За рік повномасштабної війни уряд, парламент та НБУ ухвалили низку важливих рішень, які мали стабілізувати економічну ситуацію, надати підтримку бізнесу та населенню. The page за допомогою експертів визначив найвдаліші, помилкові та неоднозначні економічні рішення влади після 24 лютого 2022 року.
Найвдаліші економічні рішення
Експерти вважають найбільш вдалими такі заходи:
- прийняття НБУ пакету рішень від 24 лютого 2022 року, які дозволили запобігти фінансовій кризі в країні;
- поновлення приватизації, яка допомогла наповнити бюджет та зменшити держвитрати;
- прийняття законів про спрощення регулювання трудових відносин на період воєнного стану;
- рішення щодо покращення міжнародної логістики, що допомогло частково відновити експорт;
- страхування військових ризиків для інвесторів спільно з міжнародними агенціями;
- розширення переліку онлайн послуг, що надаються населенню, що особливо важливо в умовах масової міграції людей.
Найбільш хибні рішення влади за рік війни
Серед невдалих рішень називають такі:
- зміна критеріїв блокування податкових накладних, після чого у бізнесу виявилася замороженою значна частина оборотних коштів;
- ведення переліку критичного імпорту, що призвело до зростання корупції та створило перешкоди для низки бізнесів;
- спроба державного регулювання цін на ринку палива, яка посилила кризу, спричинену ударами росіян по паливній інфраструктурі;
- утримання облікової ставки на рівні 25%: це мало допомагає боротьбі з інфляцією та заважає банківському кредитуванню;
- доручення формування та подання міжнародним партнерам плану відновлення України голові фінансового комітету ВР Данилу Гетманцеву;
- відновлення акцизу на імпортні транспортні засоби, хоча війна показала, що автомобіль для багатьох українців став засобом порятунку життя.
Найнеоднозначніші економічні рішення:
- фіксація обмінного курсу гривні: вона допомогла стримати паніку на валютному ринку, але призвела до додаткового навантаження на експортерів;
- дозвіл НБУ безпосередньо фінансувати бюджет: емісія гривні несе загрозу макроекономічній стабільності;
- запровадження єдиного податку 2% та розширення спрощенки практично на будь-які компанії: це допомогло вистояти бізнесу, але призвело до втрати бюджетних доходів;
- скасування акцизів та зниження ПДВ на паливо: ці заходи допомогли швидко наповнити ринок паливом, але одночасно знизили доходи держбюджету та невиправдано збільшили прибутковість низки учасників ринку;
- грантові програми держави для підтримки бізнесу: фактично одні платники податків фінансуються за рахунок інших.
Що кажуть економісти про рішення влади за рік війни
Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії:
– Ініціатива Мінекономіки про тотальну дерегуляцію поки що не отримала підтримки у Верховній Раді. Але ми маємо дати сигнал інвесторам, що Україна безпечна та дешева для ведення бізнесу, зокрема завдяки відсутності зайвого регулювання.
Андрій Длігач, генеральний директор Advanter Group:
– Восени було запущено економічний штаб під керівництвом Міністерства економіки – це було правильне рішення. Проте реальних повноважень штаб не одержав. З урахуванням того, що багато рішень – навіть економічних – приймаються за межами Кабміну, варто було б зробити економічний штаб на рівні президента, із залученням керівників комітетів ВР, голови НБУ, профільних міністрів та представників аналітичних центрів та бізнес-об’єднань.
Швидке поновлення корупції у сфері державних закупівель, диктат правоохоронних органів (тиск на бізнес), корупція на митниці та у податковій сфері – все це стало результатом як зростання автократії (зокрема, правоохоронну систему контролює Офіс президента), так і відсутності істотних економічних реформ.
Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень:
– Серед правильних рішень хотіла б наголосити на визначенні пріоритетом для держфінансів соціальних виплат та знаходження для них грошей у міжнародних партнерів.
Борис Кушнірук, незалежний економіст:
– Фіксація обмінного курсу за умов війни забезпечила певну стабілізацію ситуації. Але згодом курс у 29,26 грн почав створювати суттєвий дисбаланс в економіці, оскільки готівковий курс був набагато вищим. Курс знизили 21 липня до 36,57 грн, але я зробив би це ще на початку літа. У цей час ціни сільгоспвиробників знижуються, що й частково компенсувало б загальне зростання цін, пов’язане з переоцінкою гривні. Також вважаю неправильним, що курс довго залишався незмінним, а скоригували його одразу на значну величину – це чутливий удар по багатьох суб’єктах економіки.
Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine:
– Звільнення від ПДВ імпортних товарів призвело до того, що вони набули переваги перед вітчизняними. Деякі українські виробники навіть почали «експортувати» свої товари, а потім «імпортувати» їх же, щоб уникнути сплати ПДВ.
Введення єдиного податку 2% та розширення третьої групи спрощенців практично на будь-які підприємства скомпрометували спрощену систему. Найкраще було б скасувати податки на зарплату в окремих регіонах та для тимчасово переміщених осіб.
Надання грантів підприємцям – захід дуже корупційний. Якщо говорити ширше, то держава має допомагати не суб’єктам господарювання, а фізичним особам. Знижувати податки на зарплату, скасовувати податки для тимчасово переміщених осіб тощо. Я не проти грантів із засобів міжнародної технічної допомоги, але не з держбюджету.