Як мережа супермаркетів Varus адаптовувалася до умов війни

30.09.2022 В'ячеслав Верстюк

Як мережа супермаркетів Varus адаптовувалася до умов війни у своїй праці, що змінила, скільки магазинів втратила та які виклики перед собою бачить.

Зі 116 супермаркетів Varus сьогодні працює 98. Як компанія справляється з викликами війни, чи готувалася до них та як змінилися логістичні ланцюжки мережі супермаркетів з початку повномасштабного вторгнення російських загарбників, в колонці для All Retail розповіла начальник відділу якості Varus Інна Сироткіна. RAU публікує ключове з її тез.

Війна — це форс-мажор, до якого неможливо підготуватися на 100%. Однак, зважаючи на постійні інформаційні повідомлення у медіа про можливість широкомасштабного вторгнення у січні-лютому, ми розробили план дій з кількома сценаріями на випадок війни. Проте, ніхто не очікував, що вторгнення відбуватиметься настільки масштабно, стільки регіонів України буде під окупацією ворога. Тож, довелося діяти, адаптуючись до подій та працюючи з викликами, що постали перед бізнесом.

Від початку повномасштабного вторгнення мережа вимушена була тимчасово припинити діяльність частини своїх об’єктів, розташованих на окупованих територіях. Так, нині не працюють маркети в Донецькій області, втрачено контроль над магазином в Енергодарі.

Окрім того, в перші місяці війни були зруйновані та повністю перебудовані логістичні ланцюжки. Бракувало водіїв, транспорту, пального… Однак, наявні на складах запаси дозволили мережі протриматися до відновлення стабільних поставок. Назустріч пішли і постачальники — щоб зекономити час, вони власним транспортом підвозили продукцію безпосередньо до супермаркетів, оминаючи розподільчі центри.

Змінився й напрямок поставок. Так, нині весь імпорт йде суходолом через західні кордони. Такий шлях збільшує терміни доставки на 1,5-2 тижні. Проте, це не критично і не впливає на якість продукції.

Varus стикнувся й з руйнуванням свого майна. Під час облоги Києва через ворожий обстріл та потрапляння снарядів в будівлю, зруйновано наш склад замороженої продукції. Це унеможливлювало доставку в маркети продуктів, що при зберіганні потребують заморозки чи охолодження. Щоб не допустити спустошення полиць в київських магазинах, департамент логістики оперативно знайшов новий склад, куди постачальники могли відвантажувати продукцію.

Також неабиякою проблемою стало й відключення світла. Адже без електрики не працюють холодильники, що призводить до псування товарів. Довелося забезпечити супермаркети генераторами. Проте, нажаль, це вдавалося не завжди. В такому разі, звісно, продукція списувались і йшла на утилізацію.

Ще один вагомий виклик для мережі — це те, що частина постачальників та виробників опинилися в зоні бойових дій чи поза межами підконтрольних Україні територій, що унеможливило подальшу співпрацю з ними. В результаті цього, довелося підбирати нових партнерів. Тенденції, що можна спрогнозувати нині — це збільшення продукції в категоріях низької та середньої ціни через падіння доходів населення.