У понеділок, 9 жовтня, у Сан-Франциско на 93-му році життя помер співзасновник мережі магазинів безмитної торгівлі Duty Free Чарльз «Чак» Фіні. Але відомим він був не лише цим, пише Forbes. За останні 40 років Фіні анонімно пожертвував благодійним товариствам, фондам та університетам в усьому світі понад $8 млрд через власний фонд Atlantic Philanthropies. Яким був Чак Фіні, підприємець і філантроп, який вплинув на покоління найбагатших людей Америки своєю новаторською філософією «Будь благодійником за життя»
Журналіст Forbes Стівен Бертоні вперше описав історію бізнесмена Чака Фіні у 2012 році, пояснивши, як підприємець потрапив до списку Forbes «400 найбагатших американців» у 1988 році зі статками в $1,3 млрд. Пізніше Forbes дізнався, що припустився двох помилок: статок Фіні коштував значно більше; на той час він передав основну частину своїх активів своєму благодійному фонду Atlantic Philanthropies. Про це знали лише деякі люди з його найближчого оточення – до 1997 року, коли група люксових товарів LVMH Бернара Арно купила акції співзасновників Duty Free Shoppers.
Урок, якому Фіні хотів навчити молодих філантропів – не чекайте на старість, щоб віддати свої гроші, або, ще гірше, на смерть. Натомість робіть значні пожертви, поки у вас ще є енергія, зв’язки та вплив. Так ви створите «хвилю». «Люди, які мають гроші, мають зобов’язання», – казав Фіні Forbes.
Фіні досяг своєї мети до 2020 року – роздати свій статок, поки ще живий. Бертоні з Forbes описав, як це відбулося, у статті, яка повторно публікується нижче.
89-річний Чарльз «Чак» Фіні, який разом із Робертом Міллером у 1960 році заснував компанію роздрібної торгівлі в аеропортах Duty Free Shoppers, накопичив мільярди, живучи чернечою економністю.
Як філантроп він був піонером ідеї «Будь благодійником за життя». Вона означала витрачати більшу частину свого статку на благодійність замість того, щоб фінансувати фонд після смерті. Оскільки ви не можете взяти гроші із собою на той світ, чому б не віддати все, контролювати при житті, куди воно йде, і побачити результати своїми очима?
«Ми багато чому навчилися. Деякі речі ми б зробили інакше, але я дуже задоволений. Мені дуже приємно завершити це на годиннику, – розповідав Фіні Forbes. – Я дякую всім, хто приєднався до нас у цій подорожі. І для тих, хто цікавиться питанням благодійності за життя: спробуйте, вам сподобається».
За останні чотири десятиліття Фіні пожертвував понад $8 млрд на благодійні організації, університети та фонди в усьому світі через свій фонд Atlantic Philanthropies. Коли я вперше зустрівся з ним у 2012 році, він підрахував, що відклав близько $2 млн на пенсію собі та дружині. Тобто він віддав на 375 000% більше грошей, ніж його поточний капітал. І віддав анонімно. Тоді як багато заможних філантропів залучають цілу армію піарників, щоб розповідали про пожертви своїх босів, Фіні доклав чимало зусиль, щоб зберегти свою щедрість у секреті.
Через його таємну благодійну кампанію, що працює в усьому світі, Forbes назвав його Джеймсом Бондом філантропії.
Але Фіні прийшов із тіні. Чоловік, який накопичив статки, продаючи туристам предмети розкоші, а згодом заснував компанію приватного капіталу General Atlantic, живе у квартирі в Сан-Франциско, яка виглядає, як кімната гуртожитку першокурсника. Коли я був тут кілька років тому, на стінах над простим дерев’яним столом висіли надруковані на струменевому принтері фотографії друзів і родини. На столі висіла маленька табличка з органічного скла з написом: «Вітаємо Чака Фіні з $8 млрд пожертв на благодійність».
У цьому весь Фіні – непримітна людина, вчинки якої виходять за межі фантастики. Його надзвичайна благодійна робота підкорила найвпливовіших підприємців і філантропів. Непоказна щедрість і сміливі вкладення Фіні підштовхнули мільярдерів Білла Ґейтса та Воррена Баффета започаткувати у 2010 році ініціативу «Присяга дарування». Її мета – переконати найбагатших людей світу віддати за життя на благодійність як мінімум половину статку. «Чак надихнув нас. Він взірець для всіх, – говорить Баффет. – Після моєї смерті знадобиться ще 12 років, аби домогтися того, що він зробив за життя».
