Чи може легалізація обігу канабісу перетворити Україну на великого виробника і експортера цієї культури

Верховна Рада на засіданні 13 липня підтримала у першому читанні ініціативу президента про спрощення регулювання обігу канабісу (законопроєкт №7457). Український бізнес в разі вступу в силу документа отримає додаткові можливості для виробництва нових медичних препаратів, а для виробників технічних конопель спроститься порядок її вирощування.

“Delo.ua” уточнило в експертів, чи може легалізація обігу канабісу перетворити Україну на великого виробника і експортера цієї культури?

Верховна Рада на засіданні 13 липня підтримала у першому читанні законопроєкт №7457 про легалізацію медичного канабісу. Документ було зареєстровано в парламенті 10 червня 2022 року. А 28 червня президент України Володимир Зеленський закликав нардепів легалізувати медичний канабіс, проголосувавши за урядовий законопроєкт №7457, погоджений усіма причетними міністерствами.

Препарати на основі канабісу використовуються в медицині для зменшення больових відчуттів, спазмів та судом м’язів, лікування анорексії, ПТСР та тривожних розладів. Також вони ефективні при лікуванні окремих типів епілепсії, глаукоми, псоріазу, паркінсонізму, розсіяного склерозу, полегшують біль та страждання невиліковно хворих, в тому числі пацієнтів з онкологічними хворобами або ВІЛ.

Станом на 2023 рік використання в медичних цілях легалізоване вже в 58 країнах. Серед них країни з розвинутою економікою – Німеччина, Іспанія, Нідерланди, Італія, Чехія, Франція, Португалія, Польща, Греція, Австрія, Данія, Бельгія, Норвегія, Ізраїль, Великобританія, США та Канада.

Рекреаційне вживання канабісу повністю дозволено в Канаді та Уругваї, а також декриміналізовано у Німеччині, Нідерландах, Бельгії, Великій Британії, Чехії, Іспанії, Португалії та Бразилії.

Правовий статус канабісу. Інфографіка: Delo.ua

Однак, коноплі використовують не лише в лікарській практиці. Продукти переробки цієї культури використовуються для виробництва ряду товарів з різних галузей економіки:

• Паперово-целюлозна промисловість. До 60?% конопляних волокон використовується в цій галузі економіки;
• Неткані матеріали для агровиробництва: кореневі мішки, захисні накриття для посівів, грядок, саджанців; капілярне матування для вбирання та віддачі вологи; ізоляції для посилення ефекту добрив;
• Неткані матеріали для медицини: серветки, рушники; гігієнічне полотно для підкладки, підгузники, пелюшки, пластирі;
• Міцний і довговічний текстиль, в тому числі військовий одяг і білизна;
• Будівельні, утеплюючі та ізоляційні матеріали, будівельні блоки;
• Композитні матеріали. Конопляне волокно має високе співвідношення міцності до ваги, і є цінним для військової промисловості, літакобудування, автомобілебудування і приладобудування.
• З технічних конопель виготовляється також папір для грошових банкнот, канати та порох.

Загалом, світовий ринок технічних конопель має високий потенціал для розвитку, і оцінюється в понад $4 млрд на рік. Китай є світовим лідером з їх промислового вирощування на площах понад 600 тис. га, займаючи до 75% світового ринку технічного канабісу. В країні діє держпрограма із заміни коноплями традиційної для всього світу бавовни. Також інтенсифікує вирощування конопель ЄС – там за 10 років посівні площі під культурою збільшились з 10 тис. га до більш ніж 40 тис. га.

Через високу рентабельність виробів з канабісу та можливість отримувати додану вартість на її переробці, ніша є перспективною як для українських аграріїв, так і загалом для української промисловості.

Вирощування технічних конопель в Україні невпинно скорочується

Керівниця сектору “Сільське господарство” експертно-аналітичного центру “Офіс ефективного регулювання” (BRDO) Ірина Грузінська підкреслює в коментарі для видання, що посівні площі технічних конопель за останнє століття скоротилось більш ніж в 600 разів через зарегульованість цього ринку з боку держави і складний механізм підзвітності виробників перед правоохоронними органами.

Скорочення вирощування технічних конопель в Україні за століття. Джерело – дослідження BRDO

Експерт пояснює, що зараз технічною коноплею щорічно засівається не більше 2 тис. га земель, хоча ще в радянські часи Україна вирощувала близько 120 тис. га технічних конопель та мала 35 переробних заводів, із яких дотепер працює лише 3.

