Дві третини українського бізнесу (68%) протягом наступних 12 місяців очікує зростання цін на продукти та послуги власного виробництва. Це очікування в грудні минулого року було суттєво сильніше, ніж у вересні. Про це свідчать результати опитування керівників компаній, яке Національний банк проводить щоквартально. Такі очікування повною мірою стосуються як сільськогосподарської продукції, так і продуктів харчування, пише The page.
За даними Держстату, у 2021 році продукти харчування загалом подорожчали на 13,3%. Зокрема:
- олія – на 38,8%;
- цукор – на 28,3%;
- хліб – на 18,7%;
- м’ясо – на 12,9%;
- молоко – на 11,3%.
Причини зростання цін на продукти харчування в Україні
Респонденти опитування НБУ назвали головні причини зростання вартості їхньої продукції:
- ціни на енергоносії (68,5% відповідей);
- ціни на сировину та матеріали (65,4%);
- вартість трудових ресурсів (54,4%);
- курс гривні (31,3%);
- ціни на світових ринках (26,5%).
Зазначимо, що порівняно з кінцем минулого року негативний вплив цих чинників нині лише посилився. Зокрема:
- через високі ціни на газ виробники найважливіших продуктів харчування опинилися на межі зупинки. Уряд увів механізм продажу їм газу за пільговою ціною, але він фактично поки що не почав працювати;
- ціни на продовольчу сировину зростають у всьому світі, а зростання експортних цін чинить додатковий тиск на внутрішній ринок в Україні. Також збільшується вартість добрив, засобів захисту рослин тощо;
- зростають витрати бізнесу на оплату праці через підвищення мінімальної зарплати, боротьбу держави з тіньовою зайнятістю та відтік робочої сили за кордон.
У звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), опублікованому на початку січня, ідеться, що в грудні середнє значення індексу продовольчих цін ФАО становило 133,7 пункту, що на 23% більше в річному вимірі.
«У нормальних умовах високі ціни ведуть до збільшення обсягів виробництва, проте зростання цін на ресурси, глобальна пандемія, що продовжується, і все більш непередбачувані погодні умови майже не залишають надій на стабілізацію ситуації на ринку у 2022 році», — заявив старший економіст ФАО Абдулреза Аббассян.
Українські експерти також говорять про неминучість зростання цін.
Реакція влади в Україні на зростання цін
Кабінет міністрів 12 січня запровадив:
- щоденний моніторинг цін на 30 продовольчих і непродовольчих товарів (цибуля ріпчаста, буряк, морква, картопля, білокачанна капуста тощо);
- державне регулювання ціни на низку товарів. Встановлено максимальну торгову націнку 10% на крупу гречану, цукор-пісок, борошно пшеничне вищого гатунку, макаронні вироби вітчизняного виробництва, молоко пастеризоване жирністю 2,5%, олію соняшникову, курячі яйця першого сорту, курячі тушки та вершкове масло 72,5%. Це обмеження діятиме до кінця карантину у країні.
Моніторинг цін — це технічна процедура, яка не позначиться на ринку продовольства та цінах. А обмеження торгової націнки може мати негативні наслідки. Зокрема, ритейлери вже попередили, що регульовані продукти можуть зникнути з полиць магазинів.
Нагадаємо, що спроби такого регулювання були в Україні й раніше. Закінчувалися вони нічим. Компанії або просто ігнорували, або обходили обмежувальні заходи, випускаючи молоко жирністю 2,4, а не 2,5%, масло — 73, а не 72,5% тощо.
Щодо ціни на газ, то перші торги з продажу «пільгового» газу відбулися 17 січня. Було продано 1,35 млн куб. м за ціною від 6,15 тис. до 17,77 тис. грн за тисячу кубометрів. Середньозважена ціна, що сформувалася в результаті торгів, становила 11,59 тис. грн (це приблизно вчетверо нижче за актуальну біржову ціну). Повідомляється, що цей газ покупці отримають у третій декаді січня.
Влада також допускає запровадження матеріальної адресної продовольчої допомоги малозабезпеченим українцям, повідомив радник президента Володимира Зеленського з економічних питань Олег Устенко.
Як стримують зростання цін у світі
Зростання цін на продовольство та підвищена продовольча інфляція нині притаманні багатьом країнам. Заходи боротьби з цим різні. Україні особливо цікавий приклад сусідньої Польщі.
Головним інструментом боротьби зі зростанням цін влада Польщі вважала стимулювання зростання пропозиції продуктів харчування.
Днями нижня палата парламенту Польщі ухвалила закон, який має затвердити верхня палата. Передбачається, що з 1 лютого до 31 липня буде знижено ставку податку на додану вартість (ПДВ) на продукти харчування та енергоносії. На автомобільне паливо ПДВ зменшиться з 23 до 8%, на електроенергію – з 23 до 5%, на теплову енергію – з 8 до 5%. ПДВ стане нульовий на продукти харчування (нині він 5%), газ, добрива, пестициди (нині 8%).
Ідею тимчасового зниження ставки ПДВ на продукти харчування в Україні Устенко назвав ризикованою та невиправданою, оскільки це «може спотворити конкуренцію на ринках і спричинить додаткові витрати на адміністрування».