, в тому числі в Укра­ї­ну;
2. Деякі поль­ські виро­бни­ки мають тісні зв’яз­ки з РФ - росі­я­ни зали­ша­ю­ться спів­вла­сни­ка­ми окре­мих поль­ських заво­дів з виро­бни­цтва добрив;
3. Поль­ща дотує сво­їх виро­бни­ків добрив. Напри­клад, під час газо­вої кри­зи, коли ціни на газ ката­стро­фі­чно зро­сли, поль­ські хімі­ки отри­му­ва­ли дота­ції на газ. Укра­їн­ські заво­ди позбав­ле­ні дер­ждо­по­мо­ги, тому вони зна­хо­дя­ться в нерів­них умо­вах з поля­ка­ми.

За сло­ва­ми Оле­га Аре­стар­хо­ва, сьо­го­дні через імпорт укра­їн­ські заво­ди хім­про­му недо­за­ван­та­же­ні або про­сто­ю­ють, не можуть запу­сти­ти­ся вели­кі укра­їн­ські виро­бни­ки – “Дні­про­а­зот”, ОПЗ та “Суми­хім­пром”. Також заве­зе­ні добри­ва б’ють по місце­во­му виро­бни­ку і погір­шу­ють пла­ті­жний баланс кра­ї­ни.

Українські виробники залишаються конкурентоспроможними попри складні умови

Попри об’є­ктив­ні скла­дно­щі, такі як пов­но­мас­шта­бну вій­ну, ско­ро­че­н­ня насе­ле­н­ня, брак фінан­су­ва­н­ня та кон­ку­рен­цію з імпорт­ни­ми про­ду­кта­ми, укра­їн­ський хар­чо­пром за два остан­ні роки збе­ріг зда­тність роз­ви­ва­ти­ся і навіть роз­ши­рю­ва­ти про­по­зи­цію. Це сто­су­є­ться і моло­чної галу­зі, зазна­чає пре­зи­дент Цен­тру анти­кри­зо­вих дослі­джень Яро­слав Жалі­ло - як вели­кі моло­ко­за­во­ди, так і неве­ли­кі виро­бни­цтва остан­нім часом осво­ї­ли зна­чну кіль­кість нових про­ду­ктів.

Я б не казав, що укра­їн­ський виро­бник втра­чає можли­вість бути при­су­тнім на вну­трі­шньо­му рин­ку. Те, що ми має­мо - це дуже пози­тив­на дина­мі­ка, як для умов пов­но­мас­шта­бної вій­ни», – Яро­слав Жалі­ло (пре­зи­дент Цен­тру анти­кри­зо­вих дослі­джень)

За його сло­ва­ми, ріст пред­став­ле­но­сті іно­зем­них хар­чо­вих про­ду­ктів в Укра­ї­ні є реа­кці­єю на викли­ка­ну вій­ною змі­ну логі­сти­чних лан­цюж­ків і скла­дність поста­ча­н­ня до деяких регіо­нів.

З іншо­го боку, ускла­дне­на логі­сти­ка зумов­лює пере­на­си­че­ність деше­вим зер­ном в Укра­ї­ні, що дає дода­тко­вий шанс для росту вітчи­зня­но­го тва­рин­ни­цтва і збіль­ше­н­ня пого­лі­в’я. Якщо вда­сться ско­ри­ста­ти­ся цим факто­ром, укра­їн­ський виро­бник змо­же від­най­ти дже­ре­ло рен­та­бель­но­сті, яке дозво­лить йому не боя­ти­ся будь-якої кон­ку­рен­ції на вну­трі­шньо­му рин­ку.

Укра­ї­на сто­їть на поро­зі тор­гі­вель­ної вій­ни з Поль­щею, і її в жодно­му разі не можна допу­ска­ти, під­кре­слює екс­перт. Цю супе­ре­чку потрі­бно вирі­шу­ва­ти без вве­де­н­ня будь-яких обме­жу­валь­них захо­дів про­ти будь-якої з кра­їн ЄС. Поді­бні тор­гі­вель­ні кон­флі­кти в Євро­со­ю­зі не рід­кість, і Поль­ща теж сти­ка­ла­ся з про­те­ста­ми фер­ме­рів в 2004 році - тоді, напри­клад, про­те­сту­валь­ни­ки вили­ва­ли моло­ко на доро­ги і вла­што­ву­ва­ли акції, ана­ло­гі­чні нещо­дав­нім поді­ям на кор­до­нах з Укра­ї­ною.

Кожна з хвиль роз­ши­ре­н­ня Євро­со­ю­зу викли­кає стру­ктур­ну транс­фор­ма­цію в кожній з пов’я­за­них галу­зей, і інте­гра­ція Укра­ї­ни при­зве­де до болю­чих змін як в Укра­ї­ні, так і в євро­пей­ських кра­ї­нах. Але це не має від­бу­ва­тись через забо­ро­ни або бло­ку­ва­н­ня кор­до­нів вою­ю­чої кра­ї­ни, яка через цей кор­дон забез­пе­чує себе вели­кою кіль­кі­стю кри­ти­чно важли­вих това­рів, кон­ста­тує екс­перт.

В'ячеслав Верстюк

Жур­на­ліст. Пишу нови­ни про від­кри­т­тя мага­зи­нів, ситу­а­цію на рин­ку ритей­лу по всій Укра­ї­ні. Цікав­люсь техно­ло­гі­я­ми.