Більшість українців песимістично оцінюють фінансовий стан країни і своїх сімей. Зросла також кількість тих, хто втратив роботу, пише suspilne.media.
Про це свідчать результати опитування соціологічної групи “Рейтинг”.
86% українців заявили, що економічний стан України за останні пів року погіршився (у січні було 70%).
Щодо особистої ситуації, то про погіршення говорять 74% (у січні – 52%). Водночас 25% сподіваються, що у наступні 12 місяців їхнє особисте економічне становище покращиться, 25% вважають, що воно не зміниться, ще третина опитаних має песимістичні погляди щодо цього. При цьому остання категорія зросла у порівнянні із дослідженням у квітні 2022 року (з 27%).
В оцінках майбутнього країни спостерігається зростання кількості оптимістичних оцінок: 34% респондентів вважають, що економіка покращиться у наступний рік (у квітні так вважали 32%). Відповідно зменшилася кількість тих, хто очікує погіршення: з 42% до 37%.
Кращі оцінки поточного стану власного економічного стану спостерігаються серед жителів заходу країни, молодших респондентів, тих, хто працює, та більш забезпечених.
Позитивні надії на власне економічне майбутнє найчастіше спостерігаються серед жителів сходу, молодших та тих, хто зараз не працює.
Також спостерігається певна переоцінка власної фінансової стійкості серед більш заможних: з березня зросла кількість тих, хто вважає, що в них достатньо фінансових запасів – їх вистачить на пів року. Не змінилася кількість тих, хто вважає, що заощаджень вистачить лише на місяць (близько 40%). Таких більше серед незайнятих, пенсіонерів, тих, хто має найману роботу у приватному чи державному секторі.
Як свідчать результати опитування в Україні погіршилася ситуація на ринку праціє
Серед тих, хто працював до війни, нині працюють 59%: повноцінно – 34%, віддалено чи частково – 19%, знайшли нову роботу – 6%.
Зросла кількість тих, хто втратив роботу (з 35% у червні до 39% у липні поточного року). Найбільше тих, хто втратив роботу, серед жителів сходу, жінок, які працюють у приватному секторі або мають власну справу, а також внутрішньо переміщених осіб.
Зростання кількості безробітних спостерігається серед жителів сходу (у червні – 53%, у липні – 57%), також помітне певне зростання кількості тих, хто втратив роботу, і серед жителів центральних (37%) та західних (32%) областей.
Половина працевлаштованих респондентів повідомила про зниження зарплати на 10% і більше. У 43% опитаних зарплата не змінилася, у 9% – зросла. Найбільше тих, хто відчув зниження доходів, серед тих, хто працює віддалено чи частково, а також серед підприємців. Серед держслужбовців переважна більшість зберегла зарплату.
57% респондентів зізналися, що готові продовжувати працювати навіть у разі зменшення заробітної плати, 40% шукатимуть нову роботу. Останніх більше серед молоді, яка працює у приватному секторі чи на себе.
Майже 40% працевлаштованих переконані, що зможуть швидко знайти роботу у разі її втрати, 57% такої впевненості не мають, найчастіше це старші опитані, жінки, працівники держсектору.
Серед тих, хто втратив роботу на час війни, лише третина активно її наразі шукає. Ще 23% думають над цим, і 41% – займають вичікувальну позицію. Менш мотивовані ніж інші на пошук нової роботи старші опитані, держслужбовці та ті, хто має заощадження.
Опитування проводили 23-24 липня 2022 року методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) серед 1 000 респондентів віком від 18 років у всіх областях, окрім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу і територій, де відсутній український мобільний зв’язок. Вибірка репрезентативна за віком, статтю й типом поселення. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики. Похибка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: трохи більше ніж 3,1%.