Варто додати, що багато аграріїв мають намір вирощувати технічну коноплю, однак або не можуть отримати ліцензію на таку діяльність, або ж не отримують квоту на вирощування. Так, у 2020 році 40 суб’єктів господарювання подали запит на затвердження квот для вирощування конопель на загальній площі 14,5 тис. га, тоді як фактично 38 суб’єктів змогли засіяти 2,28 тис. га. За даними 2019 року, посівні площі технічних конопель склали близько 1,3 тис. га при обсягах у 14,6 тис. га, заявлених до затвердження квот.

За словами Ірини Грузінської, наразі технічні коноплі в Україні фрагментарно вирощуються у Вінницькій, Житомирській, Київській, Сумській, Харківській та Черкаській областях, площі посівів коливаються від декількох соток й до 800 га. У Полтавській області діє виробництво органічних технічних конопель. Загалом, культивуванням рослин для продажу насіннєвого матеріалу займаються 8 суб’єктів господарювання.

Середня урожайність сортів, що вирощується на насіння, варіюється в діапазоні 1,7-2 тонн/га, а конопляної соломи – 7-11,5 тонн/га. Вартість товарного зерна становить близько 40 тис. грн/тонна. Водночас роздрібні ціни в магазинах на неочищені зерна коноплі коштують 100-200 грн/кг, а очищені зерна – до 600 грн/кг.

Експерт BRDO уточнює, що рентабельність вирощування конопель наступна:

• для отримання посівного матеріалу – 112,5%;
• для подальшої переробки на волокно – 32-62%;
• при використанні сортів, що забезпечують можливість отримання насіннєвого матеріалу та трести для виготовлення волокна, рентабельність може досягати 184%.

Ірина Грузінська уточнила, що для багатьох аграріїв технічні коноплі можуть стати альтернативною культурою в господарюванні. Якщо країні вдасться відновити посівні площі технічних конопель до показників 80-х років минулого століття (120 тис. га), то виробництво насіння й соломи канабісу буде щорічно приносити в бюджет держави приблизно $100 млн лише в вигляді податків. Отримання дозволу на її вирощування для терапевтичних цілей дозволить аграріям легально заробляти у сотні разів більше.

Потенційних плантаторів відлякує зарегульованість галузі

Керівниця сільгоспсектору BRDO підкреслює, що чинне законодавство України передбачає 29 актів та 14 інструментів регулювання ринку технічних конопель в Україні.

На сьогодні фермер, що культивує технічні коноплі, має здійснити 9 етапів до початку своєї діяльності (кожен етап може включати додаткові документи):

1. Мати свідоцтво (посвідчення, сертифікат спеціаліста), що підтверджує професійну придатність керівника юридичної особи або керівника відповідного підрозділу юрособи, для зайняття діяльністю з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
2. Отримати ліцензію (10 днів);
3. Подати заяву на відповідний рік на виділення квоти для культивування рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини;
4. Пройти перевірку на відповідність технічних вимог до місць зберігання канабісу;
5. Отримати дозвіл Національної поліції на використання об’єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (10 днів);
6. Підтвердити право власності або право користування, або спільного користування на об’єкти, на яких провадиться господарська діяльність з культивування канабісу;
7. Підготувати відомості про стан матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня;
8. Отримати довідки закладу охорони здоров’я про відсутність у працівників психічних розладів, пов’язаних із зловживанням алкогольними напоями, наркотичними засобами чи психотропними речовинами, а також про відсутність осіб, визнаних непридатними до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), пов’язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
9. Отримати довідку МВС про відсутність у працівників незнятої чи непогашеної в установленому порядку судимості за вчинення нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів або кримінальних правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (30 днів).

Однак, після посіву цієї культур діяльність фермера теж обмежується, він має виконати ще 7 посткультиваційних процедур:

• Відбирати зразки конопель в період цвітіння для проведення перевірки в спеціалізованих установах на наявність в рослині наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
• Звітувати щорічно до 1 жовтня про результати діяльності із зазначенням кількості вирощених і перероблених рослин;
• Інвентаризувати наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори та вести відповідні баланси;
• Реєструвати операції з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами;
• Складати акти про знищення залишків після переробки конопель та скликати відповідну комісію;
• Вести журнал обліку насіння маку та волокон конопель, їх залишків після очищення і переробки;
• Складати акти про знищення рослин, що містять наркотичні засоби і психотропні речовини та скликати відповідну комісію.

Ірина Грузінська підкреслила, що найбільшою проблемою галузі є те, що поліція може перевіряти коноплярів в будь-який момент їхньої діяльності, тоді як в Європі, наприклад, перевіряють рослини тільки під час цвітіння.

