Борги супермаркетів перед виробниками сягають мільярдних сум

Близь­ко 5 млрд дола­рів вин­ні вели­кі тор­го­вель­ні мере­жі укра­їн­ським виро­бни­кам. Для обох це — без­від­со­тко­вий кре­дит, щоправ­да, від яко­го одні вигра­ють, а інші зали­ша­ю­ться у зби­тках.

Про це напи­сав член Укра­їн­ської ради бізне­су, пер­ший віце­пре­зи­дент Тор­го­во-про­ми­сло­вої пала­ти Укра­ї­ни Михай­ло Непран у колон­ці для Інтер­факс-Укра­ї­на, пише Segodnya.ua.

За його сло­ва­ми, саме такі «без­від­со­тко­ві кре­ди­ти» є при­чи­ною неста­чі обі­го­вих коштів у вітчи­зня­них виро­бни­ків. Нато­мість тор­го­вель­ні мере­жі посі­ли моно­поль­не ста­но­ви­ще на рин­ку, нав?язуючи поста­чаль­ни­кам вла­сні неви­гі­дні, а поде­ку­ди й шкі­дли­ві умо­ви.

Поста­чаль­ни­ки зму­ше­ні чека­ти роз­ра­хун­ків 60, 90, 120, а то і 180 днів. А це вже при­зво­дить до хро­ні­чної неста­чі обі­го­вих коштів і необ­хі­дно­сті бра­ти нові кре­ди­ти.

«За різни­ми під­ра­хун­ка­ми, йде­ться про близь­ко 5 млрд дола­рів, яки­ми ритейл кори­сту­є­ться на свій роз­суд, затри­му­ю­чи роз­ра­хун­ки з поста­чаль­ни­ка­ми», — пише Непран.

Як врегулювати це питання?

Михай­ло Непран про­по­нує для регу­лю­ва­н­ня цьо­го пита­н­ня дія­ти поді­бно до Євро­пи, де зав­дя­ки Дире­кти­ві Євро­пей­сько­го пар­ла­мен­ту та Ради про недо­бро­со­ві­сну тор­го­ву пра­кти­ку між під­при­єм­ства­ми у сфе­рі сіль­сько­го госпо­дар­ства та про­до­воль­ства вда­ло­ся подо­ла­ти моно­по­лії.

Адже доку­мен­том забо­ро­ня­ли­ся дії, які можуть тра­кту­ва­тись як недо­бро­со­ві­сні у від­но­си­нах між поку­пця­ми та поста­чаль­ни­ка­ми.

Екс­перт нага­дує, що у 2016 році за іні­ці­а­ти­ви АМКУ була спро­ба ство­ри­ти поді­бний доку­мент і в Укра­ї­ні, про­те пред­став­ни­ки тор­го­вель­но­го бізне­су від­мо­ви­ли­ся від його під­пи­са­н­ня. Тож, він пере­ко­на­ний, що це пита­н­ня потрі­бно вирі­шу­ва­ти лише на зако­но­дав­чо­му рів­ні.

«Зокре­ма, зобов’язати тор­го­ві мере­жі щонай­мен­ше вча­сно роз­ра­хо­ву­ва­ти­ся з поста­чаль­ни­ка­ми, не дис­кри­мі­ну­ва­ти їх у порів­нян­ні з іно­зем­ни­ми виро­бни­ка­ми, обме­жи­ти роз­мір штра­фів і сан­кцій та при­бра­ти масу інших речей, які вигі­дні лише одній сто­ро­ні», — пише Непран.

Шантаж і відмова від співпраці

За сло­ва­ми гла­ви Спіл­ки моло­чних під­при­ємств Укра­ї­ни Вади­ма Чага­ров­сько­го, тор­го­ві мере­жі зму­шу­ють виро­бни­ків пого­джу­ва­ти­ся на зниж­ки, погро­жу­ю­чи від­мо­вою від спів­пра­ці. Під­при­єм­ства сво­єю чер­гою скар­жа­ться на зби­тко­вість виро­бни­цтва. Це нази­ва­ють «зниж­ко­вим» шан­та­жем.

Екс­перт роз­по­від­ає, якщо про­дукт постав­ля­є­ться, напри­клад, на 100 грн, то мере­жа додає свою націн­ку 15%. Від­по­від­но, на поли­ці він уже коштує 115 грн. Але поста­чаль­ник отри­мує опла­ту не 100 грн, а 70, тому що 30% він зму­ше­ний від­да­ти мере­жам за різні нав’я­за­ні йому види послуг.

«Якщо моло­ко, про яке ви каже­те, коштує 38 грн за упа­ков­ку, то від­ні­ма­є­мо 15% і отри­му­є­мо 34 грн – саме за такою ціною товар був постав­ле­ний виро­бни­ком», – пояснює Чага­ров­ський.