Фіні дав великі гроші на розв’язання значних проблем, як-от: встановлення миру в Північній Ірландії, модернізація системи охорони здоров’я В’єтнаму чи створення центру високих технологій на острові Рузвельта в Нью-Йорку за $350 млн. Фіні не хотів чекати, щоб після його смерті благодійний фонд його імені виділяв копійчані суми на вирішення копійчаних завдань. Він «полював» за серйозними справами, на які міг кардинально вплинути, і діяв, не задумуючись.
У 2019 році я працював із фондом Atlantic Philanthropies над звітом, який мав підбити підсумок десятиліть доброчинної діяльності Фіні. Цей документ рясніє цифрами й фактами, але Фіні сформулював свою мету двома реченнями: «Не бачу причин відкладати благодійність на потім, якщо вже зараз можна зробити стільки хороших і важливих справ. До того ж за життя жертвувати веселіше, ніж після смерті».
14 вересня 2020-го Фіні завершив благодійну місію завдовжки у 40 років і підписав документ про закриття Atlantic Philanthropies. Церемонію транслювали в Zoom, у ній брали участь Білл Ґейтс і колишній губернатор Каліфорнії Джеррі Браун. Лист подяки Фіні за його роботу надіслала спікерка Палати представників Ненсі Пелосі.
На піку розквіту Atlantic Philanthropies фонд мав 10 міжнародних офісів у семи часових поясах. Там працювало понад 300 співробітників. Дата закриття фонду була визначена багато років тому.
Довгостроковий план Фіні передбачав, що до 2020 року він здійснюватиме ризиковані й важливі пожертвування, роздасть усі свої гроші та зрештою закриє фонд.
Такий підхід додавав наполегливості й дисципліни. Він допоміг Atlantic Philanthropies задокументувати свою історію, підбити підсумок перемог і поразок та показати іншим благодійним організаціям траєкторію руху. «Ми займаємося благодійністю, виходячи з наших можливостей. Ми не плануємо довго залишатися в ділі», – сказав Фіні у 2019-му.
Попри те, що фонд більше не працює, його вплив залишився назавжди з нами.
На що пішли $8 млрд – Фіні віддав $3,7 млрд на освіту, зокрема $1 млрд своїй alma mater – Корнелльському університету, куди він вступив за пільговою програмою для ветеранів Другої світової.
Понад $870 млн витрачені на боротьбу за права людини та соціальні зміни, наприклад, $62 млн – на рух за скасування смертної кари у США, а $76 млн – на підтримку реформи американської медицини (Obamacare). На охорону здоров’я пішли $700 млн, зокрема $270 млн – на суспільну охорону здоров’я у В’єтнамі та $176 млн – на Міжнародний інститут здоров’я мозку при Каліфорнійському університеті у Сан?Франциско.
Одне з останніх пожертвувань – $350 млн Корнелльському університету на створення центру високих технологій на острові Рузвельта – класичний приклад підходу Фіні до благодійності. Дуже ощадливий у повсякденному житті, він був ладен витрачати великі гроші і йти до кінця, коли цінність проєкту переважала ризики.
Forbes поспілкувався з Уорреном Баффетом, Лорен Пауелл Джобс та Біллом Ґейтсом про те, як Чак Фіні змінив ставлення та погляд на благодійність і надихнув їх стати філантропами.
Уоррен Баффет, голова та генеральний директор Berkshire Hathaway, The Gates Foundation, The Giving Pledge:
«Чак був прикладом для всіх нас. Якщо у вас є правильні приклади для наслідування в житті, ви пройдете 90% шляху додому. Чак Фіні – правильний приклад».
Лорен Пауелл Джобс, засновниця та президентка Emerson Collective:
«Чак Фіні – справжній піонер. Його щедра благодійність протягом життя надихнула ціле покоління філантропів, зокрема й мене. А його відданість анонімним пожертвуванням і зосередженість на розв’язанні проблем сьогодення віддзеркалюють силу його характеру та громадську свідомість. Ми всі йдемо його стопами».
Білл Ґейтс, співзасновник Microsoft, The Gates Foundation, The Giving Pledge:
«Чак створив шлях, яким слідували інші філантропи. Пам’ятаю, як зустрів його перед тим, як заснувати благодійний фонд The Giving Pledge. Він сказав мені, що ми повинні заохочувати людей віддавати не лише 50%, а якомога більше протягом життя. Чак цьому приклад. Багато людей розповідають мені про те, як він їх надихнув. Це справді дивовижно».