Кабмін 26 вересня ухвалив постанову про впровадження механізму верифікації та узгодження чотирьох груп українського аграрного експорту для п’яти сусідніх країн. «Чотири країни пропрацювали український план, висловили свої конструктивні зауваження та пропозиції та готові до обговорення. І лише одна держава проти. На жаль, у нас цьому немає ні логічного, ні економічного пояснення», – повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Проте заборона експорту до сусідніх країн є малою частиною проблем українських аграріїв. The Page зібрало інформацію про актуальний стан аграрного ринку на кінець вересня 2023 року.
Перспективи врожаю зернових у 2023 році
Мінагрополітики зараз оцінює врожай 2023 року на рівні 79 млн тонн, що на 7 млн більше, ніж минулого сезону. У травні під час початку посівної припускали, що врожай буде 63-64 млн тонн, потім підняли прогноз до 67-68 млн, потім до 70 млн.
Однак міністр агрополітики Микола Сольський вважає, що аграріїв питання врожайності та обсягу продукції зараз уже не турбує, їх хвилює ціна, за якою її можна продати.
«Тут дуже важливо, щоб ми мали змогу продати дорожче. Важливо, скільки ми зможемо експортувати. Потрібно мати можливість вивозити з країни щомісяця 5 млн тонн», – пояснив міністр.
Раніше «Українська зернова асоціація» оновила оцінку потенційного врожаю у 2023 році, підвищивши свій прогноз ще на 3,7 млн тонн – до 80,5 млн тонн зернових та олійних.
Хід збирання в Україні, стан на 25.09.2023
Що вже посіяли аграрії у 2023 році
В Україні продовжується сівба озимих культур, вже засіяно 2179 тис. га. Озимого ріпаку – 1038 тис. га, зернових – 1141 тис. га, з яких пшениці – 1024 тис. га, ячменю – 74 тис. га, жита – 42 тис. га.
Найбільше посіяно на Дніпропетровщині: зернових – 116,3 тис. га, ріпаку – 111,9 тис. га. Волинська область є лідером по сівбі жита – 11 тис. га. Ячменю найбільше засіяли у Вінницькій області – 7,4 тис. га.
Осіння посівна в Україні, стан на 26.09.2023
Фінансування аграріїв у 2023 році
З початку року до 20 вересня майже 11 тис. українських агропідприємств отримали 54,6 млн грн банківських кредитів на розвиток господарств. З них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» 8,5 тис. підприємств профінансовано на 32,3 млрд грн.
Найбільший обсяг кредитів за різними програмами отримали аграрії Київської області – 10,2 млрд грн виділено для 802 підприємств. Але за обсягом «доступних» кредитів ця область посідає четверте місце: 3,06 млрд грн на 652 господарства. Лідирує тут Кіровоградська область – 3,7 млрд грн виділили для 1208 господарств.
Кредитування сільського господарства стан на 20.09.2023
У 2023 році 108 господарств отримали державні гранти на розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства на суму 416 млн грн. Зокрема, на сади виплачено 336,6 млн грн 92 господарствам. Ще 16 отримали 79,3 млн грн на теплиці.
З початку дії програми (липень 2022 року) виплатили 465 млн грн 117 суб’єктам господарювання.
Гранти на розвиток садівництва та теплиць, стан на 26.09.2023
Про які проблеми говорять споживачі зерна
Виробники борошна прогнозують, що цього року в Україні буде дефіцит пшениці 2-го класу, який необхідний для виробництва борошна найвищого ґатунку.
Стандартна суміш для борошна складається на 80% з пшениці 2-го класу та на 20% – 3-го класу. Голова об’єднання «Борошномоли України» Родіон Рибчинський зазначає, що можна змінити пропорцію на 70:30, проте навіть у такому разі не уникнути дефіциту продовольчої пшениці.
«Наші розрахунки показують, що в Україні буде дефіцит 1-1,5 млн т пшениці 2-го класу», — сказав Рибчинський.
Щодо цьогорічного врожаю, то Рибчинський наводить такі цифри:
- 0% — пшениці першого класу (для порівняння: 1% — у 2022 році, 3% — у 2021-му та 10,1% — у 2020-му);
- 5,7% — другого класу (10,6% у 2022-му);
- 19,5% – третього класу;
- 33,5% – нестандартної;
- 41,3% – четвертого класу.
Загалом підтверджує ці дані й Олександр Варавко, керівник групи «Київхліб».
Перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький навів офіційну статистику: на 1 вересня в аграріїв залишалося 227 тис. т пшениці 2-го класу врожаю 2021 року. Тому великих проблем із зерном для борошна не повинно бути.
Про які проблеми говорять виробники соняшнику
Вже кілька місяців олійноекстракційні заводи закуповують насіння соняшнику за цінами, які часто не покривають навіть витрати на вирощування. Директор компанії «ГрадОлія» Ілля Єленський пояснює це низькими експортними цінами на олію. «У червні 2022 року ціни почали поступово знижуватися. Були такі періоди, коли ціна олії на місяць могла впасти на $300 за тонну», — сказав він.
Орієнтовна ціна насіння на сьогоднішній день – $285 за тонну з ПДВ, або 10,3 тис. грн. Відпускна ціна із заводу – $600 за тонну сирої олії. «Будемо сподіватися, що це вже дно і далі піде коригування вгору, – додав Єленський. – Аграрії зараз продають насіння майже на рівні собівартості, а деякі, я так розумію, вже й у мінус».
На початку сезону виробники постачали переробникам соняшник у рамках форвардних програм, які своєю чергою резервували під себе певний обсяг насіння. «ГрандОлія», наприклад, заходила до форвардів із цінами на рівні 15,5 тис. грн за тонну соняшника, або $425.
«Щороку напередодні збирання врожаю соняшнику ринок завмирає. Вже в серпні покупці олії займають вичікувальну позицію. Соняшнику контрактується менше і відбувається коригування цін у бік зниження — у розрахунку на новий урожай», — зазначив Єленський.
Цього року є й інші причини, які не сприяють покращенню ситуації. Це закриття зернового коридору, обстріл портової інфраструктури, подорожчання логістики. «У такій ситуації переробники змушені на випередження знижувати ціни. Тому що неможливо спрогнозувати, що буде з ринком через два-три місяці – з логістикою, вартістю олії. Ці ризики ми також закладаємо у свої ціни», – додав глава «ГрандОлії».
Нагадувач: Хто з аграріїв у 2022 році заробив найбільше
Попри труднощі воєнного року торік виробники зерна отримали найбільший прибуток з-поміж усіх сегментів економіки – 65,4 млрд грн. Про це свідчать дані Держстату. The Page проаналізувало їх і склало список 20 найбільших сегментів аграрного ринку за прибутком у 2022 році. Зазначимо, що компанії того самого сегмента (виду економічної діяльності) продемонстрували різну ефективність: одні отримали чистий прибуток, а інші – збиток. Причин цього може бути багато, і бухгалтерська оптимізація прибутку лише одна з них.