Через законодавчу пільгу на поширення україномовного контенту вітчизняний ритейл не сплатив близько 1,3 млрд грн податку на додану вартість.
Відповідні розрахунки провели аналітики Бюро економічної безпеки, пише УРТЦ.
З вищезазначеної суми 176 млн грн податку не сплачено компаніями, для яких не властива реалізація паперових, електронних книг тощо.
Тільки 21% компаній, з тих, що скористалися пільгою, мають відповідний основний КВЕД та займаються діяльністю пов’язаною з розповсюдженням подібної продукції.
До неосновних КВЕДів належать:
- інформація та телекомунікації – 20%;
- переробна промисловість – 17%;
- оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів-15%.
Найбільшу частку становлять ритейлери побутової техніки, продуктові супермаркети та логістичні компанії.
Нещодавно детективи БЕБ викрили мережу магазинів побутової техніки в ухиленні від сплати понад 57 млн грн податків за допомогою неправомірного застосування згаданої пільги. Аналогічну тенденцію з осені 2023 року аналітики спостерігають в роботі ще декількох мереж магазинів, – зазначають у прес-службі БЕБ.
Як це працює?
Пільгу на поширення україномовного контенту було запроваджено для його популяризації після ухвалення у 2022 році закону “Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання україномовних аудіокниг”.
Втім, через недосконалість законодавства, деякі компанії почали використовувати цю можливість для ухилення від сплати податків.
Так, касири у торгових мережах зменшували вартість товару, який підлягає оподаткуванню, у фіскальних чеках і одночасно додавали до переліку покупок електронні книги, сервіси до смартфонів, планшетів, ноутбуків.
Наприклад, під час продажу пилососа вартістю 15 тис. грн у чеку зазначили продаж аудіокниг без ПДВ на 7 тис. грн, одночасно зробивши відповідну “знижку” на основний товар.