Там відбирають зразки, коли рослина зацвіла, перевіряють рівень ТГК, і якщо все відповідає вимогам законодавства, перевірок більше немає. В Україні по ліцензії суб’єкта господарювання можуть перевіряти в будь-який момент. Можуть прийти на твій склад, заявити підозру про неправильне зберігання конопель, і зупинити на весь рік діяльність”, – Ірина Грузінська (Керівниця сільгоспсектору BRDO).

За її словами, через таку складність вирощування технічних конопель, агрокомпанії створюють окремі юрособи виключно для вирощування цієї культури. Таким чином вони страхуються від можливої зупинки діяльності правоохоронцями – в випадку закриття цієї юрособи холдинг зможе продовжувати інші сільськогосподарські роботи.

В свою чергу, Анастасія Білич, маркетинговий директор агропромислової групи “Арніка”, також відмічає складність вирощування технічних конопель через законодавчу зарегульованість галузі. Для виробника та експортера органічних культур, насіння і білкових кормів, коноплярство є найскладнішим напрямком діяльності, хоча вирощування самої коноплі є зовсім невибагливими.

“Арніка” з зембанком в 18 тис. га в Полтавській області вирощує технічні коноплі власної селекції сорту “Сула” (врожайність насіння – 0,65 тонн/га, соломи – 5,9 тонн/га) і сорту “Лара”  (врожайність насіння – 0,5 тонн/га, волокна – 3,2 тонн/га, стебел – 9,88 тонн/га). Селекція сортів здійснюється в рамках Інституту Органічного Землеробства, що входить до складу групи.

За її словами, складнощі для виробників технічних конопель починаються з отримання відповідної ліцензії, яка видається на 5 років. Для її отримання потрібно підготувати дуже непростий перелік документів, серед яких особливо важко отримати дозвіл МВС на вирощування техничного канабісу.

При цьому законодавчі положення та інструкції відомств можуть прямо протирічити одне одному: пункт 87 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ №282 від 6 квітня 2016 року, вказує на можливість вирощування конопель без обмежень щодо їх територіального розташування. Однак, наказ МВС №52 від 29 січня 2018 року встановлює необхідні просторові обмеження для вирощування конопель, віддаленість полів і складів від автомагістралей, населених пунктів і т.д.

Також у зв’язку з виробничою потребою, на підприємстві щороку можуть вноситись зміни у набор культур, кількість полів для вирощування, або сівозміну. У разі, якщо змінюються поля для вирощування технічних конопель в порівнянні з зафіксованими в ліцензії, “Арніка” мусить повідомляти про це Держлікслужбу. Це повідомлення супроводжується Дозволом на об’єкти вирощування, попередньо отриманим від МВС.

Таким чином, замість того, щоб сфокусувати зусилля власне на агротехнології, на якій аграрії спеціалізуються найкраще, ми вимушені неодноразово контактувати із державними органами, щоб повідомити їх про будь-які наші рухи при роботі з даною культурою”, – Анастасія Білич (Маркетинговий директор агропромислової групи “Арніка”).

Іншою серйозною проблемою експерт назвала можливість для представників МВС в будь-який момент провести позапланову перевірку фермера-конопляра, і заборонити його діяльність на весь сезон, навіть через наклеп певних недоброзичливців.

Такі випадки не є поодинокими або незвичними для фермерів, які працюють з технічними коноплями. Їм можуть інкримінувати вирощування наркотичних конопель, якими не є технічні коноплі, за заявою в поліцію від будь-якої особи, яка хоче нашкодити, зацікавлена в певних провокаціях, або просто має підозріле ставлення.

Що можна змінити?

За даними BRDO, ринок технічних конопель контролюється одночасно МВС, Держлікслужбою та МОЗ, тоді як мав би підпорядкуватись Мінагрополітики, як і будь-яка сільськогосподарська культура. МВС видає дозвіл на використання об’єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, до яких безпідставно зараховані й технічні коноплі, та контролює площі посівів. В свою чергу, Держлікслужба видає ліцензію на провадження вирощування конопель та встановлює щорічні квоти на культивування рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини.

Крім того, на сьогодні в Україні законодавчо дозволено вирощувати технічні коноплі зі вмістом психоактивного компоненту ТГК до 0,08%, хоча в Європі, США, Канаді та Китаї такий показник становить 0,3%.

