У вересні український бізнес зі сфери послуг поліпшив очікування стосовно своєї діяльності, про що свідчать результати щомісячного опитування НБУ. Якщо у серпні дифузійний індекс складав в середньому по країні 39,6, то вже у вересні – 43,4 (чим показник вищий, тим ліпші очікування), пише delo.ua.
Як пояснює НБУ, представники цієї сфери пом’якшили негативні оцінки щодо обсягів наданих послуг (з 41,3 у серпні до 45,1 у вересні), у тому числі й тих, що перебувають у процесі виконання (з 38,4 до 46,3), а також щодо обсягів нових замовлень (з 36,4 до 43,4).
У той же час, підприємці погіршили очікування щодо підвищення цін (тарифів) на власні послуги на тлі зростання закупівельних цін. Якщо у серпні ДІ очікувань подорожчання надаваних послуг складав 59,5, то у вересні – 57,8.
Разом із тим побільшало представників бізнесу, які планують звільняти працівників: у серпні індекс був 45,5, а у вересні – 43.
Просування ЗСУ заряджає бізнес оптимізмом
Покращення настроїв саме у сфері послуг стало головним чинником поліпшення індексу очікувань серед підприємців загалом із 44,1 у серпні до 46,1 у вересні.
Справа у тому, що переможний контрнаступ на фронті в останні тижні має прямий зв’язок з прогнозами підприємців: чим успішніше у ЗСУ йдуть справи на полі бою, тим кращі очікування. Це – чітка закономірність.
“Я навіть знаю підприємців, які розпочинали нещодавно діяльність і розуміли, що працюють у збиток. Так, деякий час їм доведеться потерпіти, але вони налаштовані щодо майбутнього оптимістично і вірять у швидке відновлення своєї діяльності”, – пояснив у коментарі Delo.ua голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук, це правда.
Слова експерта збігаються, наприклад, і з результатами останнього дослідження Американської торговельний палати в Україні, згідно з якими після більш ніж 220 днів повномасштабної війни 77% компаній-членів Палати вірять що війна закінчиться наступного року. А 92% компаній вважають, що у війні переможе Україна.
Промисловці хвилюються через скорочення експорту
Промисловці несуттєво покращили очікування, переглянувши свої економічні перспективи в кращу сторону. Якщо у серпні ДІ складав 46,7, то у вересні – 47,1. Як додає Кушнірук, представники сфери послуг відзначаються більшим оптимізмом, ніж промисловці, з кількох причин.
“Сфера послуг тісніше пов’язана із населенням: люди повертаються з-за кордону, а з ними – і попит на послуги. Від ремонту сантехніки до – автомобілів. Те ж стосується і населення на звільнених територіях. Сфера послуг не вимагає таких витрат клієнтів”, – каже він.
Виробництво товарів міцніше прив’язане до сировини, напівфабрикатів, транспортної інфраструктури та потужностей, тому і наростити темпи цій галузі складніше, ніж надавачам послуг.
“Другий місяць поспіль респонденти очікують збільшення обсягів виготовленої продукції: ДІ – 51,7 (у серпні – 51), що, насамперед, зумовлено зростанням оцінок щодо обсягів нових замовлень на продукцію (ДІ у вересні зріс до 50,2)”, – зазначає у своєму звіті НБУ.
Очікування стосовно обсягів нових експортних замовлень промисловці лишили майже незмінно песимістичними: ДІ у вересні становив 46,1 (у серпні – 46,7).
Як і у представників сфери послуг, у промисловців на тлі негативних очікувань щодо зростання цін на сировину й матеріали, зберігаються аналогічні очікування щодо обсягів продукції власного виробництва. ДІ за цими показниками у вересні склав 43,4 та 72,4 відповідно (у серпні – 41,1 і 75). Оцінка щодо загальної чисельності працівників у промисловості також не позначена оптимізмом: у вересні ДІ за цим показником склав 43,4 (у серпні був 43,6).
Будівельники звільнятимуть працівників
Будівельні компанії оцінку перспектив щодо свого бізнесу практично не змінили. І на це є три причини: низька фінансова спроможність споживачів, стагнація суміжних ринків, сезонний фактор. ДІ будівельного сектору у вересні становив 41 (у серпні – 41,2).
“Респонденти мали песимістичні, проте дещо стриманіші очікування, щодо обсягів виконаних робіт та нових замовлень: ДІ – 43,5 та 41,3 відповідно (у серпні – 42,5 та 37,5). Одночасно не очікується збільшення обсягів закупівлі сировини і матеріалів: ДІ – 41,3 (у серпні – 45)”, – пояснює НБУ.
Паралельно будівельники налаштовані на зростання цін на власну продукцію (ДІ з 65 у серпні підріс до 69,6 у вересні) на тлі високої прогнозної вартості послуг підрядників (підвищення ДІ з 27,5 до 23,9) і закупівельних цін (зростання ДІ з 7,5 до 13).
Як підкреслив директор агентства нерухомості “КиївДімСервіс” Андрій Романов, єдиний чинник, який перешкоджає забудовникам піднімати вартість квадратних метрів ще більше, страх втратити покупців.
“У більшості своїй компанії не можуть дозволити собі такий стрибок, тому що це не відповідає купівельній спроможності покупців. Тому девелопери і шукають баланс. В цілому деякі компанії навіть прив’язались до долара за квадратний метр”, – говорить експерт.
Крім того, як йдеться в опитуванні НБУ, керівники будівельного сектору погіршили свої оцінки щодо загальної чисельності працевлаштованих працівників. Для порівняння, у серпні індекс становив 45, а у вересні – 39,1.
Роздрібна торгівля стурбована різким зростанням цін
Вперше з початку цього року оцінки респондентів сектору торгівлі наблизилися практично до нейтрального рівня: ДІ підвищився до 49,9, хоча у серпні складав 47,4.
“Підприємства торгівлі оптимістично налаштовані щодо товарообороту й обсягу закупівлі товарів для продажу: ДІ – 50 та 52 відповідно (у серпні – 47,3 та 48,9)”, – констатує НБУ.
Паралельно представники сектору торгівлі очікують суттєве зростання вартості товарів у продажу, що пов’язано з високими закупівельними цінами. Хоча й прогнози щодо відпускних та закупівельних у вересні дещо поліпшились: ДІ – 80,1 і 15,8 відповідно (у серпні – 77,7 і 12,5 відповідно).
На додачу торговці злегка покращили очікування стосовно скорочення обсягу своїх торговельних мереж, але відповідний показник все ще на критично низькому рівні. Якщо у серпні індекс складав 38, то у вересні – 39,3.
“Респонденти сектору і надалі очікують зниження запасів/залишків товарів для продажу: ДІ – 54,6 (у серпні – 54,9). Як і в інших секторах, зберігаються песимістичні прогнози щодо чисельності працівників: ДІ – 48 (у серпні – 45,1)”, – свідчать дані опитування НБУ.