Вт. Лис 19th, 2024

Через законодавчу пільгу на поширення україномовного контенту вітчизняний ритейл не сплатив близько 1,3 млрд грн податку на додану вартість.

Відповідні розрахунки провели аналітики Бюро економічної безпеки, пише УРТЦ.

u0420u0438u0442u0435u0439u043b u0432 u0422u0435u043bu0435u0433u0440u0430u043c

З вищезазначеної суми 176 млн грн податку не сплачено компаніями, для яких не властива реалізація паперових, електронних книг тощо.

Тільки 21% компаній, з тих, що скористалися пільгою, мають відповідний основний КВЕД та займаються діяльністю пов’язаною з розповсюдженням подібної продукції.

До неосновних КВЕДів належать:

  • інформація та телекомунікації – 20%;
  • переробна промисловість – 17%;
  • оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів-15%.

Найбільшу частку становлять ритейлери побутової техніки, продуктові супермаркети та логістичні компанії.

Нещодавно детективи БЕБ викрили мережу магазинів побутової техніки в ухиленні від сплати понад 57 млн грн податків за допомогою неправомірного застосування згаданої пільги. Аналогічну тенденцію з осені 2023 року аналітики спостерігають в роботі ще декількох мереж магазинів, – зазначають у прес-службі БЕБ.

Як це працює?

Пільгу на поширення україномовного контенту було запроваджено для його популяризації після ухвалення у 2022 році закону “Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання україномовних аудіокниг”.

Втім, через недосконалість законодавства, деякі компанії почали використовувати цю можливість для ухилення від сплати податків.

Так, касири у торгових мережах зменшували вартість товару, який підлягає оподаткуванню, у фіскальних чеках і одночасно додавали до переліку покупок електронні книги, сервіси до смартфонів, планшетів, ноутбуків.

Наприклад, під час продажу пилососа вартістю 15 тис. грн у чеку зазначили продаж аудіокниг без ПДВ на 7 тис. грн, одночасно зробивши відповідну “знижку” на основний товар.