Щоб виправити існуючу ситуацію, експерти BRDO пропонують наступні законодавчі кроки:

1. Вивести технічні коноплі з-під загального регулювання про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, спростити умови ліцензування (або скасувати ліцензування);
2. Підвищити гранично допустимий рівень ТГК в технічних коноплях до 0,3%;
3. Усунути надмірний контроль органів МВС за господарською діяльністю, пов’язаною із обігом технічних конопель;
4. Скасувати контроль держави за обігом, у т.ч. знищенням залишків технічних конопель;
5. Скасувати квотування посівів технічних конопель;
6. Визначити на законодавчому рівні види діяльності з культивування технічних конопель, закріпивши відповідний код КВЕД. Визначити коди УКТЗЕД на всі види товарів та продуктів на основі технічних конопель.

В результаті сільгосппідприємства галузі зможуть вести свою господарську діяльність за зрозумілими та прозорими правилами гри, без тиску правоохоронних органів. Також це дозволить наростити площу її посівів, обсяги вирощування, переробки і експорту, збільшити кількість суб’єктів господарювання на ринку, та податкові надходження до держбюджету.

Тобто, технічні коноплі в випадку прийняття законопроекту №7457 стануть в один ряд з звичайною пшеницею, кукурудзою і зерновими культурами, просто до неї буде посилена увага. Суб’єкт господарювання звітуватиме до Мінагрополітики, який він сорт вирощуватиме, і потім там звернутися за лабораторним дослідженням в період цвітіння. І все”, – Ірина Грузінська (Керівниця сільгоспсектору BRDO).

Крім того, закон скасовує надмірне регулювання до технічних конопель, а саме: перевірки, ліцензії, дозволи, передбачені законом про наркотики. Залишається тільки декларування сорту і відбір зразків технічних конопель, тим самим імплементуючи діючі в ЕС практики.

Підписанням угоди про асоціацію з ЄС Україна зобов’язалась імплементувати Регламент № 307/2013 та встановити вимоги до вмісту ТГК в коноплях, наблизивши національне законодавство до законодавства ЄС, де дозволений показник становить 0,3%. Україна мала виконати це євроінтеграційне завдання ще до кінця 2020 року.

Крім того, в Європейському Союзі проводиться перевірка вмісту ТГК у всіх видах посівів технічних конопель, не тільки насіннєвих. Порядок відбору та процедура перевірки вмісту ТГК в технічних коноплях чітко врегульована ст. 45 та Додатком 1 до Імплементаційного Регламенту ЄС №809/2014.  В Україні ж процедура відбору зразків та проведення досліджень на вміст ТГК є невизначеною та поширюється тільки на насіннєві посіви технічних конопель, що суперечить законодавству ЄС. Недосконалість такого інструменту регулювання, як відбір зразків, створює значні корупційні ризики на ринку та додаткові бар’єри для бізнесу, зазначають в BRDO.

Зі сторони бізнесу варто будо б дозволити використання в промислових цілях всіх частин рослини канабісу, в тому числі суцвіття, додає Анастасія Білич. Це створить нові можливості для експорту і переробки конопель в продукти з високою доданою вартістю, чим успішно займаються інші країни, наприклад, Німеччина.

Ринок зараз вичікує. “Арніка”, як і багато інших виробників конопель, в цьому році посіяла мінімальні об’єми конопель, лише для збереження селекційних сортів. В умовах складного законодавчого регулювання галузі виробники вичікують прийняття і вступу в силу законопроекту №7457, після чого ринок чекатиме суттєве пожвавлення.

В Україні займатись зараз коноплями – це справа для ентузіастів, для тих, хто вірить у цю культуру та її майбутнє в Україні, хто вірить у здоровий регулятивний глузд, і що він домінуватиме і в цій галузі. І моя порада для фермерів така: вірте. Технічні коноплі – це неоціненна з точки зору перспектив культура, яка має величезний потенціал для вітчизняних аграріїв, – Анастасія Білич (Маркетинговий директор агропромислової групи “Арніка”).

Галузь готова розвивати українську селекцію. “Арніка” зацікавлена інвестувати в селекцію і розвиток технічних конопель з рівнем ТГК, вищим за наразі існуючий ліміт в 0,08%, але таким, що не перевищуватиме допустимі в законопроекті №7457 0,3%. Такі коноплі культивуються, зокрема, в Європі, США, Канаді та Китаї, і Україна також має орієнтуватись на конкурентні світові стандарти. На сьогоднішній день інвестиції в сорти з ТГК до 0,08% не мають сенсу, оскільки суттєво обмежують українську селекцію в продуктивності та роблять її неконкурентною на світовому ринку.

Через це і інвестиції в селекцію конопель, як і їх вирощування, в Україні почнуться лише після декриміналізації вирощування конопель для промислових цілей, уточнює маркетинговий директор “Арніки”.