Верховна Рада врегулювала особливі умови здійснення експорту зерна задля забезпечення дотримання резидентами граничних строків надходження валютної виручки. За прийняття в цілому відповідного законопроєкту №8166-д проголосував 231 депутат, натомість відразу 47 утрималися (так, жодного голосу “за” не дали “Європейська солідарність”, “Батьківщина” та “Голос”), повідомляє delo.ua.
Документ встановлює, що на період воєнного чи надзвичайного стану Кабінет міністрів має право запроваджувати режим експортного забезпечення щодо операцій з експорту пшениці, ячменю, кукурудзи, соєвих бобів, насiння свирiпи або рiпак, насіння соняшнику, соняшникової олії та макухи. Експорт можуть здійснювати виключно платники податку на додану вартість, чия реєстрація не є призупиненою.
Умовою експорту таких товарів є наявність позитивної історії щодо повернення валютної виручки за результатом попередніх шести місяців (показник ?Ліміт та відсутність порушень валютного законодавства).
У випадку перевищення цього показника умовою вивезення цих товарів є реєстрація податкової накладної в реєстрі за ставкою, визначеною для операцій з постачання таких товарів на митній території України.
В такому разі право на бюджетне відшкодування за експортними операціями з зазначеними товарами експортер отримає виключно за умови завершення українським банком, що обслуговує такого платника податку, валютного нагляду за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за відповідною операцією з експорту.
Проєкт закону був внесений наприкінці листопада головою комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим та членами цього комітету Олегом Марусяком та Олександром Совою.
Як зазначають автори у пояснювальній записці, документ спрямований на вирішення існуючої проблеми порушення платниками податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження виручки за операціями з експорту товарів, простіше кажучи – проблеми неповернення валютної виручки.
“Враховуючи надзвичайно актуальну, особливо в умовах воєнного стану, проблему для забезпечення функціонування економіки України – повернення валютної виручки в державу, існує об’єктивна потреба у створенні механізмів, що сприятимуть своєчасному надходженню валютної виручки у повному обсязі та запобігатимуть необґрунтованому витоку капіталу з держави”, – вказують вони.
Гетманцев з колегами наводять дані Національно банку України, згідно з якими станом на початок 2021 року загальна сума заборгованості нерезидентів перед українськими експортерами складала 6869 мільйонів доларів і за 2021 рік збільшилася до 7373,5 мільйона, з чого сума заборгованості за експортними операціями становила 5083,9 мільйона доларів.
За 9 місяців 2022 року загальна заборгованість збільшилася ще на 248 мільйонів доларів до 7621,5 мільйона, з якої заборгованість за експортними операціями становила 5452,9 мільйона доларів.
Зазначимо, що до цього в Раду було внесено два інших законопроєкти, якими пропонувалося вирішення зазначеної проблематики. Зокрема, один з них – №8166 – було внесено самим же Гетманцевим разом з низкою інших нардепів. Ним пропонувалася концепція попередніх експортних депозитів у розмірі не менше 15% від фактурної вартості партії товару.
В свою чергу, законопроєктом №8166-1 було запропоновано депонування експортером коштів на рахунку зі спецрежимом використання, відкритому в органах казначейського обслуговування бюджетних коштів, з можливістю отримання експортного овердрафту для експорту без необхідності поповнення рахунка.
Втім, співавтори прийнятого зрештою №8166-д вказують, що ті “не містили завершеного механізму правового регулювання”, що й зумовило необхідність розробки доопрацьованого проєкту.