Невтішний прогноз: економічний колапс в Україні може розпочатися з ритейлу

26.07.2023 В'ячеслав Верстюк

Сіра сму­га укра­їн­ської еко­но­мі­ки най­ближ­чим часом не ста­не білою, а еко­но­мі­чний колапс в Укра­ї­ні може роз­по­ча­ти­ся саме зі сфе­ри ритей­лу. Втра­та рин­ків збу­ту, доро­гі кре­ди­ти, втра­ти інве­сти­цій, дефі­цит енер­го­ре­сур­сів, пере­орі­єн­та­ція держ­ви­да­тків на обо­рон­ну сфе­ру, від­тік спо­жи­ва­чів за кор­дон та мобі­лі­за­ція пра­ців­ни­ків: локо­мо­тив укра­їн­ської еко­но­мі­ки – ритейл – стра­ждає від викли­ків воєн­но­го часу.

Згі­дно з дани­ми, яки­ми діли­ться еко­но­мі­чний екс­перт та юри­ди­чний радник при Вер­хов­ній Раді Укра­ї­ни у сво­є­му бло­зі на Ліга.net Дани­ло Пав­ли­чен­ко, навіть пан­де­мія не змо­гла вда­ри­ти по тор­гів­лі. І в під­твер­дже­н­ня цьо­му він наво­дить такі дані: у 2020–2021  роках галузь вхо­ди­ла у п’ятірку най­більш при­бу­тко­вих з сумар­ним річним заро­бі­тком понад 430 млрд грн.

Пан­де­мії не вда­ло­ся, але пов­но­мас­шта­бна вій­на, яка три­ває вже понад рік, доко­рін­но змі­ни­ла ситу­а­цію: за дани­ми Асо­ці­а­ції ритей­ле­рів Укра­ї­ни та Укра­їн­ської рада тор­го­вих цен­трів, загаль­на сума зби­тків від воєн­них дій агре­со­ра вже сягну­ла 88,8 млрд грн зі ско­ро­че­н­ням това­ро­обі­гу за пер­ші міся­ці вій­ни – 75% від дово­єн­но­го рів­ня.

Читати ще

За 2022 рік най­біль­ше ско­ро­ти­ли свої при­бу­тки (втра­ти у спів­від­но­шен­ні до при­бу­тків тор­го­вих мереж): мере­жа «Сіль­по» втра­ти­ла 5,6 млрд грн, «АТБ» – 5,5 млрд грн, NOVUS – на 3 млрд грн, METRO – 1,5 млрд грн. Зби­тки мере­жі супер­мар­ке­тів Varus скла­ли 40 млн грн про­ти при­бу­тку в роз­мі­рі 200 млн грн у 2021-му, а виторг «Аша­ну» ско­ро­тив­ся на 27% (або 3,8 млрд грн).

Ритейл все­сто­рон­ньо зазнає зби­тків… І цей про­цес, на жаль, має гло­баль­ний нега­тив­ний вплив для дер­жа­ви. Адже тор­гів­ля охо­плює та об’єднує ряд сумі­жних бізне­сів. Ризик закри­т­тя тор­го­вель­них мереж та паді­н­ня галу­зі може при­зве­сти до кола­псу у логі­сти­ці, рин­ку пра­ці, неру­хо­мо­сті, виро­бни­цтві, збе­рі­ган­ні, бан­ків­ській та фінан­со­вих сфе­рах. Про­стою мовою, має­мо ризик зупин­ки усіх важли­вих про­це­сів для дер­жа­ви.

Лан­цюг нега­тив­но­го ефе­кту по прин­ци­пу домі­но заче­пить усі сфе­ри жит­тя: бюджет втра­ча­ти­ме над­хо­дже­н­ня (50% дер­жав­них вида­тків покри­ва­є­ться саме шля­хом пода­тків та збо­рів від фун­кціо­ну­ва­н­ня укра­їн­сько­го бізне­су), укра­їн­ці зали­ша­ться без робо­ти й від­по­від­но досту­пу до фінан­со­во­го ресур­су (за дани­ми Дер­жав­ної слу­жби зайня­то­сті, у січні 2023 року най­біль­ше без­ро­бі­тних гро­ма­дян пра­це­вла­што­ва­но саме у сфе­рі тор­гів­лі – 20%), ско­ро­ти­ться ВВП та при­плив іно­зем­них інве­сти­цій.

