Рятувати логістику, випускати за кордон і залучати інвестиції Заходу. Великий бізнес розповів, що треба для відродження України, передає liga.net.
Колаж: Дарина Дмитренко/LIGA.net
Російське вторгнення вдарило по українській економіці сильніше, ніж будь-що до цього. Лише цього року ВВП країни обвалиться на рекордні 33,4%, а безробіття уже сягнуло 35% серед усього працездатного населення.
Зруйновані промислові гіганти та міграція мільйонів українців ускладнюють спроби відповісти на запитання, якою Україна вийде з цієї війни.
Одне можна сказати напевно – у відновленні та майбутньому країни велику роль відіграє приватний бізнес, який дає робочі місця мільйонам і тримає цілі галузі. Що українському бізнесу треба від держави, щоб не тільки пережити війну, але і вийти з неї з перспективою?
З цим запитанням ми звернулися до топів майже 20 українських компаній. Усі вони – лідери у своїй галузі. Нам відповіли вісім: групи компаній ДТЕК та Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, авіаперевізник SkyUp, ЕРАМ, холдинг UFuture, Райффайзен банк та засновник інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа.
LIGA.net виокремила 10 ключових побажань від бізнесу до держави. Шість із них – спільні одразу для кількох компаній, ще чотири – індивідуальні.
Спільні цілі
1. Рятувати логістику. Одне з ключових завдань для українських виробників – покращення логістики, яка “впала” після блокади українських портів.
Чорноморські порти були основними точками, звідки продукція чи сировина Метінвесту їхала в Азію та Європу, розповідає гендиректор Метінвесту Юрій Риженков. Зараз ці порти – або заблоковані, або окуповані Росією. Вся логістика йде через західні кордони, які не дають ради із необхідними обсягами перевезень, каже він. Ці проблеми та відсутність попиту в Україні вдвічі обвалили виробництво Метінвесту, додає гендиректор групи компаній Риженков.
Розв’язати проблему і вивезти продукцію допоможе розвиток експорту залізницею у напрямку найближчих портів Польщі, каже заступник гендиректора з адміністративних питань АрселорМіттал Кривий Ріг Артем Філіп’єв. Зокрема йдеться про розширення пропускної спроможності та прокладання євроколії.
Також допоможе створення перевалки у неглибоководних українських портах на Дунаї, і за нагоди – відновлення безпечної роботи чорноморських портів. “Ми цінуємо зусилля уряду і розуміємо, що це дуже непросте завдання в поточних умовах”, – визнає Філіп’єв.
Схожу думку висловив і гендиректор Метінвесту Юрій Риженков: “Необхідно спільно із західними партнерами збільшувати обсяг залізничних перевезень через західні переходи до рівня понад 3000 вагонів на добу (з поточних 1900 вагонів на добу).
Це саме те, чого чекають відправники вантажу від залізничного транспорту, і те, що дозволить збільшити доходи УЗ до необхідного рівня, переконаний керівник Метінвесту Юрій Риженков.
2. Дешеве кредитування та реструктуризація боргу. Пільгове кредитування – єдиний вид бюджетної підтримки, про яку серйозно можна говорити, каже засновник Concorde Capital Ігор Мазепа.
Зокрема, держава могла б розробити пільгові програми кредитування для авіагалузі, вважає співвласник SkyUp Олександр Альба. “Авіакомпанії, аеропорти, інші підприємства – вони всі потребуватимуть ресурсів для відновлення”.
Є й інші варіанти підтримки. Щоб бізнес вийшов із кризи живим, необхідно реалістично реструктурувати величезну кількість боргів, які бізнес має перед банками, вважає СЕО холдингу UFuture Микола Тимощук.
Через війну багато компаній зараз працюють на 20-30% довоєнного доходу, говорить СЕО UFuture. Щоб вони не пішли у дефолт, потрібна реструктуризація, а тут необхідна допомога держави, НБУ та банків, додає він.
3. Залучення Інвестицій. Стратегічно – Україні потрібні інвестиції від іноземних приватних компанії, банків та кредитних агентств, каже Тимощук. Для цього інвесторам потрібні державні гарантії від ЄС, США та інших країн Великої двадцятки. Це гарантує повернення інвестицій, якщо їх знищить війна, пояснює він.
