Знецінення гривні, що спостерігалося останнім часом, є наслідком низки чинників, які й надалі відіграватимуть свою роль. І хоча зараз гривня відновлюється, Уряду та Нацбанку доведеться докласти зусиль, щоб втримати її від різкого падіння, пише НВ.
Головними чинниками зміцнення гривні в останні місяці перед девальвацією були дії НБУ та Уряду, спрямовані на забезпечення додаткового ресурсу для покриття бюджетного дефіциту. НБУ надавав комерційним банкам рефінансування, яке вони витрачали на купівлю ОВДП. Мінфін розміщував ОВДП з дохідністю до 14% річних, приваблюючи тим самим й іноземних гравців, що вкладалися в короткотермінові державні цінні папери. Щоправда, при цьому виникав дефіцит гривневої ліквідності в реальному секторі економіки.
Наразі, ринок виправляє ситуацію і останніми тижнями спостерігали «відскок» гривні у бік її здешевлення. Чи перейде цей процес на сталу девальвацію, важко сказати однозначно. Проте про високу вірогідність розвитку такого сценарію говорять такі аргументи, які можна, нехай і достатньо умовно, розділити на економічні та політичні.
До економічних факторів, що сприятимуть поступовому падінню гривні, варто віднести те, що Україна вже продала більшу частину врожаю зернових високої якості, і з цього боку приплив валюти в країну не очікується. Крім того, зниження світових цін на руду через рішення Китаю зосередитись на власних ресурсах та зростання світових цін на енергоносії також зумовлює збільшення від’ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу.
До того ж призупинка ФРС США «друкарського верстату доларів», щоб уповільнити його девальвацію, а також виплати Україною по зовнішньому та внутрішньому боргу сприятимуть зростанню валютних видатків уряду. Це, в свою чергу, ще більше послаблюватиме гривню.
На жаль, існують і політичні фактори впливу на курс гривні — це теперішня внутрішня політична нестабільність, а також постійні заяви представників розвідки США та українських політиків про скупчення російських військ на кордоні з Україною та можливий початок активного наступу військ РФ. Внаслідок оцінки ризиків від політичних факторів інвестори починають виводити гроші з України. На жаль, економічні тренди та політичні процеси можуть накладатися один на одного і наростати, як «сніжний ком».
А отже, є ризики поступового зниження вартості ВВП-варантів України. Станом на 22 листопада вони котирувалися нижче 100%, тобто, ринок не вірить у те, що економіка України зростатиме хоча б по 3% на рік. Таким настроям сприяють й аналітики банку JP Morgan, які суттєво погіршили прогноз зростання ВВП України у 2021 році з 4,5 до 2%. Зрештою, ще на початку листопада й НБУ погіршив прогноз зростання ВВП у 2021 році з 3,8% до 3,1%.
При цьому вкладники в українські цінні папери та інвестори за січень-вересень 2021 року вивели з України більше $14 млрд, а у вигляді реінвестицій повернуто лише близько $5 млрд. На додачу зацікавленість покупців у придбанні ОВДП, попри майже 14% купонний дохід, за останній місяць впала, і Мінфін не зміг залучити в останні тижні 10 млрд грн., на які розраховував.
Все вище перераховане впливатиме на курс гривні у бік її знецінення. З добрих для гривні новин — Україна отримала чергові $700 млн від МВФ. Це виступило певним стабілізуючим фактором, але цього замало. Щоб зменшити цей тиск, Україна має йти на ринок зовнішніх запозичень. Після отримання траншу від МВФ суттєво зростають шанси на те, що зовнішній ринок запозичень для України буде більш сприятливим. Тому стрімкої девальвації гривні, скоріш за все, ми не побачимо найближчим часом.