Еко­но­мі­чний екс­перт виді­ляє основ­ні викли­ка­ли для галу­зі тор­гів­лі під час вій­ни, з яких:

  • змен­ше­н­ня спо­жив­чо­го попи­ту та еко­ном­ний шопінг: поку­пці виїха­ла за кор­дон, а ті, хто зали­ши­ли­ся, – поча­ли еко­но­ми­ти з при­чи­ни зне­ці­не­н­ня грив­ні та про­ду­кто­вої інфля­ції (за дани­ми НБУ, у 2022 році вона ста­но­ви­ла 34%, від­по­від­но реаль­не паді­н­ня про­да­жів при­бли­зно від­по­від­ає цьо­му пока­зни­ку);
  • пору­ше­н­ня лан­цю­гів поста­ча­н­ня (до при­кла­ду, через бло­ку­ва­н­ня мор­ських пор­тів зупи­нив­ся імпорт това­рів, а пере­орі­єн­та­ція на сухо­пу­тні мар­шру­ти збіль­ши­ла витра­ти на логі­сти­ку);
  • під­ви­ще­н­ня вар­то­сті паль­но­го ДП з 29,4 грн у січні 2022 до 49,99 грн у липні 2023;
  • руй­ну­ва­н­ня тор­го­вих цен­трів чи скла­дів в зонах актив­них бойо­вих дій, втра­та тор­го­вих об’єктів та акти­вів на оку­по­ва­них тери­то­рі­ях;
  • витра­ти на рело­ка­цію;
  • зро­ста­н­ня собі­вар­то­сті про­ду­кції та закри­т­тя під­при­ємств, що при­зво­дить до ско­ро­че­н­ня обся­гів про­да­жів;
  • ско­ро­че­н­ня режи­му робо­ти мага­зи­нів через запро­ва­дже­н­ня комен­дант­ської годи­ни;
  • від­тік, або і зов­сім втра­та інве­сти­цій;
  • заку­пів­ля гене­ра­то­рів на міль­йо­ни дола­рів для кожної мере­жі.

«І це дале­ко не весь спи­сок викли­ків, про­те основ­ний. Також роз­дрі­бним тор­го­вель­ним мере­жам важ­ко зали­ша­ти­ся при­бу­тко­ви­ми, оскіль­ки витра­ти на про­ду­кцію, енер­го­но­сії (в тому числі при­дба­н­ня гене­ра­то­рів в жов­тні 2022 року), транс­порт і пер­со­нал зро­ста­ють. Напри­клад, в черв­ні Націо­наль­на комі­сія, що здій­снює дер­жре­гу­лю­ва­н­ня у сфе­рах енер­ге­ти­ки й кому­наль­них послуг, під­ви­щи­ла гра­ни­чні ціни на еле­ктро­енер­гію для бізне­су від 25% до 80%, зале­жно від часу доби», – пише в сво­є­му бло­зі екс­перт, дода­ю­чи, що вій­на – це без­умов­но потря­сі­н­ня, і сьо­го­дні надва­жли­во збе­рег­ти «точки опо­ри» для макси­маль­ної ада­пта­ції до тур­бу­лен­тно­сті.

Всу­пе­реч скла­дно­щам, укра­їн­ський ритейл робить усе можли­ве, аби забез­пе­чи­ти про­до­воль­ством гро­ма­дян Укра­ї­ни: захи­сни­ків, пере­се­лен­ців, волон­те­рів та мешкан­ців насе­ле­них пун­ктів, де є вели­ка потре­ба, напри­клад, у питній воді після ката­стро­фи на Кахов­ській ГЕС. А у воєн­ний час це все не так про­сто, вра­хо­ву­ю­чи вели­кі об’єми втрат.

Ритей­ле­ри вза­га­лі не уяв­ля­ють, скіль­ки їхніх мага­зи­нів чи тор­го­вий центр про­і­снує, чи влу­чить раке­та у скла­ді, чи ні. Та все ж таки вони про­дов­жу­ють від­чи­ня­ти свої мага­зи­ни щоран­ку, спла­чу­ва­ти пода­тки до бюдже­ту, нада­ва­ти робо­чі місця, під­три­му­ва­ти про­до­воль­чий та еко­но­мі­чний фронт кра­ї­ни, і навіть долу­ча­ти­ся до бла­го­дій­них іні­ці­а­тив.

Це і є стій­кість по-укра­їн­ськи, яку наша нація демон­струє сві­ту вже дру­гий рік вій­ни. Тіль­ки за 12 остан­ніх міся­ців май­же тре­ти­на тор­го­вих точок (29%) від­но­ви­ла робо­ту галу­зі у над­скла­дних умо­вах. Але пов­ні­стю від­но­ви­ти дово­єн­ні пока­зни­ки робо­ти ритей­лу можна лише після део­ку­па­ції усіх тери­то­рій Укра­ї­ни.