Уже зараз Україні треба моделювати аеропорти, які можуть отримати інвестиції, погоджується співвласник SkyUp. Він переконаний: базу державно-приватної співпраці уряд має готувати вже зараз.
“Статус кандидата в члени ЄС дозволяє отримувати доступ до програм фінансування й розвитку”, – додає Олександр Альба зі SkyUp.
4. Дозволити чоловікам їздити у закордонні відрядження. Експорт українських ІТ-послуг за січень-травень 2022-го зріс із 37% до 46% у структурі всіх експортних послуг. Щоб зберегти показники, важливо бути на зв’язку із міжнародними замовниками та мати фізичні зустрічі з ними для розширення поточних проєктів та залучення нових, розповідає віцепрезидент EPAM та голова EPAM Ukraine Степан Мітіш.
Через це айтівцям важливо отримувати тимчасові відрядження для проведення перемовин за кордоном, каже Мітіш. Йдеться про виїзд декількох відсотків команди, додає він. Поки що це питання не пропрацьоване законодавчо, додає керівник українського відділу EPAM. Це ускладнює і те, що багато айтівців працюють як ФОПи, визнає він.
Так само виїжджати за кордон треба і авіапілотам, держінспекторам і диспетчерам, каже співвласник SkyUp Олександр Альба. Ці та інші фахівці мають постійно підтверджувати свою кваліфікацію й отримувати сертифікати й ліцензії за кордоном, пояснює він. Якщо цього не буде, то українські аеропорти та Украерорух можуть втратити сертифікацію, розповідає власник авіаперевізника.
5. Вибивати гроші з Росії. “В умовах війни бізнес дійсно постраждав, але пряма фінансова допомога чи надання пільг відбуваються чиїмось коштом. Найкращим варіантом є залучення коштів країни-агресора”, – каже головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банк Сергій Колодій.
За час війни Метінвест втратив Азовсталь, ММК “Ілліча” та 234 000 тонн металургійної продукції у порту Маріуполя, ділиться керівник групи компаній Юрій Риженков. Він закликав уряд та Офіс президента накласти санкції на причетних.
“Ми докладаємо всіх можливих законних зусиль для притягнення всіх винних та їхніх спільників до суворої юридичної відповідальності, розраховуємо на участь держави в цьому,” – каже Риженков.
6. Повертати ПДВ експортерам. Топменеджери Метінвесту й АрселорМіттал Кривий Ріг чекають на повноцінне відновлення повернення ПДВ, яке уряд призупиняв у березні. Експортери критично залежать від вчасного відшкодування ПДВ, яке вони сплачують під час купівлі сировини та послуг, каже керівник Метінвесту Юрій Риженков. Це дозволить відновлювати експорт і нарощувати виробництво, пояснює він.
Це питання уже вирішується, каже топменеджер українського АрселорМіттал Артем Філіп’єв. Зокрема, компанія уже отримала 3,5 млрд грн за 2021 рік та січень 2022-го, розповів він.
У питанні грошей топменеджери Метінвесту та ІТ-компанії EPAM закликали Нацбанк повернутися до вільного курсу гривні. Фіксований курс створює ризик втрати експортного доходу для держави, пояснюють в компаніях.
“ІТ-компанії підтримують ідею скасування фіксованого валютного курсу та водночас встановлення такого режиму врегулювання, який враховуватиме інтереси усіх галузей та гравців бізнесу”, – говорить віцепрезидент EPAM Степан Мітіш.
Нішеві потреби
Авіаперевезення. У війну українським авіакомпаніям пощастило найменше, ділиться співвласник SkyUp Олександр Альба. За його словами, після двох років пандемії, зараз вони не мають змоги літати, а інфраструктуру – постійно руйнують. Щоб подолати наслідки війни, авіабізнес потребуватиме преференцій, вважає Альба. Як варіант – спрощені імпортно-експортні операції для товарів і послуг, пропонує він.
