Близько 5 млрд доларів винні великі торговельні мережі українським виробникам. Для обох це — безвідсотковий кредит, щоправда, від якого одні виграють, а інші залишаються у збитках.
Про це написав член Української ради бізнесу, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран у колонці для Інтерфакс-Україна, пише Segodnya.ua.
За його словами, саме такі “безвідсоткові кредити” є причиною нестачі обігових коштів у вітчизняних виробників. Натомість торговельні мережі посіли монопольне становище на ринку, нав?язуючи постачальникам власні невигідні, а подекуди й шкідливі умови.
Постачальники змушені чекати розрахунків 60, 90, 120, а то і 180 днів. А це вже призводить до хронічної нестачі обігових коштів і необхідності брати нові кредити.
“За різними підрахунками, йдеться про близько 5 млрд доларів, якими ритейл користується на свій розсуд, затримуючи розрахунки з постачальниками”, — пише Непран.
Як врегулювати це питання?
Михайло Непран пропонує для регулювання цього питання діяти подібно до Європи, де завдяки Директиві Європейського парламенту та Ради про недобросовісну торгову практику між підприємствами у сфері сільського господарства та продовольства вдалося подолати монополії.
Адже документом заборонялися дії, які можуть трактуватись як недобросовісні у відносинах між покупцями та постачальниками.
Експерт нагадує, що у 2016 році за ініціативи АМКУ була спроба створити подібний документ і в Україні, проте представники торговельного бізнесу відмовилися від його підписання. Тож, він переконаний, що це питання потрібно вирішувати лише на законодавчому рівні.
“Зокрема, зобов’язати торгові мережі щонайменше вчасно розраховуватися з постачальниками, не дискримінувати їх у порівнянні з іноземними виробниками, обмежити розмір штрафів і санкцій та прибрати масу інших речей, які вигідні лише одній стороні”, — пише Непран.
Шантаж і відмова від співпраці
За словами глави Спілки молочних підприємств України Вадима Чагаровського, торгові мережі змушують виробників погоджуватися на знижки, погрожуючи відмовою від співпраці. Підприємства своєю чергою скаржаться на збитковість виробництва. Це називають “знижковим” шантажем.
Експерт розповідає, якщо продукт поставляється, наприклад, на 100 грн, то мережа додає свою націнку 15%. Відповідно, на полиці він уже коштує 115 грн. Але постачальник отримує оплату не 100 грн, а 70, тому що 30% він змушений віддати мережам за різні нав’язані йому види послуг.
“Якщо молоко, про яке ви кажете, коштує 38 грн за упаковку, то віднімаємо 15% і отримуємо 34 грн – саме за такою ціною товар був поставлений виробником”, – пояснює Чагаровський.