Один із підводних каменів – страхові компанії, які через страх і після війни будуть тримати підвищені ціни на квитки в Україні, додає Альба. Щоб це не впливало на вартість квитків, бізнесу також потрібне буде державне втручання.
Через інтеграцію з ЄС держава має залучати міжнародних авіаекспертів. Вони мають допомагати розібратися з європейськими правилами, процедурами. Це дозволить конкурувати з компаніями з ЄС, каже Альба.
Але від чогось доведеться відмовитися, додає співвласник SkyUp. Зокрема – від створення національного авіаперевізника, який планували до війни. Замість цього варто створити національний центр навчання й сертифікації, пропонує Альба.
Енергетика. Вже зараз Україна має робити акцент на розвиток відновлювальної енергетики, каже СЕО ДТЕК Максим Тімченко. Цей сектор дуже постраждав від війни, констатує він. “Потрібен системний поетапний план покращення економічної ситуації для галузі та стратегія розвитку для відновлення проєктів девелопменту”, – каже Тімченко.
Також на Україну чекає найскладніший опалювальний сезон за всю історію, додає Тімченко. За його словами, тут держава має робити акцент на власний видобуток, а не імпорт. Це дозволить зберегти гроші в економіці України та дасть газовидобувникам можливість інвестувати ці кошти у нарощування свого видобутку, вважає він.
Металургія. Рента на видобуток руди та майбутній податок на викид вуглецю, який впроваджує для імпортерів ЄС із 2023 року. Ці два питання, на думку керівника Метінвесту, найбільше впливають на розвиток української металургії.
Риженков нагадав, що в 2021 році Верховна Рада збільшила для металургів ренту на видобуток руди. Тоді, за його даними, ціни на руду саме вийшли на пік ($180/т в серпні 2021-го). Сьогодні ж ціни на руду в Китаї впали до $100-120/т, а логістика до Китаю здорожчала в 2,5 раза, додає Риженков.
Це не єдине, що хвилює металургів. Ще один біль українського металурга – 70% зростання тарифу Укрзалізниці на перевезення вантажів, говорить Артем Філіп’єв з АрселорМіттал. Зростання тарифу, за його підрахунками, збільшить транспортні витрати компанії на 45%.
А це, зі свого боку, разом із збільшенням логістичних витрат на перевалку продукції в балтійських портах замість українських, робить економіку підприємства непривабливою, каже Філіп’єв. “Ціни, які ми можемо отримати за нашу продукцію на експортних ринках, не покривають витрат, зокрема податків та тарифів, що ми маємо сплатити в Україні”, – погоджується Риженков.
На думку очільника Метінвесту, держава має разом з бізнесом напрацювати план заходів, який дозволить утримати, а потім відновити виробництво. “Основне завдання підприємства – зберегти робочі місця, втримати рівень виробництва після перезапуску та наростити експорт, запорукою чого є підтримка держави”, – додає Філіп’єв з АрселорМіттал.
Ринок IT. Через вторгнення РФ з України виїхали мільйони людей, зокрема потенційні й чинні айтівці, каже віцепрезидент ЕРАМ Степан Мітіш. Тільки спеціалістів із ІТ-галузі виїхало закордон від 50 000 до 57 000 осіб, згідно з дослідженням Львівського ІТ-Кластеру. Через привабливі умови є ризик, що багато з них так і залишаться в еміграції.
З огляду на це, потрібна державна стратегія утримання та повернення талантів до України, пропонує Мітіш.
Замість підсумків
Важливо, щоб Україна отримала повний доступ до ринків країн G7 та Євросоюзу, додає керівник українського АрселорМітал Філіп’єв. “Необхідні перемовини за підтримки держави, щоб уряди цих країн скасували всі квоти та імпортні мита, зокрема захисні та антидемпінгові”.
“Головне, що може зробити держава для бізнесу, – не заважати. Бізнес не потребує саме державної допомоги, так формулювати питання некоректно. Дійсно, багато бізнесів почуваються зараз погано, і їм не зайвою буде якась допомога. Та чекати на допомогу тільки від держави – це неправильно, і в чомусь навіть непатріотично”, – каже Ігор Мазепа.